Нічному муніципальному транспорту в Києві бути?

Києву потрібно переймати досвід Берліна, Стокгольма, Відня чи Барселони, де в п’ятницю та суботу, а також у святкові дні можна скористатися громадським транспортом цілодобово – і наземним, і підземним.

Сьогодні після 00:30 години, разом з останньою маршруткою, нічне життя Києва фактично зупиняється. Всі хто не встигли до "часу Ч" вскочити потрібний громадський транспорт постають перед вибором: чекати ранку, йти пішки, або ж переплачувати за таксі.

Для Європи ж, така практика є рідкістю, коли всі транспортні артерії мегаполісів Старого Світу повністю зупиняють.

Взяти хоча б за приклад столицю Данії – Копенгаген. У місті з населенням близько 560 тисяч осіб цілодобово курсує наземний громадський транспорт, а кожні 20 хвилин в нічний час можна розраховувати на електричку метрополітену.

Києву ж для початку підійде й досвід Берліна, Стокгольма, Відня чи Барселони, де в п’ятницю та суботу, а також у святкові дні можна скористатися громадським транспортом цілодобово – і наземним, і підземним.

На прохання містян вирішити хоча б частково питання з нічним транспортом в столиці, влада апелює своїми невдалими спробами запустити нічні рейси, які бажаної пасажирської активності не принесли.

Та воно й не дивно, якщо запустити лише один-два маршрути, про які ніхто ніколи й не чув, то, ясна річ, що за місяць шаленого клієнтського потоку очікувати не слід. Хоча в Україні вже є приклади для наслідування.

Львів – 17 червня 2015 року профільна комісія Львівської міськради погодила реалізацію випробувального проекту, терміном з 1 липня по 1 листопада по запуску в роботу нічного транспорту за 7 маршрутами з інтервалом в 60 хвилин.

Одеса – по місту в нічний час з інтервалом в 1 годину ходять трамваї.

Дніпропетровськ – нічні маршрутки. Вартість нічного від денного тарифу різниться 2-ма гривнями. Тобто 4 гривні вдень – проти 6 вночі. А от в Києві за маршрутом Лівий-Правий-Лівий берег з превеликим задоволенням їздили б пасажири і за 8 гривень.

Запоріжжя – трамваї і тролейбуси, правда переважно по промисловим районам міста, але все ж приклад нічного сполучення присутнє.

Севастополь – завжди було добре налагоджене цілодобове маршрутне сполучення не лише по місту, а й до найближчих населених пунктів.

Та навіть в Москві з її катаклізмами головного мозку додумались запустити низку нічних маршрутів.

У Києві ж просто відхрещуються від такої можливості, мотивуючи все недоцільністю. То як бути?

По-перше: тарифи на весь наземний муніципальний транспорт міста справедливо буде підняти вдвічі – для викупу пустих місць в салоні. Питання неможливості використання метро через необхідність постійного поточного ремонту можна вирішити шляхом здійснення необхідних робіт в інтервал між кожною годиною руху поїзда, а капітальний ремонт робити в робочі дні у нічний час, коли підземка буде закрита.

Щодо "збитковості" метро, то тут питання не є однозначним.

КП "Київреклама", яка є офіційним власником рекламної площі в метрополітені, до якої входять не тільки внутрішні приміщення чи потяги, а і зовнішні споруди та переходи, здає свою власність в оренду приватним рекламним агентствам.

Останні в свою чергу перепродують площу під рекламу звичайним підприємцям за неконтрольовану "Київрекламою" ціну. Як наслідок, міський бюджет втрачає на такому непрозорому посередництві левову частку доходу за рік. Є і ще багато прикладів того, як це питання "вирішується". Але це вже окрема тема.

По-друге: доцільність запровадження нічного транспортного сполучення можуть обґрунтувати, як туристичні агентства, так і звичайні нічні заклади, разом зі своїм персоналом, якому часто-густо доводиться добиратися додому на таксі в нічну зміну.

По третє: таксистам не потрібно хвилюватися за свій хліб, адже ті, хто користуються послугами таксі, так і будуть ними користуватися.

Ну а той відтік клієнтів, котрий візьме на себе громадський транспорт, як мінімум, перекриє турист, котрий захоче прогулятися по живому й від того більш безпечному нічному місту. І який навряд буде годину чекати на автобус, знаючи лише адресу кінцевої точки.

Нічному муніципальному транспорту в Києві бути. Рано чи пізно постійне акцентування уваги та тиск громадськості на київських чиновників змусить їх робити певні реальні кроки в цьому напрямку. Принаймні заради передвиборчого рейтингу.

Головне пам’ятати, Київ – це серце країни, й не має права зупинятись!