Як Туреччина побудувала сучасні державні лікарні, не витрачаючи бюджетних коштів
Кожен третій турист, який приїжджає до Туреччини їде в країну не заради готелів all inclusive, а за медичними послугами. Як це вдалося?
Ключовою подією, яка вплинула на бізнес-плани всього світу у 2022 році стала війна в Україні. Однак, ми, українці – нація, яка не здається. Песиміст бачить труднощі у можливостях, оптиміст шукає можливості у труднощах. Тому вже зараз ми готуємось до безпрецедентної за масштабами відбудови нашої країни. Вона може стати найбільш амбітним інвестпроектом в світі, який подарує бізнесу багато можливостей.
Одним з цікавих та робочих інструментів відбудови сьогодні є державно-приватне партнерство (ДПП). В проектах ДПП поєднані державні ресурси, приватний капітал, а головне, бізнес-підхід під час побудови державної інфраструктури, в тому числі соціальної. В цьому напрямку дуже успішний досвід має Туреччина – він може бути корисним і для України.
Лікарні у форматі ДПП
Наскільки грандіозних результатів можна досягнути проектами ДПП, демонструє Туреччина. Під час відрядження до Стамбулу проводили зустріч із компанією, яка брала участь в державному проекті з будівництва турецьких лікарень.
У 2012 році уряд Туреччини запустив програму охорони здоров’я на основі державно-приватного партнерства – амбітну ініціативу, метою якої було забезпечити кожен регіон країни сучасними медичними послугами.
Враховуючи географічну структуру, потік пацієнтів, доступність і соціально-економічну структуру країни, Міністерство охорони здоров’я Туреччини визначило 9 медичних регіонів. В кожному з них були побудовані великі медичні комплекси на 1000-3500 ліжок, де медичні заклади, науково-дослідні центри, соціальні житлові зони, медичні університети і місця відпочинку знаходилися разом.
Бюджетних коштів для втілення в життя цього масштабного плану було не достатньо, тому уряд Туреччини вирішив залучити їх за допомогою моделі «будівництво-оренда-передача» через ДПП. Її вигадали спеціально для цього проекту.
Отже, у цій моделі інвестори будують лікарню з усім медичним обладнанням на державній землі протягом 3 років. Після цього обладнану лікарню передаються в оренду МОЗу на 25 років.
За цією моделлю створено нові лікарні із загальною місткістю 42 782 ліжка. При чому, нові лікарні більш енерго- та ресурсоефективними завдяки використанню сучасних технологій. Обсяг інвестицій у ці проекти перевищив 10 мільярдів (!) доларів.
Медичне місто Башакшехір
Яскравий приклад таких проектів - міська лікарня Стамбулу у районі Башакшехір. Вона настільки велика, що її називають медичним містом Башакшехір.
Площа лікарні - 1 млн м2, медкомплекс розрахований на 2 682 місць і має найбільше у Європі відділення інтенсивної терапії. Побудований він також у форматі проекту ДПП.
Орендні платежі, які держава виплачує компаніям, які збудували лікарні, щороку збільшуються на середнє арифметичне індексу цін виробників Туреччини та індексу споживчих цін Туреччини за попередній рік. Так триватиме протягом 25 років, а по завершенню лікарні повністю перейдуть у власність держави.
Для підвищення привабливості інвестиційних проектів та більшої доступності кредитних коштів для проектів ДПП, Міністерство охорони здоров’я Туреччини гарантує лізингові платежі протягом терміну дії договору.
Таким чином, реалізувавши цей амбітний проект уряд Туреччини зміг значно покращити доступ пацієнтів до якісних та сучасних медичних послуг, трансформувати свій сектор охорони здоров’я відповідно до поточних і майбутніх потреб населення.
Всі ризики будівництва були передані приватному партнеру, за схемою ДПП саме він взяв на себе значні фінансові, технічні та операційні ризики, що дозволило державі зосередитися на наданні якісних медичних послуг, не витрачаючи космічні кошти з бюджету на будівництво лікарень.
***
За чотири місяці війни в Україні зруйновані 118 лікарень, ще 628 медзакладів пошкоджені. Для того, щоб відбудувати їх одночасно, потрібні будуть колосальні кошти. За попередніми оцінками Міністерства охорони здоров’я України, вже зараз необхідно понад 1 млрд доларів лише для відновлення пошкоджених лікарень.
Не кажучи про суттєве збільшення запиту на специфічні медичні послуги – наприклад протезування і реабілітація, які до вторгнення в такій кількості не надавались. Тому, ми маємо шукати інструменти, як і побудувати інфраструктуру, і знизити витрати бюджету на це.
Туреччина вигадала власну, зручну для країни модель ДПП і ефективно реалізувала цей грандіозний проект. І сьогодні активно розвиває галузь медичного туризму.
За підсумками 2020 року Туреччина увійшла в топ-5 країн як популярний напрямок медичного туризму. Кожен третій турист, який приїздить до Туреччини, їде в країну не заради відпочинку у готелях, а для отримання якісних медичних послуг. Вважаю це дуже цікавим напрямком розвитку й для України.
Національна інвестиційна рада при Президенті у липні запропонувала провести реформу державно-приватного партнерства. Новий закон про ДПП №7508, який значно спрощує державні процедури і пришвидшує процес запуску проектів ДПП.
Україна також може достатньо швидко прибрати зайві бюрократичні бар’єри і почати більш активно використовувати успішний досвід, який вже спрацював в Туреччині для відновлення нашої інфраструктури і будівництва нової.
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус вчора о 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький вчора о 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак вчора о 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус вчора о 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський вчора о 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок вчора о 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 385
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 336
- Дипломатія кадрових помилок 316
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 141
- Культура бідкання: як історична травма формує українську економіку 135
-
Колишній голова КМДА отримав підозру за рішення повністю зупинити метро у 2014 році
Бізнес 38601
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 8195
-
Порт індійської Adani не взяв на розвантаження танкер з російською нафтою – Reuters
Бізнес 4709
-
Що таке "медовий бронд" і як Кейт Міддлтон зробила його кольором 2025 року
Життя 4210
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 4038