UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
21.01.2023 09:49

Мамай та я – сага протистояння

Cуддя Октябрського районного суду міста Полтави, лауреат міжнародної відзнаки Blueprint for Free Speech

Багато хто дивується: чому така безстрашна суддя Гольник вдалася до самовідводу в справі полтавського мера, підозрюваного СБУ в злочині проти основ національної безпеки України? Пояснюю.

Стосовно міського голови Полтави Олександра Мамая ведеться досудове розслідування за ч. 2 ст. 114-2 КК України – за фактом поширення даних про розміщення військової частини на території обласного центру.

Ще 2 січня слідчий СБУ подав до суду клопотання про тримання посадовця під вартою строком на 60 днів та про відсторонення його від посади.

КПК України відводить на розгляд подібних клопотань 72 години.

Я була першою суддею, якій справа надійшла на розгляд. Однак визначення слідчого судді відбулося з порушенням правил автоматизованого розподілу. Тому я повернула матеріали кримінального провадження з відповідною заявою керівнику апарату суду.

Потім поміж «октябрят» розпочався «парад самовідводів». Його супроводжувало й інше явище, котре журналісти нарекли «суддівським пінг-понгом». Йдеться про перекидання справи Мамая від одного слідчого судді до іншого, а від Октябрського суду – до апеляційного і назад.

Описала дивні процеси, зокрема не передбачене КПК України «самозадоволення» самовідводів, та ще й заявлених деякими суддями з несуттєвих, геть надуманих і взагалі сміхотворних підстав, окремим блогом.

Через півмісяця (16 січня) – уже в законний спосіб – справа знову дісталися мені.

Нижче наводжу мотивувальну частину моєї заяви про самовідвід, переданої на розгляд іншому складу суду (для кращого сприйняття текст заяви проілюстровано тут скриншотами публікацій всеукраїнських та регіональних ЗМІ).

/ / / \ \ \

В обґрунтування самовідводу повідомляю про такі обставини.

Із 05.05.2014 в провадженні судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В. перебувала справа № 554/6021/14-п про адміністративне правопорушення за ст. 172-7 КУпАП відносно Полтавського міського голови Мамая О.Ф. Тривалий час ця справа не знаходила свого вирішення через систематичні неявки Мамая О.Ф. до суду з різних підстав, зокрема штучно створених власними розпорядженнями щодо відпусток і відряджень.

Починаючи з дати першого судового засідання у справі, Мамай О.Ф., а згодом і його представник Ковжога О.І., переконавшись, що позапроцесуальні стосунки з головуючою в справі суддею Гольник Л.В. встановити неможливо, вчиняли дії з метою перешкодити суду всебічно, повно та об’єктивно, у розумні строки розглянути дану справу, розповсюджували неправдиву інформацію, щоб дискредитувати суддю.

Крім того Мамаєм О.Ф. поширювалася конфіденційна інформація про суддю та її сім’ю, що стала йому відомою у зв’язку з виконанням обов’язків Полтавського міського голови. Непроцесуальний тиск здійснювався з тим, щоб примусити суддю Гольник Л.В. усунутися від розгляду справи шляхом самовідводу або задоволення відводу з надуманих підстав.

Мамай О.Ф., не з’являючись у судові засідання, неодноразово давав щодо їх перебігу зневажливі коментарі засобам масової інформації, натякав, що він ігноруватиме судові засідання, а його справу розгляне інший суддя, після того як у Гольник Л.В. спливе термін повноваження судді, призначеної вперше, вдавався до публічних образ на адресу судді та судочинства в цілому, заявляв про намір притягнути суддю Гольник Л.В. до кримінальної відповідальності.

26.01.2015 Мамай О.Ф. на спеціально скликаному ним як Полтавським міським головою брифінгу звинуватив суддю Гольник Л.В. у вимаганні у нього неправомірної вигоди у розмірі 5000 доларів США за закриття справи про адміністративне правопорушення. Одночасно він звернувся до Прокуратури Полтавської області та Управління Служби безпеки України в Полтавській області з заявами про скоєний суддею Гольник Л.В. злочин. Ці бездоказові звинувачення були вчинені ним з метою усунути суддю від розгляду справи.

Мамай О.Ф. публічно стверджував, що незаконні дії судді ним задокументовані і він готовий надати слідчим органам ці докази.

Після цього до суду надійшла заява представника Мамая О.Ф. Ковжоги О.І. про відвід судді Гольник Л.В. з посиланням на те, що начальником слідчого відділу прокуратури Полтавської області Буряком А.М. внесені відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015170000000029 за ч. 3 ст. 368 КК України за повідомленням про вимагання у Мамая О.Ф. суддею Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В. неправомірної вигоди за прийняття позитивного рішення в справі про адміністративне правопорушення відносно Мамая О.Ф. за ст. 172-7 КУпАП.

Внаслідок вказаних цілеспрямованих дій Полтавського міського голови Мамая О.Ф. та його представника в суді Ковжоги О.І. були створені обставини, що могли викликати сумнів у неупередженості судді Гольник Л.В. при розгляді справи № 554/6021/14-п про адміністративне правопорушення за ст. 172-7 КУпАП відносно Мамая О.Ф. Через це суддя Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В. постановою від 31.01.2015 була змушена задовольнити заяву представника Мамая О.Ф. Ковжоги О.І. про відвід судді.

У подальшому кримінальне провадження № 42015170000000029 від 26.01.2015, зареєстроване за ч. 3 ст. 368 КК України (стосовно нібито вимагання суддею Гольник Л.В. неправомірної вигоди у Мамая О.Ф. за закриття провадження без визнання його винним у справі про адміністративне правопорушення № 554/6021/14-п), двічі закривалося за відсутністю в діях судді Гольник Л.В. складу злочину постановами слідчого Прокуратури Полтавської області від 17.06.2015 та, після оскарження попередньої постанови заявником, – 28.08.2015.

Окрім того стосовно судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В. розслідувалося кримінальне провадження № 42015170000000360 від 12.06.2015 – за ч. 1 ст. 370 КК України (нібито в січні 2015 року суддя вступила у зговір зі співробітниками УБОЗ УМВС України в Полтавській області з метою дискредитувати міського голову, провокувала його на надання неправомірної вигоди, щоб потім викрити його, чим провокувала підкуп) – це провадження було закрите постановою слідчого Прокуратури Полтавської області від 27.05.2016.

У вказаних кримінальних провадженнях суддя Гольник Л.В. не викликалася органами досудового розслідування як свідок чи в іншій якості, тим більше їй не повідомлялося про підозру у вчиненні жодного кримінального правопорушення.

Мамай О.Ф. також публічно погрожував судді Гольник Л.В. дисциплінарною відповідальністю, для чого звертався до ВККСУ та ВРП із відповідними заявами та скаргами, що не були задоволені.

 

У дійсності ще 17.12.2014 до судді Гольник Л.В. завітав колишній заступник міського голови м. Полтави Трихна Д.В. із натяками щодо можливостей її «порозуміння» з Мамаєм О.Ф., що стало причиною звернення Гольник Л.В. до УБОЗ із повідомленням про злочин, за яким до ЄРДР було внесене кримінальне провадження № 42015170000000002 від 11.01.2015 за ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 383 КК України, згодом (постановою прокурора від 17.06.2015) об’єднане з кримінальним провадженням № 42014170000000303 від 27.10.2014, яке Прокуратура Полтавської області зареєструвала за ч. 2 ст. 376 КК України за фактами втручання в діяльність судових органів.

Діючи в рамках проведення санкціонованих судом негласних слідчих (розшукових) дій – аудіо- та відеоконтролю за особами, Трихною Д.В. та Мамаєм О.Ф., а також відповідно до постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, із 12 по 23.01.2015 суддя Гольник Л.В. кілька разів зустрічалася з Трихною Д.В., який за його ж словами діяв як посередник між суддею та Мамаєм О.Ф., а також 14.01.2015 – із Мамаєм О.Ф., котрий підтвердив відповідні повноваження Трихни Д.В.

Під час подальших зустрічей Трихна Д.В. у завуальованій, але достатньо зрозумілій формі, повідомив судді Гольник Л.В. розмір пропонованої неправомірної вигоди, узгоджений із Мамаєм О.Ф., збільшивши суму з 3000 доларів США до 5000 доларів США.

Імовірне розголошення оперативної інформації призвело до передчасного завершення негласних слідчих (розшукових) дій. Намагаючись уникнути власної відповідальності, як зазначено вище, 26.01.2015 Мамай О.Ф. провів брифінг та звернувся до правоохоронних органів із заявами про злочин.

У наступні дні на допиті в Прокуратурі Полтавської області Мамай О.Ф., Ковжога О.І. та Трихна Д.В. дали завідомо неправдиві свідчення на підтвердження заяв міського голови про вимагання в нього суддею хабаря.

02.02.2015 на підставі заяви Гольник Л.В. про втручання в діяльність судді було зареєстроване кримінальне провадження № 42015170000000040 – за ч. 2 ст. 376 КК України, 12.03.2015 – № 42015170000000095 за фактами завідомо неправдивих повідомлень Мамая О.Ф. та Ковжоги О.І. про злочини – за ч. 2 ст. 383 КК України. 17.06.2015 ці провадження були приєднані до кримінального провадження № 42014170000000303 від 27.10.2014 – за ч. 2 ст. 376, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 383 КК України.

03.06.2015 Трихні Д.В. було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Після пред’явлення Трихні Д.В. додаткового обвинувачення за ч. 1 ст. 376 КК України, 17.12.2015 кримінальне провадження № 42014170000000303 надійшло до суду. Розгляд відповідної цьому провадженню судової справи № 554/14287/15­к здійснював суддя Київського районного суду м. Полтави Куліш Ю.В.

Водночас тодішнє керівництво Прокуратури Полтавської області фактично вивело міського голову м. Полтави Мамая О.Ф. з-під кримінальної відповідальності, перетворивши останнього та його представника Ковжогу О.І. у свідків за справою Трихни Д.В.

Судді Гольник Л.В. як потерпілій вдалося домогтися відновлення слідства. Із 23.11.2015 кримінальне провадження № 42015170000000377 за ч. 2 ст. 383, ч. 1 ст. 376, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України розслідують детективи Національного антикорупційного бюро України. Наразі про завершення слідства невідомо.

У судовому засіданні в справі Трихни Д.В., що відбулося 07.04.2016, Мамай О.Ф., Ковжога О.І. та Струков О.М., допитані під присягою як свідки, дали узгоджені між собою неправдиві показання – нібито суддя Гольник Л.В. провокувала Мамая О.Ф. на вчинення злочину, спрямовані на уникнення Трихною Д.В. кримінального покарання та приховування власної причетності вказаних осіб до інкримінованих Трихні Д.В. злочинів.

За вироком Київського районного суду м. Полтави від 24.09.2018 Трихну Д.В. було виправдано у зв’язку з недоведеністю участі у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 376 КК України.

Харківський апеляційний суд вироком від 24.01.2022 скасував вирок місцевого суду стосовно Трихни Д.В. в частині його виправдання за ч. 3 ст. 369 КК. Постановив у цій частині новий вирок, яким Трихну Д.В. визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України (у редакції, що діяла на час вчинення злочину) звільнив Трихну Д.В. від відбування покарання з випробуванням і встановив іспитовий строк 2 роки та поклав обов’язки, передбачені ст. 76 КК України. Цивільний позов Гольник Л.В. залишив без задоволення. Вирішив питання щодо процесуальних витрат. У решті вирок місцевого суду, зокрема щодо виправдання Трихни Д.В. за ч. 1 ст. 376 КК України, залишив без змін.

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду постановою від 31.10.2022 у справі № 554/14287/15-к ухвалив: касаційну скаргу захисника засудженого Трихни Д.В. – адвоката Шеховцева І.Є. залишити без задоволення, а касаційну скаргу потерпілої Гольник Л.В. задовольнити частково; вирок Харківського апеляційного суду від 24.01.2022 стосовно Трихни Д.В. в частині вирішення цивільного позову скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства; у решті вирок апеляційного суду стосовно Трихни Д.В. залишити без зміни.

Отже, постановою вищої судової інстанції, що набрала законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає, визнано правомірність висновків досудового слідства в кримінальному провадженні № 42014170000000303, а також вироку Харківського апеляційного суду від 24.01.2022 стосовно такого:

«5 травня 2014 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В., яка є службовою особою, займає відповідальне становище, розглядала справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), стосовно голови Полтавської міської ради Мамая О.Ф.

З листопада 2010 року по листопад 2013 року заступником голови Полтавської міської ради Мамая О.Ф. працював Трихна Д.В. Після звільнення Трихни Д.В. з посади заступника міського голови вони продовжували підтримувати взаємовідносини.

17 грудня 2014 року близько 12:30 у приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави, розташованого на вул. Навроцького, 5 у м. Полтаві, Трихна Д.В. звернувся до судді Гольник Л.В. з проханням зустрітися з головою Полтавської міської ради Мамаєм О.Ф. з метою досягнення домовленості щодо постановлення рішення у вказаній адміністративній справі, яке б влаштувало останнього.

У період з 22 грудня 2014 року по 12 січня 2015 року Трихна Д.В. неодноразово телефонував та зустрічався у приміщенні Октябрського районного суму м. Полтави із суддею Гольник Л.В., у розмовах з якою продовжував домовлятися про її зустріч із Мамаєм О.Ф. з цією ж метою.

14 січня 2015 року близько 15:40 у приміщенні зазначеного суду після спілкування з Трихною Д.В. на його прохання суддя Гольник Л.В. у залі судових засідань зустрілася з Мамаєм О.Ф. Під час розмови Мамай О.Ф. висловлював свою думку щодо розгляду справи та постановлення рішення у вказаній адміністративній справі, яке б його влаштувало, а саме про закриття нею справи або відвід її як судді, а також зазначив, що вона може контактувати з Трихною Д.В. з питань, пов’язаних із розглядом справи.

16 січня 2015 року близько 13:40 Трихна Д.В., діючи в інтересах Мамая О.Ф., під час зустрічі з Гольник Л.В. у приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави звернувся до неї як до службової особи, яка займає відповідальне становище, з пропозицією надати їй неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів як відшкодування моральної компенсації за постановлення нею рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення стосовно Мамая О.Ф. або відвід її як судді.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, Трихна Д.В., діючи в інтересах Мамая О.Ф., 21 січня 2015 року близько 16:50 у приміщенні того ж суду запропонував судді Гольник Л.В. як службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на суму 3000 дол. США за постановлення рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення за строками давності без встановлення факту винуватості Мамая О.Ф. у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП.

Надалі 22 січня 2015 року приблизно о 16:15 Трихна Д.В., діючи в інтересах Мамая О.Ф., у приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави у службовому кабінеті Гольник Л.В., продовжив пропонувати надати неправомірну вигоду службовій особі, яка займає відповідальне становище, обговорюючи суму відповідно до курсу долара США, актуального на той момент, на клаптику паперу відобразив розмір неправомірної вигоди на суму 104 000 грн, що згідно з курсом НБУ на той час становило близько 5000 дол. США, за постановлення нею рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення за строками давності без встановлення факту винуватості Мамая О.Ф.

23 січня 2015 року близько 08:25 Трихна Д.В., діючи в інтересах Мамая О.Ф., там само продовжив пропонувати Гольник Л.В. неправомірну вигоду, повідомивши, що така вигода буде сплачена в доларах США і продемонструвавши жестом руки цифру 5, що відповідало розміру неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів на суму 5000 дол. США за постановлення нею рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення за строками давності без встановлення факту винуватості Мамая О.Ф. у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП».

 

12.04.2019 за заявою судді Гольник Л.В. до ЄРДР було внесене кримінальне провадження № 42019170000000038 за ч. 2 ст. 384 КК України стосовно того, що Мамай О.Ф., Трихна Д.В. та Ковжога О.І. публічно звинуватили Гольник Л.В. у вимаганні неправомірної вигоди, тобто у вчиненні тяжкого злочину, з подальшим підтвердженням цього обвинувачення під час допитів у прокуратурі та суді з метою введення слідства та суду в оману, приховування власних злочинних намірів та вчинків. Крім цього, голова Октябрського районного суду м. Полтави Струков О.М. надав суду неправдиві свідчення, спрямовані на приховування власної участі в організації тиску на суддю Гольник Л.В. з метою винесення вигідного міському голові м. Полтави Мамаю О.Ф. рішення.

08.04.2020 слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, Удовиченко В.А. як старший слідчий групи слідчих виніс постанову про закриття вказаного кримінального провадження, про що Гольник Л.В. стало відомо значно пізніше.

06.11.2020 потерпіла Гольник Л.В. звернулася до суду з тим, аби скасувати постанову слідчого як необґрунтовану та немотивовану, що винесена без всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження № 42019170000000038.

23.09.2021 колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в справі № 554/10309/20 винесла ухвалу, якою постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, про закриття кримінального провадження № 42019170000000038 від 12.04.2019 скасовано.

Слідчі дії в цьому кримінальному провадженні були відновлені. Про результати досудового розслідування невідомо.

Зліва направо: Олександр Мамай, суддя Лариса Гольник (після нападу 22.11.2017), представник мера в суді Олександр Ковжога та його кум Олександр Струков (тодішній голова Октябрського райсуду)

Судді Гольник Л.В. та її чоловікові, Гавриленку І.М., доводилося неодноразово, для багатьох вітчизняних та іноземних ЗМІ, коментувати вказані обставини, а також описувати їх та пояснювати у власних публікаціях.

 

Приписами ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням V з’їзду суддів України 24.10.2002 (у редакції, затвердженій ХІ черговим з’їздом суддів України 22.02.2013) встановлено, що неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об’єктивного рішення у справі.

Згідно з п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

 

Як суддя я не маю намірів ухилятися від виконання своїх прямих обов’язків – зберігати об’єктивність та неупередженість при розгляді кожної справи, що надходить мені на розгляд, та виносити в кожній судовій справі виважені, обумовлені виключно вимогами чинного законодавства рішення.

Водночас уважаю, що з огляду на викладені вище обставини у стороннього спостерігача можуть виникати сумніви щодо моєї як судді об’єктивності та неупередженості при розгляді справ, стороною чи учасником яких є Мамай О.Ф. Тому й уважаю за необхідне заявити цей самовідвід.

\ \ \ / / /

Ухвалою від 16 січня 2023 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Сініин Е.М. задовольнив самовідвід слідчого судді Гольник Л.В.

Враховуючи нездорові тенденції, а фактично саботаж «октябрят» у зв’язку з надходженням до нашого суду матеріалів кримінального провадження стосовно Мамая, я не виключала можливість і протилежного рішення.

Тоді слід було очікувати оголошення мені відводу вже від мера чи його адвоката.

Якщо б і цей відвід був відхилений судом, я мусила б розглядати справу.

Гарантую, що діяла б з повагою та однаковим ставленням до всіх сторін кримінального провадження, цілковито дотримуючись прав, свобод та інтересів його учасників, а також усіх процесуальних норм.

Проте, з огляду на наведений вище бекґраунд сумніви щодо моєї об’єктивності та неупередженості існували б.

Уже зараз Мамай волає про політичну вмотивованість підозри: «Рік на мене полюють. Якщо точніше, на мою посаду».

Якщо б запобіжний захід міському голові Полтави обрала суддя Гольник, не обійшлося б і без звернення до Європейського суду з прав людини (можливо, хтось і мав на це розрахунок).

Європейська конвенція з прав людини містить статтю 6, котра називається «Право на справедливий суд».

А в ній, зокрема, сказано:

«Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом…»

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]