Листи до з’їзду. Лист другий. Отречемся от старого мира

Не всім делегатам з’їзду така думка може сподобатися, але нам треба знайти у собі сили відмовитися від радянського спадку.

В коридорах українських прокуратур на стінах висять портрети прокурорів 30-х, які відомо чим займалися. Що цим хочуть показати сучасні прокурори? Що вони гідні нащадки і готові повторити подвиги історичних попередників?

А нещодавно Кіївська міська колегія адвокатів святкувала 35-річчя. Колеги з гордістю згадували, як «27 июля 1977 года приказом министра юстиции УССР было созвано общее собрание адвокатов юридических консультаций г. Киева по вопросу образования Киевской городской коллегии адвокатов. Решению о выделении новой коллегии из состава Киевской областной коллегии адвокатов предшествовало предоставление г. Киеву особого статуса, создание Киевского горсуда и отдела юстиции горисполкома. Собрание, в котором приняли участие 259 адвокатов, состоялось 6 августа... «Хочется верить, что Киевская коллегия адвокатов внесет достойный вклад в превращение города Киева в город образцового правопорядка, будет достойна своего города-героя», — говорили участники собрания»

Давно слід визнати, що ніяких добрих традицій радянська адвокатура нам не залишила. Так, наші зрілі колеги тоді були дещо молодші, але це і все.  

«Всяк был молодым, да не всяк старым», - писав один з моїх улюблених поетів. З роками має приходити мудрість. І об’єктивна оцінка минулого.

Так, радянські адвокати порівняно непогано заробляли. І роботою були забезпечені без особливих зусиль з власного боку, адже всього 259 адвокатів на таке місто, як Київ!  Зараз у Києві  практикують  не менше 4 тисяч адвокатів і ще невідомо скільки юристів без адвокатського свідоцтва.

Адвокатура була слабка і роль її декоративна. «Адвокатський вальс» Юлія Кіма не тільки про мужність окремих радянських адвокатів, але і про безсилля радянської адвокатури. І це безсилля ми, на жаль, принесли з собою у сучасну Україну.

Та чи варто і надалі  зберігати традиції слабкості?

Наостанок кілька відеоцитат про те, якими показував адвокатів радянський кінематограф.

Ось адвокат - зрадник і ворожий агент.

Ось комічний адвокат.

А ось досить рідкісний для радянського кіно позитивний образ адвоката. Але все одно, адвокат - прохач. Чекає під дверима прокурорського кабінету, посилає вперед матір підзахисного.

Той же фільм, той же адвокат, той же прокурор, тільки у прокурора тепер проблеми. Ось ця сцена дуже схожа на реальне життя.

Обговорення у групах Facebook:

Адвокати України

Адвокати Донецької області