Чи може переказ "без призначення" стати аліментами
Аліментні зобов’язання не можуть виконуватися «мовчазними» грошовими переказами без чіткого призначення платежу, адже саме юридична визначеність гарантує реальний захист прав дитини.
У випадках аліментних спорів гроші — це не просто цифри, а доля дитини, її майбутнє, можливість навчатися, харчуватися, відчувати себе захищеною. І саме тому будь-який платіж, зроблений батьком чи матір’ю на користь іншого з батьків, завжди набуває подвійного значення: це чи акт піклування, чи спосіб уникнення відповідальності.
Касаційний цивільний суд у справі №390/2379/24 поставив доволі жорстку, але потрібну крапку: не кожен грошовий переказ автоматично є аліментами. Якщо в призначенні платежу написано сухе «переказ власних коштів», ми не можемо вважати ці гроші виконанням аліментного зобов’язання.
Чи справедливо це? Я переконана — так. Бо інакше ми ризикуємо перетворити аліменти на невидимий потік грошей без змісту і без юридичної чіткості.
Уроки з практики: коли гроші — це не просто гроші
Я пам’ятаю справу, яку вела як сімейний адвокат ще кілька років тому. Чоловік переказував колишній дружині суми на картку, не вказуючи призначення. Усі були впевнені, що це — аліменти. Але коли настав час рахувати борг, виявилося, що в ті ж самі періоди він допомагав дружині покривати кредит за авто, оформлений на її ім’я. В результаті половина переказів фактично була погашенням чужого боргу.
Тоді суд визнав, що лише ті перекази, де прямо зазначено «аліменти», можна враховувати як виконання обов’язку щодо утримання дитини. Решта — лише добровільна фінансова допомога.
Цей підхід здавався суворим, але саме він уберіг дитину від того, щоб залишитися з формальним боргом на папері та без належної підтримки в реальності.
Як дивиться світ: міжнародні практики
У міжнародному праві аліменти розглядаються не просто як приватна домовленість між двома дорослими. Це — соціальна функція, що має на меті гарантувати права дитини.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Pini v. Romania Суд підкреслив, що держава зобов’язана забезпечити ефективні механізми виконання аліментних зобов’язань. Хоч справа стосувалася виконання рішень щодо усиновлення, принцип лишається той самий: механізми мають бути чіткими, зрозумілими й не допускати подвійного трактування.
У Франції, наприклад, при сплаті аліментів через банківські установи існує спеціальне поле, яке обов’язково має містити призначення — «pension alimentaire». Без цього банк просто не проведе транзакцію. Це не бюрократія заради бюрократії, а спосіб уникнути хаосу та непорозумінь.
У Німеччині також діє практика, за якої будь-який переказ без позначки «Unterhalt» (утримання) не визнається аліментами. Якщо платник бажає допомогти колишньому подружжю в іншому фінансовому питанні — він може це зробити, але такий платіж не впливатиме на борг зі сплати аліментів.
Українська реальність: між формою і змістом
Наші суди часто стають на бік «здорового глузду»: мовляв, якщо інших боргових зобов’язань немає, то всі гроші, які надходять від боржника, слід вважати аліментами. Так було у справах №642/6906/16-ц, №648/1102/19, №569/11466/20. Але такий підхід створює небезпечний прецедент.
Адже завтра боржник може сказати: «Я ж платив, просто не написав». А стягувач відповість: «Вибач, але ці гроші були на інші витрати». І в результаті дитина виявиться заручницею дорослих ігор.
Саме тому нова позиція Касаційного цивільного суду виглядає кроком до правової визначеності. Суд наголосив: якщо призначення платежу не містить згадки про аліменти, він не може бути автоматично врахований.
Виконавець і його роль: не бухгалтер, а гарант справедливості
Державний виконавець — не просто лічильник коштів у системі. Він має дбати про баланс інтересів: щоб дитина отримала те, що їй належить, а боржник — справедливе й точне обчислення боргу.
Розрахунок здійснюється на підставі чітких документів: квитанцій із призначенням, відомостей про зарплату, розписок чи заяв. Але якщо квитанція каже лише «переказ власних коштів», виконавець не має права здогадуватися, що це було. У праві здогадки небезпечні.
Чи можна виміряти відповідальність цифрами? Мабуть, ні. Але можна зафіксувати її у словах. Призначення платежу — це маленький, але важливий напис, який відділяє турботу від байдужості, виконання обов’язку від хаотичного руху грошей.
Коли батько чи мати вказує «аліменти», це не просто технічна дія. Це визнання: «Я виконую свій обов’язок перед дитиною». Якщо ж цього слова немає, то й сенс розчиняється.
Шляхи вирішення проблеми
Я бачу кілька шляхів, як зробити систему більш захищеною:
Законодавчо закріпити обов’язковість зазначення призначення платежу як «аліменти» чи «утримання дитини». Без цього платіж не повинен враховуватися.
Створити єдиний державний платіжний інструмент для аліментів, як це зроблено у Франції чи Польщі. Це може бути спеціальний рахунок або система онлайн-платежів, де автоматично зазначається призначення.
Запровадити сувору практику контролю з боку виконавців, які мають перевіряти не лише наявність квитанцій, а й їхній зміст.
Роз’яснювальна робота серед платників аліментів. Багато хто просто не знає, що фраза «переказ власних коштів» може згодом залишити дитину без належного забезпечення.
Мене часто запитують: «Чому ви так наполягаєте на формальностях? Хіба важливо, що написано у квитанції, якщо гроші реально дійшли?»
Я відповідаю: важливо. Бо право — це не хаос добрих намірів, а система правил, що захищає слабшого. У спорах про аліменти слабший завжди один — дитина. І якщо ми не вимагаємо точності, ми фактично позбавляємо її гарантованого права.
Тому рішення Касаційного цивільного суду — це не просто ще одна правова позиція. Це сигнал: відповідальність має бути прозорою, зафіксованою і зрозумілою. Бо тільки тоді аліменти перестануть бути предметом маніпуляцій і перетворяться на те, чим мають бути від початку, — стабільною опорою дитинства.
- ФОПи можуть отримати безповоротно 7500-15000 грн грошової допомоги. Ярослав Цвіркун 01:44
- В пошуках втраченого сенсу. Матвій Вайсберг Наталія Сидоренко вчора о 14:49
- Чому тайм-менеджмент більше не працює і що прийшло йому на зміну Олександр Скнар вчора о 09:11
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? Микола Литвиненко 02.02.2026 19:31
- Дисциплінарна відповідальність за корупцію Анна Макаренко 02.02.2026 13:14
- Гроші в трубі: чому іноземний капітал тихо заходить в українські ПСГ Ростислав Никітенко 02.02.2026 08:50
- Дилема ув’язненого та правовий парадокс Юрій Шуліка 01.02.2026 17:15
- Із колеги в керівники: 7 кроків до справжнього авторитету Олександр Висоцький 31.01.2026 20:35
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська 30.01.2026 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв 30.01.2026 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко 30.01.2026 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар 30.01.2026 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість - а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? 278
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 258
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд 113
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 102
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 97
-
Китайські торговці металами зазнали збитків на 1 млрд юанів через втечу контрагента з країни
Бізнес 9812
-
Угорщина оскаржила в суді заборону на імпорт російського газу
Бізнес 3594
-
Засновника найбільшого криптомайнера Росії BitRiver заарештували за ухилення від податків
Бізнес 2482
-
Україна в березні отримає перший газ від нового постачальника з Греції
Бізнес 2084
-
"Змова педофілів" виявилася реальністю
Думка 1672
