Як звільнитися строковику з військової служби під час військового стану

Підстави звільнення від строкової служби закріплюються положеннями частини 2  статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» (далі – «Закон»), де вказується, що військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби на підставах:

а) у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби - у строки, визначені Указом Президента України;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;

в) за сімейними обставинами - у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати;

г) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до абзацу 3 пункту 210 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі – «Положення») під час дії особливого періоду до введення воєнного стану військовослужбовці продовжують проходити строкову військову службу понад встановлені строки до строків, визначених рішенням Президента України, крім випадків, визначених пунктами "б", "в", "г" частини другої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу". З моменту введення воєнного стану (настання воєнного часу) військовослужбовці, у яких закінчився строк строкової військової служби, продовжують проходити військову службу до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених пунктами "б", "в", "г" частини другої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу".

Розглянемо детальніше, які ж сімейні обставини, згадуванні у пункті в) частини 2 статті 26 Закону, що надають право на відстрочку чи звільнення,  можуть бути підставою для звільнення з строкової військової служби під час військового стану.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають:

1) непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством.

Коментар юриста. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни – це особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону.

2) неповнолітніх рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер або непрацездатних рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер незалежно від їх віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;

3) дитину (дітей) віком до 18 років, яку (яких) виховують самостійно;

Коментар юриста. Факт самостійного утримання дитини, віком від 3-х до 18 років може бути:

- свідоцтво про смерть матері, з якою військовослужбовець був одружений або без факту одруження, але визнав батьківство дитини, та значиться батьком у свідоцтві про народження дитини;

- рішення суду про розлучення із визначенням місця проживання дитини із батьком та позбавлення матері батьківських прав або рішення суду про вилучення дитини без позбавлення матері батьківських прав у разі антисоціального способу життя матері, зловживання алкогольними чи наркотичними речовинами.

4) дитину віком до трьох років;

5) двох і більше дітей.

8) вагітну дружину.

Коментар юриста. Безпосередньо положення частини 2 статті 26 Закону стосовно підстав звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби та положення частини 2 статті 17 Закону стосовно надання відстрочки від проходження строкової служби не обмежують свою дію «мирним часом» чи «військовим станом». Тобто, можуть застосовуватись як підстава для звільнення зі строкової військової служби  у військовий час. Але при цьому треба мати на увазі, що підстави для звільнення з військової служби за сімейними обставинами суттєво обмежується положеннями ст. 18 Закону, де зазначається, що  звільнення по певним сімейним обставинам можливе лише в мирний час. Зокрема, в разі, якщо:

батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;

які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіком), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

які здійснюють опіку над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Коментар юриста. Як бачимо, обставини для звільнення з строкової служби за такою сімейною обставиною, як необхідність догляду за непрацездатними членами сім’ї чи осіб, які знаходяться під опікою військовослужбовця, обмежуються умовами «мирного часу».

При цьому, умовами «мирного часу» як підставою для звільнення зі строкової військової служби не обмежуються вище згадуванні сімейні обставини, що надають право на відстрочку від військової служби, передбачені пунктами 2-5, 8 частини 2 ст. 17 Закону.

Тобто, під час військового стану може звільнитись з військової служби військовослужбовець-строковик, що має:

• непрацездатних обох батьків чи одного із батьків, що є одинокими та досягли пенсійного віку;

• неповнолітніх рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер або непрацездатних рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер незалежно від їх віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;

• дитину (дітей) віком до 18 років, яку (яких) виховують самостійно;

• дитину віком до трьох років;

• двох і більше дітей;

• вагітної дружини.

Звісно, справедливіше було б дозволити на законодавчому рівні звільнятись строковикам з військової служби за сімейними обставинами, що вказані в ст. 18 Закону, аналогічно мобілізованим військовослужбовцям, але на даний час маємо те, що маємо. В будь-якому разі, допоки необхідних змін в Законі нема, якщо у Вас наявні тяжкі сімейні обставини все одно є сенс хоча б спробувати подати рапорт на звільнення до командира з додаванням документів, що засвідчують певні обставини, можливо, Ваші обставини будуть визнанні військовим керівництвом достатніми та необхідними для Вашого звільнення.