Строки позовної давності у справах про ДТП: зміна акцентів
Верховний суд: зміна акцентів у справах про ДТП щодо початку (моменту) відліку строків позовної давності.
Відповіднодо висновків Верховного суду України у цивільних справах за II півріччя 2015року в підрозділі 1.3 Спори щодо відшкодування майнової та або моральної шкодив п. 1.3.4 зазначено, що за загальним правилом перебіг загальної і спеціальноїпозовної давності починається з дня, коли особа дізналася або могла довідатисяпро порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦКУкраїни).
Так, у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015року по справі № 6-309цс15 міститьсявисновок про те, що деньскоєння ДТП, внаслідок якої пошкоджено автомобіль позивача ійому завдано майнової та моральної шкоди, єтим днем, коли позивач довідався про порушення свого права тапро особу, яка його порушила, і саме із цього часу в нього виникло право вимогияк до безпосереднього заподіювача шкоди, так і до страхової компанії,відповідальної за останнього.
Разомз цим Верховний суд України розглядаючи справу № 6-192цс16 постановоювід 29.06.2016 р. відступив від своєї ж правової позиції викладеній у постановіВСУ від 11 листопада 2015 року у справі № 309цс15 обґрунтувавши це наступним:право особи на звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного прававиникає (та відповідно перебіг позовної давності починається) з моменту, колиправо цієї особи порушене (особа довідалася про порушення свого права), тобто з моменту відмови страховика увиплаті страхового відшкодування, а не з дня скоєння ДТП.
Однак,11.10.2017 р. в контексті справи № 6-1365цс17 Судовапалата у цивільних справах Верховного Суду України знову змінила вищевикладенуправову позицію вказавши наступне.
Так, відповідно до статті 256 ЦК України позовнадавність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду звимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Вона обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків.
Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкуванняцивільного обороту за допомогою стимулювання суб’єктів, права чи законніінтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягомустановленого строку.
Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовноїдавності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися пропорушення свого права або про особу, яка його порушила.
За частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовноїдавності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою длявідмови в позові.
ВАЖЛИВО: Позовна давність відноситься до строків захисту цивільнихправ; при цьому поняття «позовна» вказує на форму захисту – шляхом пред’явленняпозову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, щорозглядається у двох аспектах – процесуальному (право на пред’явлення позивачемпозову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, наотримання судового захисту).
Питання про об’єкт дії позовної давності виникає черезвідмінності в розумінні категорії «право на позов у матеріальному сенсі» (правона захист) у контексті її співвідношення із суб’єктивним матеріальним цивільнимправом як одним з елементів змісту цивільних правовідносин.
Набуття права на захист, для здійснення якого встановленопозовну давність, завжди пов’язане з порушенням суб’єктивного матеріальногоцивільного права.
Суб’єктивне матеріальне цивільне право і право на позоввідносяться до різних видів матеріального права: перше – регулятивне, друге –охоронне.
Змістом права на позов є правомочність, що включає одну абодекілька передбачених законом можливостей для припинення порушення, відновленняправа або захисту права іншими способами, які можуть реалізовуватись тільки задопомогою звернення до суду.
Оскільки метою встановлення у законі позовної давності єзабезпечення захисту порушеного суб’єктивного матеріального права абоохоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасовеобмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, можна зробитивисновок, що об’єктом дії позовної давності є право на позовний захист (правона позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється ізсуб’єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охороннихправовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давністьвстановлюється тривалістю у три роки.
Зазначений трирічний строк діє після порушення суб’єктивногоматеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права назахист (охоронного).
Позивач дізнався про порушення свого права та про особу, якайого порушила (водія, що спричинив ДТП) вдень скоєння ДТП, то саме із цього часу у останнього виникло право вимоги добезпосереднього заподіювача шкоди, а так як до суду за захистом свогопорушеного права позивач звернувся зі спливом позовної давності, прозастосування якої заявлено стороною у спорі, то це є підставою для відмови упозові (частина четверта статті 267 ЦК України).
ВИСНОВОК: постійна зміна правових позицій Верховного суду України жоднимчином не створює єдності судової практики, а лише призводить до дестабілізаціїправової системи, внаслідок чого суд апріорі не може ухвалити законе рішення,оскільки кожна із сторін є по своєму правою, а отже виграє справу та сторона,яка більш обізнана про «судову практику Верховного суду України».
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 718
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 624
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 275
- Реформа "турботи" 183
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 113
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35841
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11606
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 6412
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4036
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 2966