Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
21.11.2011 13:52

Щодо строків оскарження податкових повідомлень рішень

Юристконсульт в юридической компании

Строк, протягом якого платник податків має право оскаржити податкове повідомлення - рішення становить 1095 днів з дня його отримання. Проте, в тому разі, якщо протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання процедура оскарження не починається, пл

Нещодавно Вищий адміністративний суд України випустив інформаційного листа від 01.11.2011 №1935/11/13-11 в якому розглядається питання щодо строків оскарження податкових повідомлень – рішень контролюючих органів. Короткий зміст листа наступний:

Відповідно до пункту 56.18 Податкового кодексу «З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення».

Строк визначений у статті 102 ПКУ складає 1095 днів.

Відповідно пункту 56.19 ПКУ «У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті».

Тобто дві норми Податкового кодексу фактично встановлюють різні строки, протягом яких, платник податків може оскаржити податкове повідомлення – рішення у судовому порядку.

У зазначеному листі ВАСУ висловлює позицію, що при прийнятті позовних заяв «суди повинні вирішувати питання на користь платника податків і застосовувати пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду (1095 днів), ніж пункт 56.19 цієї ж статті (один місяць)».

Проте таким тривалим строком на оскарження податкових повідомлень – рішень мало хто користується. Зазвичай, позовні заяви подаються до суду у найкоротший термін після отримання повідомлення про визначення грошових зобов’язань. Чому саме так? Спробуємо розглянути далі.

Коли грошове зобов’язання визначене у повідомленні – рішенні становиться податковим боргом?

Відповідно до п. 57.3 ПКУ у разі визначення податковою службою грошового зобов’язання за результатами перевірки «платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу».

Тобто у разі відсутності з боку платника податків дій щодо оскарження повідомлення – рішення, на 10 й календарний день за днем його отримання, сума грошового зобов’язання стає узгодженою. Саме на 10й календарний день сума, визначена у рішенні відображається у картці особового рахунку платника з відповідного податку та у разі, якщо на ньому немає переплати становиться податковим боргом.

податковий борг (п.14.1.175 ПКУ) - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У простонародді податковий борг називають недоїмкою. Наприклад на особовому рахунку платника податків рахується переплата на суму 500 грн. Платник отримує повідомлення – рішення, в якому визначена сума грошового зобов’язання за результатами перевірки в розмірі 10 000 грн. У цю суму входить основний платіж та штрафна санкція. На 10 календарний день за днем отримання рішення ця сума відображається у особовій картці зі знаком «-». Відповідно сальдо особового рахунку стає (-) 9 500 грн. Ця сума є податковим боргом або недоїмкою.

Коли починається процедура оскарження податкового повідомлення – рішення, з дня її початку до закінчення, таке грошове зобов’язання вважається неузгодженим.

Дії податкової служби для погашення податкового боргу

До дати початку процедури оскарження відповідно до пункту 87.9 ПКУ «органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків».

Тобто недоїмка, яка виникла, наприклад, з податку на додану вартість буде зїдати всі платежі підприємства по поточним деклараціям.

У випадку несплати протягом 10 календарних днів грошового зобов’язання, визначеного у повідомленні – рішенні, податкова служба починає здійснювати заходи по погашенню податкового боргу. Відповідно до пункту 59.1 ПКУ платнику надсилається (вручається) податкова вимога.

Відповідно до пункту 89.1.2 ПКУ у податкової служби виникає право податкової застави у випадку «несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу».

Тобто на одинадцятий календарний день з дня отримання податкового повідомлення – рішення, у разі відсутності сплати грошового зобов’язання або відсутності дій щодо оскарження такого рішення, у податкової служби виникає право податкової застави.

Варіанти вирішення проблеми

На мою думку, варіантів вирішення проблеми три.

Перший варіант.

В тому разі, коли підприємство не має змоги почати процедуру оскарження у десятиденний строк з дня отримання податкового повідомлення – рішення, проте має вільні грошові кошти, можна просто сплатити суму грошового зобов’язання визначеного за результатами перевірки.

У разі закінчення процедури оскарження на користь платника податків, ця сплачена сума буде рахуватися на особовому рахунку платника з відповідного податку, як переплата. У разі бажання, вона може бути повернена за заявою платника. Звісно, на практиці, здійснити таке повернення дуже і дуже проблематично, проте, це вже зовсім інша історія.

Другий варіант.

Хоч згідно позиції Вищого адміністративного суду, підприємство і має право подати до суду щодо визнання недійсним податкового повідомлення – рішення протягом 1095 днів, проте для уникнення виникнення податкового боргу та подальших дій органів податкової служби щодо його стягнення, слід встигнути подати позов у десятиденний термін після дня отримання повідомлення – рішення.

Третій варіант.

Якщо перші два варіанти втілити в життя немає можливості, то можна подати скаргу на повідомлення - рішення до податкового органу вищого рівня. Оскільки розраховувати на вирішення питання у податковому органі вищого рівня на користь платника податків не доводиться, скарга може бути суто формальною, проте час поки вона буде розглядатися, можна витратити на підготовку обґрунтованого позову до суду.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net