Поствоєнні тенденції, що змінять енергобаланс України: перспективи атомної енергії
Атомна енергія втрачає свої переваги в умовах понаднормових строків експлуатації інфраструктури та зниження вартості альтернативних джерел зеленої енергії
У світі, де енергетична безпека та сталий розвиток стають все більш нагальними питаннями, атомна енергія, на перший погляд, залишається перспективною.
Але так це насправді та чи має атомна енергія беззаперечні переваги перед іншими видами енергії?
Останній аналіз глобальних трендів, сформованих новаціями у водневих технологіях, а також дослідження підходів країн Західного Світу таких як Німеччина, США, Австралія, Франція та ін. у питаннях формування державних політик, пов’язаних з необхідністю здійснення Енергетичного переходу, настільки підсилюють сумніви щодо перспективності атомної енергетики, що резонним є дослідження її надійності в довгостроковій перспективі.
Сьогодні очевидно, що енергетична незалежність та безпека України повинні розглядатися в контексті сучасних викликів, таких як війна Росії проти України та необхідності здійснення Енергетичного переходу разом з цивілізованим світом. Але приділяти увагу потрібно не лише викликам, які на момент розбудови інфраструктури атомної енергетики не були прогнозовані, а й стану інфраструктури атомної енергетики та потенційним можливостям продовжувати строки експлуатації атомних АЕС. І про це мова піде нижче.
Красномовним прикладом може бути сучасний стан російських ВВЕР, які перевищили 40-річний термін служби, що неминуче створює ризик аварійності та вже зараз збільшує ремонтно-експлуатаційні витрати. Це безперечно підриває довіру до цієї технології для її понаднормового використання ще й тому, що демонтувати АЕС та утилізувати ядерні відходи неймовірно складно та дорого.
Тому це є загальною проблемою для країн, які мають АЕС та використовують технології ВВЕР. Процесу виведення АЕС з експлуатації рідко приділялася увага на стадії проєктування, тому обґрунтованим буде твердження, що жодна країна у світі не знає напевно як правильно та безпечно це робити, тобто як максимально ефективно демонтувати та утилізувати АЕС. Саме тому АЕС просто закривають “консервуючи” та залишають на невизначений час у такому стані. Таким прикладом може бути Бібліська АЕС у Німеччині, яка закрита з 2011 року.
Наступний важливий аспект - час та кошти на будівництво нових АЕС. Взяти до уваги треба не лише те, що процес будівництва може тривати до 14 років, але й те, що вартість стрімко зростає з кожними новими додатковими вимогами до безпеки та екологічних норм, які можуть змінюватися впродовж періоду будівництва та введення в експлуатацію.
Також не можна обійти стороною проблему ресурсів, а саме джерел ядерного пального. Прогноз зі зменшення кількості видобутого видобутку урану упродовж наступних 25 років робить енергетичну незалежність країн, що роблять ставку на атомну енергетику, вельми сумнівною.
Поруч з цим стоїть і питання вартості. Якщо порівняти собівартість ядерної енергії з вітровою та сонячною, ядерна енергетика уже не виглядає такою привабливою.
Звернемо увагу на нерозв'язану проблему довгострокового зберігання ядерних відходів. Ця обставина лише підтверджує ризики від використання АЕС за межами проєктних строків експлуатації, особливо в умовах відсутності ефективних методів перероблення ядерних відходів.
З оглядом на сучасну Україну, в якій 11 реакторів вже вийшли за 30-річний термін служби й де є власний набір кризових ризиків, включаючи Чорнобиль та неконтрольовану українською владою Запорізьку АЕС, ситуація стає ще більш критичною.
На фоні цього, світовий ринок радіоактивної сировини є жорстко структурованим, що ускладнює доступ до ядерних ресурсів. В Україні «Енергоатом» не може навіть розпочати нові проєкти без державних гарантій, що серйозно піддає сумніву їхню економічну виправданість та доцільність.
При цьому, агресивна політика Росії комплікує залучення іноземних інвестицій та надання страхових гарантій, роблячи з ядерної енергетики ще більший “головний біль”.
З оглядом на всі ці аргументи, ядерна енергетика залишає без відповідей надто багато серйозних питань. І це веде до того, що альтернативні, екологічно безпечні та економічно виправдані варіанти, такі як вітрова та сонячна енергетика, “зелений” водень виглядають все більш привабливо та мають бути в пріоритеті на шляху України до декарбонізації.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87044
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11237
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9244
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5712
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5407