Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації

Чому підтримка талановитої молоді під час війни є ключем до збереження людського капіталу та відбудови України.

Якщо ми сьогодні не підтримаємо тих, хто завтра має стати мерами, депутатками й депутатами, адвокатами, інженерками чи підприємницями, ризикуємо втратити «золоту ДНК» держави — талановиту, цілеспрямовану молодь, здатну відбудувати й модернізувати Україну після війни.

Кінець року та початок нового — вже традиційний період для підбиття підсумків та вибудовування стратегій. Таким він є і для програми молодіжних обмінів FLEX UK-Ukraine — ініціативи британської благодійної організації UKUATogether, яку ми реалізуємо у тісній співпраці з Київською обласною військовою адміністрацією. Наприкінці осені закінчився вже третій набір програми, у межах якої 40 талановитих підлітків з Київщини мали змогу впродовж двох тижнів побувати у Лондоні.

Головна ідея FLEX незмінна навіть у часи війни: знайти підлітків-лідерів — призерів олімпіад, змагань, конкурсів, активних представників молодіжного самоврядування — підтримати їх і дати доступ до найкращих освітніх практик, сприяти розкриттю їх лідерського потенціалу та закласти основу для майбутнього професійного становлення. Ми інвестуємо в дитину — лідерку чи лідера в тій галузі, яку вона або він обере.

Учасники програми протягом двох тижнів навчаються в британській школі та живуть у приймаючій родині. Це дає повне занурення в побут, культуру й щоденну комунікацію англійською. Ми також організовуємо доступ до реальних центрів ухвалення рішень і впливу: зустрічі з британськими парламентарями, політиками, членами Палати лордів, правліннями провідних корпорацій. Діти бачать не «картинку», а живу систему — компанії чи державної інституції, частиною яких вони теж можуть стати.

Цього року учасників програми приймали, зокрема, спікер і прем’єр-міністр Великої Британії. Звісно, Кіра Стармера запитували про війну, надання зброї та підтримку України. Його відповідь була чіткою: Британія підтримуватиме Україну, скільки необхідно. Такі зустрічі мають відчутний ефект: діти розуміють, що їх чують, і що вони можуть бути суб’єктами — ставити запитання, формулювати позицію, отримувати відповіді.

Це відчуття «можу» змінює траєкторію. Коли на власні очі бачиш, як українці з простих родин роблять кар’єри у глобальних компаніях; коли запитуєш у керівників Google, юристів CFC, менеджерів WIZZ, парламентарів — як вони дійшли до своїх професійних висот, — можливості перестають бути абстракцією. Ми щоразу спостерігаємо момент внутрішнього «клацання»: «Хочу бути адвокаткою», «Визначився: графічний дизайнер», «Мені підходить шлях до юриспруденції», «Після парламенту зрозумів — хочу в політику», «Після зустрічі з Wizz Air вирішив вступити до академії пілотів». Так у дітей народжується життєва стратегія — і це не теорія, а щоденний шлях.

За кілька наборів програми ми побачили безліч історій, які неможливо прожити без сліз: діти військових із Бучі, які втратили батьків; родина, котра місяць ховалася у лісовій хатинці з запасами, які завчасно підготував батько-єгер тощо. Неприйнятно, що для значної частини підлітків війна стала «нормою» повсякденного життя. Програма покликана повертати горизонт нормальності й давати нові сенси — через навчання, практику, спілкування з людьми, які стали лідерами у своїх галузях, та підтримку.

Ми обов’язково переможемо на полі бою, але ця перемога буде неповною, якщо проігноруємо розвиток людського капіталу. Тому мій заклик простий: підтримка молоді має стати пріоритетом для всіх. Бізнес повинен бути наставником і партнером, відкривати двері та ділитися знаннями і досвідом. Міжнародні друзі — продовжувати навчати, хостити та відкривати свої інституції для українських дітей. Суспільство не має звикати до війни як «норми» для підлітків — ми зобов’язані давати їм горизонти і шанс реалізуватися в Україні. Розвиток лідерських навичок наших дітей — це гарантія того, що Україна після війни не просто відновиться, а виросте в сучасну та сильну державу. І наша спільна відповідальність — зберегти і підтримати «золоту ДНК» нації вже сьогодні.