Національний музичний продукт і держава? Що наші діти співають в день народження?
Необхідність участі МКІП в розвитку і просуванні української дитячої пісні та зміни в законодавстві щодо поняття національного музичного продукту.
Нещодавно святкуючи свій день народження я помітила, що коли виносять святковий торт всі автоматично та з задоволенням співають просту англомовну пісеньку "Happy birhtday to You" відчуваючи радість. Особливо ці емоції потрібні для українських малюків. І звичайно їм має бути зрозуміло про що саме вони співають в свій день народження!
Саме собою виникло питання: чи можему ми створити українську коротку і сучасну пісню присвячену привітанню з днем народження?
Чи може вона стати популярною в українських родинах та щодня використовуватись в кафе та ресторанах( навіть самих сучасних). Чи можемо ми швидко провести роботу з Асоціаціями рестораторів по її щоденному використанню в цих закладах та популяризацію її тексту нашими зірками? Як написати текст та музику і записати та зробити аранжування такого музичного твору- що б воно було доступне всім користувачам і з яких коштів це має бути профінансовано?
Вивчаючи це питання з’ясувалось, що в Україні є ентузіасти, які створюють такий музичний продукт, вже не один рік, випускаючи дитячі альбоми українською мовою за покликом серця та за власні кошти - моє їм шанування! А чи має держава впроваджувати таку політику і фінансувати її реалізацію? Чи варто профільному міністерству підготувати відповідну державну програму і залучити до неї наших зірок, які задмухуючи свічки на своєму святковому торті будуть підспівувати цю пісню в соціальних мережах, чим сформують нову сучасну культуру святкування день народження?
Згідно Положення «Про Міністерства культури та інформаційної політики України» далі- МКІП – «забезпечує формування та реалізацію державної політики в сферах культури та державної мовної політики». Тобто-це компетенція Міністерства культури. З огляду на зазначене, мала би бути розроблена відповідна державна програму про створення та просування сучасних дитячих пісень українською мовою. Наша культура містить багато інших свят де дитяча пісня українською мовою просто необхідна. Але така робота не проводиться МКІП, а проведення її без відповідного державного фінансування та політики просування майже неможлива на високому рівні в рамках цілої країни! Саме тому я, як юрист, бачу роль громадських організацій вказати на відсутність державної політики в цій сфері і виправити такий значний недолік.
Крім того, в нашому законодавстві відсутній сам термін музичного продукту та національного музичного продукту. Відповідно, за відсутності базових понять в законодавстві і розробка відповідних державних програм та впровадження якісної державної політики стає абсолютно неможливим. З огляду на це, нами було розроблено Законопроект «Про музичну індустрію», який містить основні поняття, що необхідно закріпити на законодавчому рівні для подальшого розвитку музичної індустрії. Національний музичний продукт- це необхідність для розвитку майбутніх поколінь в Україні!
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 06.07.2025 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення 703
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 411
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 129
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 103
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 15631
-
Не картайте себе за стрес. Поради від експерток, як впоратися з високим рівнем кортизолу
Життя 12618
-
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 8098
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 5824
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4819