Скасування Господарського кодексу: наслідки для енергетичного сектору
Аналіз впливу скасування ГК на енергетику: ризики корпоративних змін, інвесторів і правового регулювання.
28 серпня 2025 року скасовано Господарський кодекс України (ГК) та замінено його іншими законодавчими актами, зокрема Законом України "Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб у перехідний період". Ця реформа має як позитивні, так і потенційні ризикові наслідки для енергетичного сектору.
Згідно з пояснювальною запискою ініціаторів закону, що скасовує ГК та регулює окремі аспекти підприємницької діяльності у перехідний період, – цілі й завдання змін спрямовані на удосконалення корпоративного управління в юридичних особах, заснованих на державній і комунальній власності, на підвищення інвестиційної привабливості країни, запровадження ефективних механізмів контролю за використанням об’єктів державної та комунальної власності, а також на усунення суперечностей між Цивільним кодексом України та актами спеціального законодавства.
Варто відзначити, що прийняття означеного закону супроводжувалось чисельними дискусіями та зауваженнями як щодо основної концепції скасування кодифікованого акту, так і по суті окремих його положень, зокрема, що стосуються енергетики.
Серед основних змін та їх вплив на енергетику можна відзначити певну правову невизначеність, яка може виникнути у зв’язку зі скасуванням ГК, оскільки кодекс містив загальні норми, що регулювали господарську діяльність, включаючи енергетику. Відтак, його скасування може створити тимчасові прогалини, особливо у сфері договірних відносин, правового статусу суб'єктів господарювання та захисту прав споживачів. Однак, енергетичний сектор здебільшого регулювався нормами спеціального законодавства та продовжуватиме функціонувати на основі таких законів, як "Про ринок електричної енергії" та "Про ринок природного газу" тощо. Тому для енергетики ключові аспекти, такі як тарифоутворення та ліцензування, залишаться під контролем спеціальних законів.
Також, скасування ГК викликає занепокоєння щодо незалежності операторів систем передачі (електроенергії та газу). Зміна правового статусу їх майна може потребувати повторної сертифікації, що створить додаткові адміністративні навантаження.
«Найбільшу увагу слід приділити змінам у корпоративному секторі, які передбачає Закон № 4196-IX, що можуть вплинути на організаційно-правові форми енергетичних компаній, особливо державних та комунальних підприємств, а також враховувати і суттєві витрати, пов’язані з їх реорганізацією».
Безумовно, у зв’язку з прийняттям означених змін, інвестори стикатимуться з ризиками нестабільності законодавства та невизначеності регуляторного середовища. Відтак, важливо забезпечити перехідні положення, щоб уникнути різких змін умов роботи. Водночас усунення дублювання норм між ГК та Цивільним кодексом може спростити ведення бізнесу та мати позитивні наслідки.
У підсумку, скасування ГК не призведе до радикальних змін в енергетичному секторі, але потребує ретельного моніторингу перехідного періоду. Для мінімізації ризиків бізнесу варто: відстежувати усі зміни та аналізувати нові законопроєкти, включати стабільність умов у договори, визначати чіткі механізми врегулювання спірних питань, консультуватися з експертами з енергетичного права.
В цілому, реформа, пов’язана зі скасуванням ГК відкриває можливості для удосконалення регулювання, але її успіх буде залежати від чіткості нових норм, їх реалізації та узгодженості з європейськими стандартами.
- Ключові ролі в ліцензованих компаніях: обов’язки та відповідальність Ольга Ярмолюк 10:35
- Рік після гучних заяв: чому повернення західного бізнесу до Росії не сталося Наталія Рибалко 09:54
- Ефективність адвоката у 2026 році: що визначає результат Вадим Графський вчора о 15:45
- ПДВ для ФОПів: що чекає на малий бізнес та польський досвід Юлія Мороз вчора о 14:14
- Чому високий IQ не гарантує успіху, а EQ вирішує в бізнесі та кар’єрі Олександр Скнар вчора о 09:43
- Забезпечення позову в доменних спорах Ігор Дерев’янко 19.01.2026 21:22
- Після війни – без квартир: чому Україна стоїть на порозі житлової кризи Антон Мирончук 19.01.2026 19:26
- Ганжа планує нові призначення на Дніпропетровщині. Які дивні персонажі Георгій Тука 19.01.2026 17:56
- Адміністративна відповідальність за корупцію: приклади та наслідки Анна Макаренко 19.01.2026 11:59
- Криптоактиви в деклараціях: чому формальне декларування більше не працює Андрій Мазалов 19.01.2026 09:10
- Коли вибір стає точкою зростання, а не слабкості Тетяна Кравченюк 19.01.2026 09:00
- Ваш бізнес коштує $0, доки він залежить від вас Олександр Висоцький 17.01.2026 21:59
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя Дмитро Ламза 17.01.2026 13:26
- Застереження до урядового Трудового Кодесу Андрій Павловський 17.01.2026 00:38
- Набув чинності Закон, який запроваджує в Україні інститут множинного громадянства Олексій Шевчук 16.01.2026 19:02
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя 1201
- Застереження до урядового Трудового Кодесу 790
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 235
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 156
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон 155
-
На Закарпатті викрили схему "дроблення" бізнесу у мережі фуд-ритейлу – фото
Бізнес 3882
-
В Одеській області побудують ВЕС потужністю 124 МВт за 220 мільйонів євро
Бізнес 2089
-
У Литві горів завод, що випускає обладнання для ЗСУ. Звинувачують шістьох іноземців – відео
Бізнес 1993
-
У Польщі змінили умови для абонплати за радіо і ТБ: тепер треба платити за смартфони та планшети
Бізнес 1724
-
Lviv Croissants відкрився на залізничному вокзалі Одеси – фото
Бізнес 1699
