Ключові принципи та пропозиції для експертного й міжвідомчого діалогу. Може це тепер необхідно країні?
Вступ
У цій статті підбито підсумки багаторічної роботи великої групи українських науковців із формування концепції сталого розвитку України, яка була виконана ще до початку війни з російськими загарбниками.
Наш колектив сформувався на базі кафедри обладнання хімічних виробництв Дніпропетровського хіміко-технологічного університету — одного з визнаних центрів інженерної та технологічної науки, яку я очолював, а також Галузевої науково-дослідної лабораторії реакторів і масообмінних апаратів, де я був науковим керівником.
Протягом останніх 15 років ми активно співпрацювали з науковими програмами НАТО, ученими інших країн, промисловими підприємствами України — не лише як учасники, а й як експерти. Разом з українськими та іноземними партнерами було успішно реалізовано десятки проєктів, спрямованих на підвищення технологічної ефективності та розв’язання гострих екологічних проблем на підприємствах України й пострадянського простору.
У підготовці принципів і пропозицій, викладених у цій статті, а також у її редагуванні, активно брав участь чат GPT.
Ми накопичили значну наукову, інформаційну та освітню базу: близько 20 монографій і спеціалізованих видань, понад 600 наукових статей, більше 500 авторських свідоцтв і патентів. Ми були організаторами трьох заходів NATO ARW, чотирьох міжнародних конференцій, а також створили перший в Україні інформаційно-науково-освітній інтернет-портал у сфері інноваційного технологічного бізнесу: www.invest.ho.ua.
Ми усвідомлюємо всю відповідальність і сміливість звернення до поважної влади з нашими рекомендаціями. Водночас, хоча кафедри й лабораторії вже не існує, учасники цієї роботи вважають за необхідне й виправдане поділитися результатами багаторічної наукової та практичної діяльності, що ґрунтується на глибокому розумінні обговорюваних проблем.
А. Реформа влади: ключ до сталого розвитку України
Мене часто запитують, чому така важлива й сучасна Концепція сталого розвитку (КСР), схвалена ще 1992 року на конференції ООН у Ріо-де-Жанейро, так і не була сприйнята в Україні ані суспільством, ані владою.
Відповідь проста й трагічна: в Україні відсутня справжня державна влада. Те, що ми маємо, — це лише її імітація, зайнята самовідтворенням і консервацією застарілих структур, інтересів і персон.
За понад 30 років незалежності влада в Україні жодного разу не виступила носієм національної ідеї, довгострокової стратегії розвитку або етики служіння народу.
1. Держава без стратегії
Україна й досі живе без довгострокової національної стратегії. Усі «реформи» зводяться до косметичних змін або відвертого імітаціонізму. Найнеобхідніші заходи або саботуються, або перетворюються на джерело наживи.
Без стратегічного курсу, заснованого на принципах сталого розвитку, країна не здатна вирватися з пастки бідності, корупції та залежності.
2. Кадровий голод і непрофесіоналізм
Один із найруйнівніших чинників — кадровий голод на всіх рівнях управління. Компромат замінив професіоналізм, лояльність — компетентність, імітація — результат.
Молоді, розумні, мотивовані громадяни або виїжджають з країни, або маргіналізуються. Досвідчені фахівці витісняються під приводом «цифровізації» чи нібито «неактуальності» їхнього досвіду.
Ніхто серйозно не займається формуванням національної еліти розвитку, здатної мислити системно й працювати на країну, а не на себе чи зовнішніх кураторів. Навіть система освіти не адаптована до нових викликів.
3. Підміна понять і імітація реформ
Те, що подається як «реформи», часто є шкідливими підмінами:
замість соціальної модернізації — руйнування інфраструктур;
замість децентралізації — знищення локальних ініціатив;
замість підтримки науки та інновацій — їх витіснення з економіки;
замість цифровізації як інструменту розвитку — створення цифрових бар’єрів, особливо для старших фахівців.
4. Сталий розвиток як нова національна ідея
Сьогодні в України немає об’єднавчої ідеї. Проєкти на кшталт «європейської інтеграції» є надто абстрактними та зовнішньо залежними.
Сталий розвиток, навпаки, пропонує чіткий, сучасний і практично реалізовний орієнтир: розвиток заради людини, із збереженням довкілля, з опорою на науку, освіту та інновації.
Чому б не зробити Концепцію сталого розвитку національною ідеєю України?
Це забезпечить:
вектор внутрішньої консолідації;
платформу відновлення та модернізації після війни;
аргументи для міжнародної підтримки;
основу для реформи державного управління.
5. Що робити?
Створити міжвідомчу платформу на основі принципів сталого розвитку.
Перепідготувати управлінців усіх рівнів за принципами стратегічного мислення, синергії, екології та економіки знань.
Залучити досвідчених, незалежних від кланів фахівців, зокрема старшого віку.
Розпочати з пілотних проєктів у промисловості, екології та освіті.
6. Хто має це робити?
Ми самі: науковці, інженери, вчителі, підприємці, ветерани, студенти. Ті, хто залишився в країні й вірить, що Україна може бути іншою.
Замість висновку до частини А
Наша проблема — не в бідності ресурсів, а в бідності цілей. Сьогодні нам потрібна зміна парадигми: від імітації — до стратегії, від виживання — до розвитку, від сервільності — до гідності.
Б. Системно-синергетичний сталий розвиток — не розкіш, а єдиний шлях для України
Що особливо важливо, у наших підходах акцент зроблено на гнучкості як ключовому принципі сучасного промислового виробництва. Ми не лише декларуємо цей підхід, а й розробляємо конкретні технічні рішення, які дозволяють підприємствам швидко адаптуватися до змінюваного попиту, розширювати номенклатуру продукції без радикальних перебудов і без зниження екологічних стандартів.
З огляду на викладене вище, пропонуємо виокремити окремий розділ, присвячений новизні та корисності запропонованих рішень — як з наукового, так і з виробничого погляду.
Новизна та корисність запропонованих рішень
Запропоновані нами підходи ґрунтуються на принципово нових інженерних рішеннях, підтверджених практикою та визнаних як в Україні, так і за кордоном. Ми вважаємо, що саме поєднання технологічної та конструктивної гнучкості є ключем до сталого, багатономенклатурного виробництва, яке відповідає сучасним вимогам безпеки, екологічності та ефективності.
В основі багатьох ідей і пропозицій, викладених у цій записці, лежить переконання в існуванні єдності законів природи та законів техніки, політики, економіки тощо, яку можна й потрібно використовувати під час розроблення стратегії сталого розвитку України.
Закони природи, техніки, економіки та політики — це не розрізнені правила, а різні прояви єдиного системного порядку. Розуміючи їх як спільну діалектичну логіку самоорганізації, ми можемо застосовувати перевірені принципи точних наук для побудови стійких стратегій розвитку, де технічна ефективність, економічна гнучкість і гармонія з природою утворюють синергетичну цілісність.
Розглянемо хоча б один приклад системно-синергетичного підходу до оптимізації промислового об’єкта.
1. Виробнича модернізація на вітамінному заводі в Умані
На вітамінному заводі в м. Умань, де здійснювалося періодичне виробництво вітаміну B₃ з нітрилу акрилової кислоти (НАК) та аміаку, склалася критична ситуація.
НАК — надзвичайно токсична речовина; його витоки через ущільнення поршневих насосів і викиди в атмосферу призводили до гострих екологічних наслідків (загибель біоти поблизу Софіївського парку) і, на жаль, навіть до смертельних випадків серед персоналу.
Було реалізовано принципово нову технологічну схему:
перехід до безперервного двостадійного процесу: на першій стадії НАК зв’язується з аміаком у нетоксичну сполуку, на другій — ця сполука піддається гідролізу під тиском;
застосування надлишкової циркуляції аміаку, що гарантує повне зв’язування НАК ще до зони високого тиску.
Це дозволило повністю виключити подачу НАК під тиском і відмовитися від поршневих насосів — основного джерела витоків. У результаті було досягнуто якісно нового рівня безпеки, екологічності та технологічної стійкості без втрати ефективності процесу.
2. Гнучкість як фундаментальна технологічна ідея
Одним із наших найважливіших досягнень стала розробка нового типу реактора, у якому вдалося усунути традиційне протиріччя між гнучкістю технологічного процесу та жорсткістю конструкції обладнання.
Було досягнуто гармонії між технологією та технікою, що стало основою для створення обладнання нового покоління.
Реактор оснащено саморегульованими клапанними протиточними контактними пристроями, які забезпечують адаптацію до змінюваних параметрів без втручання оператора та без реконфігурації обладнання. Це дало змогу:
працювати з широким спектром вихідних речовин;
оперативно адаптуватися до зміни режимів;
мінімізувати втрати й збої під час пуску та зупинки.
Реактор був запатентований не лише в Україні, а й у Франції, Німеччині, Японії та відзначений золотою медаллю на Всесвітній хімічній виставці в Москві.
Ці приклади демонструють, що в основі наших рішень лежить не лише наукова новизна, а й висока практична корисність, уже доведена в реальних виробничих умовах. Водночас багато з реалізованих технічних знахідок можуть бути використані й в інших сферах діяльності людини.
1. Україна в умовах багаторівневої системної кризи
Україна — найбільша за територією держава Європи — опинилася в епіцентрі руйнівної кризи, що поєднує одночасно військові, економічні, інфраструктурні, демографічні та управлінські компоненти. Серед ключових чинників:
повномасштабна війна та її соціально-економічні наслідки;
деградація ключових галузей промисловості та інфраструктури;
демографічна криза, що супроводжується відтоком фахівців і гендерним дисбалансом;
слабкість державних інститутів і фрагментація механізмів управління розвитком.
Сучасна глобальна Концепція сталого розвитку (КСР), розроблена для країн зі сталими інститутами, у нинішньому вигляді непридатна для українського контексту. Потрібна адаптована стратегія, здатна врахувати екстремальні умови післякризового відновлення та формування нової моделі зростання.
2. Структурна неспроможність стандартної моделі сталого розвитку
Україна формально підтримує Цілі сталого розвитку ООН, однак вони не були інституціоналізовані й не інтегровані в реальні управлінські процеси.
Досі не існує загальнонаціональної об’єднавчої ідеї, закріпленої на рівні державної стратегії. Політичні сили не сформували системної програми сталого й інклюзивного розвитку. Моделі КСР не враховують післявоєнні умови, руйнування індустріального й наукового потенціалу, а також потребу глибокої трансформації державного управління.
Висновок: Україні необхідна власна, науково обґрунтована модель сталого розвитку. Ми рекомендуємо модель, засновану на системно-синергетичному підході.
3. Принципи нової стратегії
Національний шлях — відмова від механічного копіювання західних моделей.
Інституційна трансформація, що передбачає:
урахування багатоманіття форм власності;
усунення корупції шляхом автоматизації та використання ШІ;
відновлення ролі науки як основи стратегічного управління.
Зв’язок стратегії й тактики — принцип, ефективний не лише у військовому мистецтві, а й у техніці, екології, економіці та політиці:
стратегія — цінності, цілі, принципи;
тактика — інструменти та механізми реалізації.
Обов’язковим є застосування техніко-економічного та екологічного аналізу.
4. Системно-синергетичний метод (ССМ): сутність і новизна
Запропонований нами та реалізований у низці технічних об’єктів ССМ ґрунтується на синтезі:
системного аналізу;
теорії складних самоорганізованих систем (синергетики);
діалектичної логіки розвитку (законів протиріч і переходу кількості в якість);
інженерних моделей удосконалення техносистем.
Ключові положення:
Усі елементи суспільства й економіки розглядаються як ієрархічні системи з горизонтальними та вертикальними зв’язками.
Аналіз парних взаємодій дозволяє виявити лімітуючі рівні — критичні параметри, що визначають ефективність як окремих рівнів, так і системи загалом.
На відміну від підходів, орієнтованих на усунення протиріч, наша мета — керована координація протиріч, яка забезпечує стійкість.
Принципова новизна ССМ полягає у перенесенні методів управління складними технічними системами у сферу державного та галузевого планування — з опорою на об’єктивні критерії ефективності й стійкості.
5. Роль освіти: нова модель підготовки фахівців
Практика:
багатопрофільні команди інженерів і програмістів на етапі НДДКР;
синергетична методика, апробована в десятках промислових проєктів (понад 500 патентів).
Пропозиції:
формування комплексних курсів із теорії систем, синергетики, сталого інноваційного інжинірингу;
проєктування з використанням ШІ;
створення постійних проєктних команд у ЗВО;
інтеграція науки, освіти й промисловості.
6. Системні реформи: від промисловості до управління
Промисловість:
реіндустріалізація на основі синергетики;
обов’язковий техніко-економічний і екологічний аудит;
центри проєктування за участі науки, освіти й бізнесу.
Державне управління:
створення Міністерства синергії;
структура «вертикаль + горизонталь»;
підтримка МСП через механізм «прилипання» до великих систем.
7. Наука та штучний інтелект
ШІ використовується для:
виявлення лімітуючих параметрів;
аналізу рішень;
експертної обробки пропозицій громадянського суспільства.
8. Висновок: відкритий діалог
Україна стоїть перед історичним викликом: відновлення після війни потребує не повернення до минулого, а побудови нової моделі сталого розвитку.
Заклик до співпраці: запрошуємо державні органи, науку, бізнес, громадянське суспільство та міжнародних партнерів до відкритого діалогу щодо впровадження системно-синергетичної моделі сталого розвитку України.
