Закон про мову: ключові моменти
Верховна Рада України ухвалила історичний законопроект №5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Його основна мета – закріпити за українською мовою статус єдиної державної мови та не допустити офіційного запровадження «багатомовності» в Україні.
Даний законопроект не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів, не утискає нацменшини (право на навчання мовою нацменшини), однак вимагає знання і застосування державної мови посадовцями та надавачами послуг (зокрема, судді та адвокати, викладачі та медпрацівники) у публічному просторі, державному та комунальних секторах, у сфері обслуговування, у підписах та маркуванні товарів та послуг.
Законопрект передбачає україномовну рекламу, вивіски тощо; безкоштовні курси української мови для дорослих; іспит з української мови для набуття громадянства; не менше 90% української мови на загальнонаціональних телеканалах; не менше 50% книжок українською мовою в книгарнях і не менше 50% книг українською, виданих видавництвом протягом року.
Можна видавати газету чи журнал у двох чи більше мовних версіях, одна з яких має бути державною мовою. У театральних виставах та при дубляжі кінофільмів також використовуватимуть українську.
Також мають бути українські версії сайтів органів влади, інтернет-магазинів та ЗМІ. Сайти за замовчуванням спочатку завантажуються українською, але можуть мати також інші версії. При цьому українська версія має бути за обсягом не меншою за версію іншою мовою. Інтерфейси програм і мобільних додатків мають бути державною мовою та/або англійською мовою або мовами Євросоюзу.
Також законопроект розширює можливості застосування інших мов Євросоюзу та англійської мови. Зокрема, у науковій сфері дозволяється публікувати та захищати праці англійською.
Інституту «мовних інспекторів» був вилучений із законопроекту ще перед голосуванням у першому читанні. Функцію контролю за дотриманням закону виконуватиме спеціальний уповноважений із захисту державної мови, який, в тому числі, розглядатиме скарги громадян.
До другого читання законопроекту було зведено до мінімуму створення нових структур, – наприклад, іспити на знання мови можна буде складати в Центрі оцінювання якості освіти, де зараз випускники шкіл проходять ЗНО.
Іспити складатимуть лише претенденти на публічні посади чи роботу в установах, де потрібен високий рівень знання мови, а також (з легшим рівнем завдань) – претенденти на отримання українського громадянства.
Законопроект буде впроваджуватися поступово. До прикладу, для друкованих ЗМІ, які повинні будуть одночасно з тиражем видання іноземною мовою видавати тираж цього видання державною мовою, такий перехідний період складатиме 2-2,5 роки.
Іспити на знання мови для кандидатів на різні державні посади вводитиметься через 2 роки після набуття мовним законом чинності.
Освітня стаття про мову навчання взагалі набуде чинності тільки через 6 років після прийняття закону.
А штрафи за порушення закону уповноважений із захисту державної мови зможе почати накладати тільки через шість місяців з дня його призначення.
За порушення мовного закону передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наприклад, штрафувати чиновників, депутатів, інших посадових осіб, якщо вони не користуються на роботі державною мовою).
Також передбачена кримінальна відповідальність за спроби ввести двомовність чи багатомовність, або надати офіційний статус будь-якій іншій мові в усій країні або в окремому регіоні (прирівнюється до повалення конституційного ладу) та кримінальна відповідальність за публічне приниження української мови (прирівнюється до наруги над державними символами).
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87040
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11226
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9240
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5708
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5386