Право на залишення позову або частини позовних вимог без розгляду
Право сторони процесу на подання заяви про залишення позову або частини позовних вимог без розгляду
03 лютого 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 683/1861/19, провадження № 61-12483св22 (ЄДРСРУ № 108766205) досліджував питання щодо права сторони процесу на подання заяви про залишення позову або частини позовних вимог без розгляду.
Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України.
Згідно з положеннями пункту 5 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.
Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.
Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду (пункт 5 частини першої статті 257 ЦПК України).
(!!!) Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (постанови Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 548/2531/18, від 05 жовтня 2021 року у справі №308/13199/17, від 04 квітня 2022 у справі № 441/1609/19).
Згідно з частиною першою статті 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
У підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті (частини перша статті 200 ЦПК України)
Пунктом 1 частини другої статті 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Ураховуючи наведене, відсутня законодавча заборона на постановлення ухвали про залишення без розгляду частини позовних вимог на стадії підготовчого судового засідання. При цьому така заборона суперечила б положеннями частини першої, третьої статті 13 ЦПК України.
Схожий правовий висновок було висловлено Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 202/11928/14-ц, від 22 березня 2021 року у справі № 753/8125/17.
ВИСНОВОК: Подати заяву про залишення позову без розгляду є правом заявника, який на власний розсуд розпоряджається своїми правами, таке право є абсолютним і не залежить від волі інших учасників процесу.
При цьому надане заявнику право на подання такої заяви не залежить від думки інших учасників справи і суд не зобов`язаний при вирішенні відповідного питання з`ясовувати обставини, які стосуються суті справи або мотивів, у зв`язку з якими така заява подана.
Окрім цього, суд не наділений повноваженнями відмовити позивачу, який просить не розглядати його позовні вимоги по суті.
Аналогічна правова позиція висловлена 23 листопада 2022 року Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 759/14677/21, провадження № 61-10292св22 (ЄДРСРУ № 107651717).
- Туреччина — ключ України до ринків Глобального Півдня Олена Широкова 19:11
- Открытое письмо экспертного сообщества: эпикриз системных проблем Вільям Задорський 18:38
- Дослідження родоводу: як сімейна історія формує нас сьогодні Олександр Карташов 15:19
- Чи відбудуться зміни у підході європейських інвесторів після URE в Римі? Сильвія Красонь-Копаніаж 13:47
- Майно з вироком на плечах: філософія "віндикаційного імунітету" Світлана Приймак 12:49
- Непрограмні вимоги Євген Магда 11:36
- Тінь всередині нас: як інтегрувати неприйняті сторони й знайти свою цілісність Наталія Солянікова 09:36
- Що означає вступ України до ОЕСР для держави та бізнесу Антоніна Прудко вчора о 12:33
- Реформаторам треба допомагати, а не саджати за ґрати Олександр Місюра вчора о 12:12
- Контрафакт і "чорний" імпорт: як ПРРО стає щитом для чесного бізнесу Андрій Сухов вчора о 11:44
- Чому підтримка ЛГБТК+ спільноти має значення для роботодавців і команд Євгенія Лугановська вчора о 09:37
- 19 випадків, коли рішення на загальних зборах учасників ТОВ приймається лише одноголосно Костянтин Рибачковський вчора о 02:23
- Як уникнути юридичних ризиків під час автоматизації? Олександр Вернигора 21.07.2025 17:14
- Від жертви до партнера: що насправді означає URC2025 для України Ольга Дьякова 21.07.2025 17:02
- Правомірні очікування, бланкетні норми, умовні та безумовні права: практика ЄСПЛ та ВС Володимир Гончаров 21.07.2025 16:16
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 813
- Чи збільшать допомогу при народженні дитини 402
- Реформаторам треба допомагати, а не саджати за ґрати 358
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю 287
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 233
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 20999
-
На одному з найстаріших родовищ солі в Україні готуються відновити видобуток
Бізнес 19953
-
Reuters: BYD перенесе основне виробництво в Європі з Угорщини в Туреччину
Бізнес 8836
-
"Чорних лебедів не передбачити". Куди інвестують Кріппа, Хмельницький, Авдєєва та Милованов
Фінанси 3941
-
Дубайський холдинг продав частку у російській РуссНєфті через три місяці після придбання
Бізнес 2656