Операції з надання транспортних послуг: винагорода експедитора

Декларування у складі контрольованих операцій, операції з надання транспортних послуг із відповідним контрагентом в межах суми винагороди експедитора, отриманих останнім від клієнта - вантажовідправника або вантажоотримувача.

Відповідно до Закону України „Про транспортно-експедиторськудіяльність" № 1955-ІV від 01.07.2004 (далі - Закон № 1955-ІV), ст. 929Цивільного кодексу України та ст. 316 Господарського кодексу Українитранспортно-експедиторська діяльність визначена, як підприємницька діяльністьіз надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпеченняперевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Експедитор (транспортнийекспедитор) - суб'єктгосподарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує абоорганізовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договоромтранспортного експедирування.

Клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), якийза договором транспортного експедирування самостійно або через представника, щодіє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати абозабезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послугта оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання івідповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місцяпризначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу)вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносиниміж експедитором та перевізником.

Учасникитранспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти,залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного,авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокерита інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

За змістом частин 1, 2ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедируванняодна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони(клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язанихз перевезенням вантажу.

Договором транспортногоекспедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організуватиперевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором абоклієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від іменіклієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу,а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортногоекспедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних длядоставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження тавивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберіганнявантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних дляекспорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї главипоширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуютьсяперевізником. Платоюекспедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належневиконання договору транспортного експедирування.

ВАЖЛИВО: у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплатупослуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортногоекспедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються привиконанні договору транспортного експедирування.

При цьому, відповідно достатті 4 Закону № 1955-IV, експедитори для виконання доручень клієнтів можутьукладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавнимикомпаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

ВИСНОВОК: таким чином, базою оподаткуваннятаких послуг є винагорода експедитора.

Водночас, колегія суддівВищого адміністративного суду України у справі К/800/15582/16 від 20.09.2016 р. вважає, що в умовах дії такого принципу фінансової звітності, як превалювання сутностінад формою, який полягає в тому, що операції обліковуються відповідно доїх дійсної сутності, а не лише виходячи з правильності їх юридичного оформленнята документування, у податковому обліку господарські операції маютьвідображатися відповідно до їх реального економічного змісту.

Окремо необхідновказати, що Законодавець, визначаючи предмет договору експедирування,передбачає, що експедитор може фактично виконати послуги, пов'язані зперевезенням вантажу, або лише визначити, узгодити та проконтролювати виконаннязаходів, спрямованих на вирішення передбачених договором завдань. Діяльністьекспедитора має подвійну природу, позаяк він діє і як посередник, і якбезпосередній надавач послуг з організації перевезення.

Водночас, хоча договір транспортногоекспедирування може включати окремі елементи договору доручення або договорукомісії, його правова конструкція не є тотожною цим договорам, узв'язку з цим чинним законодавством передбачено окреме правове регулюванняправовідносин за договором експедирування.

А відтак той факт, щоусі роботи та/або їх частина виконуються іншими особами, залученимиекспедитором до виконання своїх зобов'язань за договором, не наділяє експедитора ознакамикомерційного представника за договором доручення. (Верховний суд України справа № 2а/0270/2272/11 від 07.06.2016р. та ВАСУ справа №К/9991/37060/12 від 28.09.2015р.)

Отже, при формуваннівалового доходу (визначенні обсягу виручки) експедитор повинен враховуватикошти у тому обсягу, в якому вони були отримані від клієнта -вантажовідправника або вантажоотримувача.