Національний музичний продукт і держава? Що наші діти співають в день народження?
Необхідність участі МКІП в розвитку і просуванні української дитячої пісні та зміни в законодавстві щодо поняття національного музичного продукту.
Нещодавно святкуючи свій день народження я помітила, що коли виносять святковий торт всі автоматично та з задоволенням співають просту англомовну пісеньку "Happy birhtday to You" відчуваючи радість. Особливо ці емоції потрібні для українських малюків. І звичайно їм має бути зрозуміло про що саме вони співають в свій день народження!
Саме собою виникло питання: чи можему ми створити українську коротку і сучасну пісню присвячену привітанню з днем народження?
Чи може вона стати популярною в українських родинах та щодня використовуватись в кафе та ресторанах( навіть самих сучасних). Чи можемо ми швидко провести роботу з Асоціаціями рестораторів по її щоденному використанню в цих закладах та популяризацію її тексту нашими зірками? Як написати текст та музику і записати та зробити аранжування такого музичного твору- що б воно було доступне всім користувачам і з яких коштів це має бути профінансовано?
Вивчаючи це питання з’ясувалось, що в Україні є ентузіасти, які створюють такий музичний продукт, вже не один рік, випускаючи дитячі альбоми українською мовою за покликом серця та за власні кошти - моє їм шанування! А чи має держава впроваджувати таку політику і фінансувати її реалізацію? Чи варто профільному міністерству підготувати відповідну державну програму і залучити до неї наших зірок, які задмухуючи свічки на своєму святковому торті будуть підспівувати цю пісню в соціальних мережах, чим сформують нову сучасну культуру святкування день народження?
Згідно Положення «Про Міністерства культури та інформаційної політики України» далі- МКІП – «забезпечує формування та реалізацію державної політики в сферах культури та державної мовної політики». Тобто-це компетенція Міністерства культури. З огляду на зазначене, мала би бути розроблена відповідна державна програму про створення та просування сучасних дитячих пісень українською мовою. Наша культура містить багато інших свят де дитяча пісня українською мовою просто необхідна. Але така робота не проводиться МКІП, а проведення її без відповідного державного фінансування та політики просування майже неможлива на високому рівні в рамках цілої країни! Саме тому я, як юрист, бачу роль громадських організацій вказати на відсутність державної політики в цій сфері і виправити такий значний недолік.
Крім того, в нашому законодавстві відсутній сам термін музичного продукту та національного музичного продукту. Відповідно, за відсутності базових понять в законодавстві і розробка відповідних державних програм та впровадження якісної державної політики стає абсолютно неможливим. З огляду на це, нами було розроблено Законопроект «Про музичну індустрію», який містить основні поняття, що необхідно закріпити на законодавчому рівні для подальшого розвитку музичної індустрії. Національний музичний продукт- це необхідність для розвитку майбутніх поколінь в Україні!
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський вчора о 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський вчора о 13:39
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук вчора о 10:43
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 16.10.2025 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 16.10.2025 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 205
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 108
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 88
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 82
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету 60
-
Bloomberg: Зеленський попросить у США газ в обмін на доступ до ГТС України
Бізнес 32463
-
Офіс генпрокурора закрив кожну третю кримінальну справу проти бізнесу
Бізнес 16650
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
4956
-
У Києві приватизують офіс компанії, яка проєктувала майже всі станції метро
Бізнес 4645
-
"Ми збентежені цими цифрами". Гетманцев розповів про падіння прямих інвестицій в Україну
Фінанси 3035