Санкції та профіцит нафти. Що чекати українським аграріям від цін на ДП?
Нові санкції ЄС і США проти російської нафти. Чи спричинять ціновий шок на світових ринках? Однак для України ключовим залишається інше питання — подорожчання дизеля. Про це — у блозі.
Цього тижня очікуємо позитивних новин щодо узгоджених санкцій між ЄС та США проти нафти з РФ. Дональд Трамп уже анонсував низку зустрічей цього тижня, на що миттєво відреагували світові біржі: як повідомляє Reuters, вартість нафти Brent зросла на $1,45, а американської WTI — на $1,36.
Втім, прогнозів щодо різкого подорожчання поки немає. Goldman Sachs очікує профіцит нафти вже у 2026 році — нарощування видобутку в США переважає скорочення експорту з РФ. Країни ОПЕК+ не змінюють своїх планів і продовжують збільшувати видобуток, отже, штучного дефіциту ніхто не створюватиме.
Саме про це ми говорили ще з 2022 року. Історія з санкціями затягнулася, тому шоку для ЄС від одномоментної відмови вже не буде. Нові логістичні маршрути, LNG-термінали тощо замінюють як нафту, так і газ. Частка останнього впала з 46–48% у 2021 році до 12% у 2025-му.
Близький Схід теж збільшує видобуток, і попри членство в ОПЕК+, бізнес завжди готовий конкурувати. Прикладом цього є Венесуела — член організації та один із найбільших власників світових запасів нафти. Саме на імпорт із цієї країни отримав ліцензію американський гігант Chevron, який після тривалих дискусій минулого місяця вже зафрахтував два танкери.
Наступного тижня у Брюсселі буде здійснено ще один важливий крок у зміні світової конструкції торгівлі нафтою. Запланована зустріч комісара ЄС з питань енергетики Дана Йоргенсена та міністра енергетики США Кріса Райта. На порядку денному — довгострокова угода на постачання енергоносіїв зі США до ЄС на понад €210 млрд на рік. Для порівняння: у 2020 році Росія експортувала до ЄС енергоносіїв лише на €60 млрд.
Український контекст: дизель та акцизи
З 1 січня 2026 року в Україні очікується чергове зростання акцизу на пальне — з €215,7 до €253,8 за 1 тис. літрів. Нагадаю, що це є наслідком вимушено ухваленого воєнного законопроєкту №11256-2 наприкінці 2024 року. На момент голосування ми оцінювали, що у 2025 році агросектору зміни коштуватимуть додатково 6 млрд грн.
Зараз ідеться ще про 4–8 млрд «зверху». Звідки вони візьмуться?
Перше — внаслідок підняття акцизу на €38,1 за 1 тис. літрів дизпальне дорожчає на 1,85–2 грн за літр.
Друге — нарахування ПДВ на збільшену суму, інфляція та коливання світових цін на нафту, що можуть додати ще 1,5–2 грн.
За підсумками 2024 року споживання дизелю склало понад 7,2 млн тонн, із яких 29% припадає на агросектор. Простою арифметикою множимо ціну за літр на відповідний обсяг і маємо:
за негативного сценарію (стабільність або зростання цін на нафту) — додаткові витрати складуть 6,5–8 млрд грн;
за оптимістичного (зниження ціни на нафту в межах $10–12 за барель) — витрати становитимуть 4–5 млрд грн.
Але, як показує практика, позитивні сценарії збуваються рідко.
Висновки
Шаленого удару по економіці не буде, проте факт залишається фактом: за трохи більше ніж рік акциз зріс на 83%. Це серйозний виклик для агросектору та бізнесу загалом.
Вихід? Дивитися ширше. Ми не можемо глобально вплинути на світові ціни, проте можемо взяти приклад із прогресивних країн та інвестувати в альтернативну енергетику — біопаливо, ВЕС, СЕС тощо. Той самий Китай, який завжди шукав найдешевшу сировину, уже має понад 40% світових потужностей відновлюваної енергетики.
Історія буде подібною до відмови від російської нафти чи газу: сьогодні це виглядає нерентабельно, але за 3–5 років вартість альтернативного палива стане конкурентною викопному.
Для України це стратегія «win-win». Це наш шанс не лише адаптуватися, а й розвивати переробку та сучасну автономну інфраструктуру. Тим паче, що це дасть змогу збільшувати надходження до бюджету не лише через ставки податків, а й завдяки зростанню вартості всього ланцюжка оподаткування. І пам’ятаємо на прикладі 2022 року: питання стосується не тільки ціни — це ще й наша енергетична незалежність та безпека.
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики Христина Кухарук вчора о 20:14
- Суд захистив право дитини жити з батьком: рішення Верховного Суду Юрій Бабенко вчора о 17:27
- Тренди фінтеху: як технології розширюють можливості малого і середнього бізнесу Любов Даниліна вчора о 14:26
- Правовий статус ембріонів в Україні: як суди визначають межі репродуктивних прав Леся Дубчак вчора о 14:02
- Невдалі ідеї для першого бізнесу Олександр Висоцький вчора о 13:43
- Вихід на європейські ринки: 5 помилок планування рекламних кампаній Станіслав Галандзовський вчора о 12:24
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор Сергій Комнатний вчора о 10:35
- Поклик усередині: що означає жити в русі душі, а не в тиші страху Олександр Скнар вчора о 10:13
- Енергія-привид: юридичні ризики імпорту та генерації для українського бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 09:53
- Фінансова стійкість: як організаціям зберігати розвиток після завершення грантів Олександра Смілянець вчора о 06:25
- Владі пощастило, бо ми є. Та ми – причина, чому ця країна ще стоїть Дана Ярова 25.10.2025 16:03
- Перші ластівки: апеляційні суди почали скасовувати розшуки ТЦК Павло Васильєв 24.10.2025 19:04
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність Штефан Сабау 24.10.2025 11:29
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність Інна Лукайчук 23.10.2025 16:54
- Як мислити як донор: головний секрет ефективного грантрайтингу Олександра Смілянець 23.10.2025 16:36
- Гуманітарне реагування. Єдність у формуванні стратегії та механізмів для захисту 129
- Енергетична помилка 126
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 125
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність 124
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 99
-
Захисти свою крипту: чому юзери обирають некастодіальні гаманці – пояснюємо на прикладі Gem Wallet
Технології 24996
-
Об’єкт на 100 млн євро. Вінницький бізнесмен з партнерами будують акваполіс у центрі свого міста
Бізнес 15400
-
Атака РФ на Київ знищила склад і офіс фармкомпанії на $100 млн – джерело
Бізнес 10398
-
Росія балістикою знищила потужності найбільшого виробника дріп-кави в Україні – фото
Бізнес 7673
-
Росія могла вести розвідку з уламків порома "Естонія", що затонув 30 років тому – ЗМІ
Бізнес 2719
