Світова продовольча криза та шантаж з боку Кремля
Світова продовольча криза
Світова продовольча криза, яку пророкують експерти, не пов'язана з нестачею продовольства, а є наслідком порушенням логістичних шляхів постачання зернових у країни-імпортери, зі стрімким зростанням цін на нього, тому стане менш доступним для населення бідних країн Близького Сходу, Африки та Азії.
Що ж до України, то за оцінками травневого звіту USDA у наступному маркетинговому році (для пшениці — липень 2022/червень 2023, грубих зернових (кукурудза та ячмінь) — вересень 2022/серпень 2023) виробництво пшениці скоротиться на 11,5 млн тонн (з 33,0 до 21,5 млн тонн), грубих зернових — на 27 млн тонн (з 53,5 млн тонн до 26,5 млн тонн).
При цьому слід враховувати, що переважно Україна експортує фуражне зерно.
У той же час у наступному МР світове виробництво пшениці прогнозується у розмірі 774 млн тонн, споживання — 784 млн тонн, перехідні запаси — 267 млн тонн (у Східній Азії, переважно у Китаї — 144 млн тонн).
Світове виробництво грубих зернових — 1476 млн тонн, споживання — 1480 млн тонн, перехідні запаси — 330 млн тонн (у Східній Азії, переважно у Китаї — 209 млн тонн).
Отже, з наведених даних не важко зрозуміти, що випадіння частини експорту українських зернових з міжнародної торгівлі не може призвести до голоду в світі, як це пророкують деякі іноземні діячі.
Насправді, єдиним питанням, яке потребує вирішення — компенсація зростання цін на продовольство для бідних країн. Для цього мають бути задіяні розвинені країни світу та міжнародні фінансові інституції на кшталт FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН), МВФ, Світовий банк.
Тому нагнітання істерії навколо теми блокади експорту зернових з України можуть бути пов'язані зі спробою лобіювання інтересів Російської імперії та намаганням послабити санкційний режим проти неї.
Сподіваюсь, що керівництву західних країн вистачить впевненості в собі і готовності не піддаватись шантажу з боку збожеволілого диктатора фашистського режиму Російської імперії та не почати знову загравати з ним.
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 40556
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 31516
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
15193
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 10172
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
9875