Аналіз змін до трудового та мобілізаційного законодавства щодо бронювання працівників критично важливих підприємств і пов’язаних правових ризиків.
У 2025 році Верховна Рада України проголосувала за ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану», відповідно до якого були внесенні суттєві зміни щодо бронювання працівників критично важливих підприємств, розширивши права підприємства та негативні наслідки для працівників.
Метою Закону є «розширення особливостей укладення трудового договору в умовах воєнного стану та особливостей розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з військовозобов’язаними працівниками підприємств, які визначені критично важливими, де внесено зміни до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон) та Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
У змінах до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлюється, що при укладенні трудового договору з підприємством, установою, організацією, які в установленому Кабінетом Міністрів України порядку визначені критично важливими для функціонування економіки в особливий період, у сфері оборонно-промислового комплексу, строк випробування при прийнятті на роботу, не може перевищувати 45 календарних днів для будь-якої категорії працівників.
На вказаний строк зазначені підприємства мають право укладати трудовий договір з працівником, у якого відсутній або оформлений неналежним чином військово-обліковий документ чи/та він не стоїть на обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.
Однак, якщо такий працівник протягом строку випробування не привів свої військово-облікові документи у відповідність до вимог чинного законодавства він може бути звільнений з роботи з ініціативи роботодавця.
Своєю чергою, у змінах до Закону визначається, що такі працівники підлягають бронюванню на строк, який не має перевищувати 45 календарних 2 днів з дня укладання трудового договору з таким працівником не більше одного разу за один календарний рік.
Аргументом таких змін вказується, що «під час здійснення заходів з бронювання військовозобов’язаних працівників підприємства, установи та організації, визначені критично важливими в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу стикаються з фактами отримання військовозобов’язаними працівниками повісток на етапі звірки військово-облікових даних та у період між днем прийняття рішення про визначення підприємства, установи або організації критично важливими для ОПК та прийняттям відповідного рішення про бронювання військовозобов’язаних працівників».
Водночас військовозобов’язані особи, у яких відсутній або оформлений неналежним чином військово-обліковий документ, які не перебувають на військовому обліку, які не уточнили персональні дані, зазначені у п. 2 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 11 квітня 2024 р. № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», фактично, порушили законодавство про військовий облік або мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Внаслідок чого, відносно осіб повинні розглядати питання про їх притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності: або за правопорушення, передбачене ст. 210 «Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку», або за ст. 2101 «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), або ст. 337 КК за ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.
За такого підходу законодавця, законом по суті «дозволяється» як виняток для підприємств, установ, організацій, які є критично важливими у сфері оборонно-промислового комплексу, приймати на роботу та відповідно бронювати таких осіб, прийняття яких на інші підприємства, установи, організації відповідно до закону не може бути здійснено, оскільки це буде порушенням законодавства.
Відбудеться певний привілей ролі юридичної відповідальності за вказані правопорушення, що не сприятиме належному функціонуванню механізму правового регулювання відповідних відносин.
Також негативно вплине на забезпечення виконання громадянами правових приписів щодо правил військового обліку та процесу мобілізації.
Такий механізм «спеціальної амністії» знівелює гарантований статтею 24 Конституції України принцип рівності перед законом.
Водночас бронювання таким військовозобов’язаним надається не більше одного разу на один календарний рік, дозволяє застосовувати його щодо певного військовозобов’язаного щорічно у разі завершення вказаного строку бронювання (45 календарних днів) у попередньому календарному році.
Ось, тут по суті на власний погляд роботодавець зможе звільняти працівника на власний розсуд з підстав порушення правил військового обліку, де усувати проблему повинен буде працівник при зверненні в РТЦК та СП або в судовому порядку.
При укладенні трудового договору з військовозобов'язаними працівниками на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу, строк випробування під час прийняття на роботу не може перевищувати 45 календарних днів для будь-якої категорії працівників.
Відповідно, допускається звільнення військовозобов'язаного працівника, прийнятого на роботу на підприємство, в установу чи організацію, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу, з ініціативи роботодавця, якщо він протягом строку бронювання, встановленого абзацом другим пункту 4 частини першої статті 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не привів свої військово-облікові документи у відповідність з вимогами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Водночас строк випробування під час прийняття на роботу не може пов’язуватись з періодом, необхідним для усунення порушень правил військового обліку, оскільки випробування встановлюється з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається (частина перша статті 26 Кодексу законів про працю України).
Звільнення працівника в період випробування можливе лише у разі невідповідності займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі (частина друга статті 28 Кодексу законів про працю України), а не у зв’язку з неприведенням своїх військово-облікових документів у відповідність з вимогами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Запропоноване законодавцем бронювання на період випробування (до 45 календарних днів) начебто є вирішенням проблеми дефіциту кадрів на підприємствах, в установах чи організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу, оскільки у разі якщо працівник не приведе свої військово-облікові документи у відповідність з вимогами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію роботодавець повинен його звільнити і до усунення працівником порушень правил військового обліку роботодавець втрачає право подальшого його працевлаштування.
