«М’які» компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів

Відмова ВККС у 2025 році від фахової психометрії показників особистої та соціальної компетентності зрушила оцінювання із правового виміру у сферу вражень

Біля входу до студії дизайн-мислення у Стенфордському університеті висить знак, на якому написано: «YOU ARE HERE» («Ти тут»). Студенти люблять цей знак. Можна сказати, що він все розставляє на свої місця, бо промовляє: зафіксуй поточну точку, опиши реальні обмеження й ресурси, і вже звідси здійснюй наступний крок.

На моє переконання, саме цього, тобто чесної фіксації точки «Тут», забракло Вищій кваліфікаційній комісії суддів у частині оцінювання особистої та соціальної компетентності кандидатів у апеляційні суди.

У чому суть проблеми оцінювання «мʼяких» компетентностей кандидатів?

Як відомо, з 2023 року триває перший в історії нашої країни конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів. Для кандидатів до апеляційних господарських та адміністративних судів конкурсний марафон завершено 15.08.2025, з визначенням Комісією списку переможців.

Утім, справедливости заради, варто нагадати за кандидатів, які вибули з цього конкурсу на етапі співбесіди та нині оскаржують рішення Комісії у Верховному Суді. Конкурс цих кандидатів трансформувався у боротьбу за обстоювання своєї репутації та навіть психологічної придатності надалі здійснювати правосуддя у своїх судах.

Ретельний аналіз рішень Комісії, якими кандидатів визнано такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя у апеляційному суді за критеріями особистої чи соціальної компетентності, перегляд співбесід, показово демонструє, що відмова Комісії від залучення професійних психологів є значною помилкою, яка потягнула негативні наслідки.

Частиною 2 ст. 79-3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (надалі також – Судоустрійний закон) передбачено, що необхідною умовою для зайняття посади судді апеляційного суду є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Судоустрійного закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

1. Компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
2. Професійна етика;
3. Доброчесність.

Частиною 5 норми визначено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

У розвиток означених вимог закону, рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 було затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (надалі також – Положення).

Відповідно до п. 2.4 та п. 5.6.1.2 Положення, показниками «особистої компетентності судді» є, зокрема, 1) рішучість та відповідальність (25 балів), а також 2) безперервний розвиток(25 балів).

Рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні (п. 2.5 нового Положення).

Відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки (п. 2.6 нового Положення).

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку (п. 2.7 нового Положення).

Відповідно до п.п. 2.8, 5.6 Положення, вага показників «соціальної компетентності судді» становить: ефективна комунікація - 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала.

При цьому, під ефективною комунікацією розуміється здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими (п. 2.9.).

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів (п. 2.10.).

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону (п. 2.11.).

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами (п. 2.12.).

Проте як саме і на підставі чого Комісією перевіряється відповідність кандидата цим показникам? Відповідно до Положення – на підставі співбесіди членів Комісії з кандидатами.

І ось тут суть проблеми. Співбесіда як єдиний засіб встановлення «м’яких» компетентностей це наче визначення географічних координат за відлунням у тумані. Вона дає враження, але не дає виміру. А без виміру немає ні валідності, ні надійності, тобто саме тих характеристик оцінювання, що відрізняє правову процедуру з мотивованим висновком від літературного есе на тему: "Чому мені не сподобався той чи інший кандидат".

Чому відмова від залучення психологів є зниженням процедурних гарантій?

Оцінювання т. з. «мʼяких» компетентностей не є новацією сучасної редакції Судоустрійного закону чи діючої процедури кваліфікаційного оцінювання.

11.12.2015, у розвиток положень ст. 83 Судоустрійного закону, тодішній склад Комісії з погодженням Ради суддів України прийняв рішення № 14, яким затвердив «Порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді», де було вперше окреслено зміст критеріїв «особиста компетентність судді» та «соціальна компетентність судді»[1].

У подальшому, рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.11.2016 № 143/зп-16 було затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення[2].

Так, згідно із п. 6 Положення, відповідність судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: 1) когнітивні якості особистості; 2) емотивні якості особистості; 3) мотиваційно-вольові якості особистості. Ці показники визначаються за допомогою відповідних тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.

Відповідно до п. 10 Положення, відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: 1) комунікативність; 2) організаторські здібності; 3) управлінські властивості особистості; 4) моральні риси особистості: чесність; порядність; розуміння і дотримання правил та норм; відсутність схильності до контрпродуктивних дій; дисциплінованість; інші показники, оцінка яких передбачена відповідною методикою тестування морально-психологічних якостей. Ці показники визначаються за допомогою відповідних тестувань особистих морально-психологічних якостей і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди (п. 10.5).

У главі 3 Положення під назвою: «Показники відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення» зазначалось, що відповідність кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності оцінюється за показниками та у спосіб, передбачений цим Положенням для визначення соціальної компетентності судді (п.8). Главою 4 регулювались проведення тестування особистих морально-психологічних якостей кандидата, які проводились з метою оцінювання показників зокрема соціальної компетентності кандидата на посаду судді (п. 1).

Відтак, починаючи з 2016 року ВККС запровадила новітній (високий) стандарт визначення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям особистої та соціальної компетентності, до проведення яких були залученими визнані та акредитовані у сфері психології фахівці.

Натомість у січні 2025 року, ВККС відмовилась від залучення фахових психологів, чим здійснила регрес у стандартах об’єктивності оцінювання, які були напрацьовані попереднім складом Комісії після 2016 року. Можливо, таке рішення було повʼязано з браком коштів, фахівців, обладнання. Однак таке нормативне спрощення, без жодного обґрунтування чи заміни на альтернативні верифіковані методи, позбавило кандидатів процедурних гарантій, зокрема незалежної психологічної валідації та стандартизованих індикаторів м’яких компетентностей.

Примітно, що у Звіті групи міжнародних експертів у складі: Георга Стави (Австрія), Вілми Ван Бентхема (Нідерланди) та Ради Молієне (Литва) під назвою: «Відбір та оцінювання суддів в Україні», який було оприлюднено в листопаді 2018 року, щодо «мʼяких» - соціальних та психологічних компетенцій і навичок експерти відзначають «наявність процесуальних гарантій у вигляді нормативних положень та практики ВККС, що описують окремі показники, які лежать в основі критеріїв, а також джерела інформації/методи визначення показників. Наприклад, особиста компетенція оцінюється за такими показниками: логічне мислення, абстрактне мислення, вербальне мислення, стресостійкість, контроль над емоціями та ін. Ці характеристики оцінюються під час психологічного тестування. Отже, особиста компетентність людини визначається на підставі обʼєктивних показників з використанням обʼєктивного методу тестування обмежуючи дискрецію ВККС при тлумаченні нею того, що є особистими характеристиками кандидата, а що соціальними».

На сторінці 25 Звіту експерти зазначають, що під час психологічного тестування кандидати проходили психо-діагностичні тести, такі як BFQ-2 – анкета «Велика пʼятірка»; ММПІ-2 – клінічний інструментарій для ідентифікації патопсихологічних ризиків; і «психометричний тест» - два окремі блоки елементів, що ідентифікують рівень словесного та абстрактного мислення. Суддя проходив 5-годинне психологічне тестування на самооцінювання на компʼютері та 35-хвилинну співбесіду з психологом із метою валідації. Після співбесіди експерт-психолог завершував остаточний звіт по кожному респонденту, вказуючи рівень індикаторів відповідно до нормативного профілю, та складав наративний звіт на підставі співбесіди. Комісія переводила пʼятибальну оцінку у звіті за результатами психологічного тестування за конкретний показник кандидата в еквівалентів балів за 100-бальною шкалою за один і той самий параметр у таблиці ВККС.

На думку експертів, така система переведення балів ставила дискрецію ВККС у суворі рамки (лише 20 %) в межах 400 балів, які нараховувались за психологічне тестування, що майже повністю залежало від звітів про психологічне тестування та належної експертної валідації, що перетворює на додаткову процесуальну гарантію від необмеженої дискреції ВККС (абз. 2 ст. 26 Звіту).

Утім, не дивлячись на попередні визнані на міжнародному рівні здобутки, ВККС у 2025 році вирішила скасувати більшість процедурних гарантій кандидатів під час конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів.

«Ти тут», а не «Десь неподалік»: як суд може повернути координати оцінювання?

Нормативна архітектура 2016–2018 років (де «м’які» компетентності трималися на психометричному тестуванні, структурованих інтерв’ю та зовнішній валідації психологів) була демонтована без жодного обґрунтування і без еквівалентної заміни.

Кандидат на посаду судді, в якого у спосіб співбесіди було виміряно особисту та соціальну компетентність та визнано таким, що не відповідає цим показникам, зіштовхується з проблемою, важкість якої потрібно правильно визначити.

За тією ж теорією дизайн-мислення (у працях професорів Стенфорду) існує два різновиди важких проблем:

1. ті, з якими нічого не вдієш (як із силою тяжіння);
2. ті, які фактично змінити неможливо (хоча ситуація і не така непереборна, як сила тяжіння, але варто її визнати такою, з якою нічого не вдієш).

Як ви вже встигли зрозуміти, єдина адекватна реакція на важкі проблеми – прийняття. У цьому аспекті фраза «Ти тут» має звучати як «Змирись».

На перший погляд виглядає, що проблема такого кандидата важка, бо стосується однієї речі, з якою як із силою тяжіння нічого не вдієш – дискрецією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Утім, якщо подивитись на неї у масштабах історії та ідеї кваліфікаційного оцінювання, його стандартів, особливо суддям, які у 2018-2019 рр. проходили відповідні психологічні тестування особистих якостей, проблема перестає здаватись важкою та переходить у категорію таких, що можуть бути подолані. Тобто кандидат не може змінити точку зору Комісії на порядок оцінювання його соціальних та особистих компетенцій. Не може змусити членів Комісії отримати фах психолога, щоб валідувати співбесіди за напрацьованими у світі методологіями.

Однак він може домогтись ретельної судової перевірки легітимності зниження процедурних гарантій у січні 2025 року, тобто саме у розпал конкурсної процедури, оголошеної ще у вересні 2023 року. Як би не пригнічувало реальне становище речей, завжди знайдеться простір для дій у рамках закону.

Отже «Ти тут» для такого кандидата означає не капітуляцію перед «силою тяжіння» дискреції, а точне окреслення її меж: вона легітимна лише настільки, наскільки відмежована процедурою, нормативкою та мотивацією.

Логічний висновок простий і водночас принциповий: демонтаж у 2025 році перевірених інструментів (психометрія, структуровані інтерв’ю, зовнішня психологічна валідація) посеред чинного конкурсу без обґрунтування та без еквівалентної заміни зсунув оцінювання з площини права у площину вражень. Дискреція Комісії летітимна лише в межах дотримання чинних або підвищення стандартів процедури, доказів і мотивів, а поза ними вона перетворюється на свавільність. Коли «координати» оцінювання збито, саме Суд має їх відновити. Через аудит методики, перевірку дотримання принципів правової визначеності, обʼєктивності і легітимних очікувань кандидатів.

Примітка: Цей блог спрямований на захист прав кандидатів на посади суддів у кадрових процедурах, напрацювання спільної позиції у такому захисті, заклик до публічної дискусії щодо валідних методів та стандартів вимірювання "мʼяких компетентностей" суддів та кандидатів у судді. Блог не має на меті дискредитувати Комісію чи осіб, яких було визнано такими, що відповідають критеріям особистої чи соціальної компетентності внаслідок співбесіди.