Узаконення віртуальних валют. Що передбачається новим Законом?

08 вересня 2021 року ВРУ було прийнято Закон України "Про віртуальні активи". Закон вступить в дію лише після того, як будуть внесені зміни до Податкового кодексу України.

Оскільки текст Закону ще не підписано Президентом України та офіційно не опубліковано, проаналізувати його можна за текстом законопроекту в редакції від 14.07.2021 року.

Що є віртуальними активами?

Отже, віртуальні активи - це сукупність даних в електронній формі, що мають вартість. Від реальних грошей вони відрізняються тим, що не випускаються центральними банками.

Найпопулярнішим вираженням віртуального активу на сьогодні є криптовалюта - це різновид цифрової валюти, емісія та облік якої виконується децентралізованою платіжною системою повністю в автоматичному режимі.

Віртуальний актив за статусом прирівнюється до речей, коштів, майна, цінних паперів, оскільки є об'єктом цивільних прав (разом з набранням чинності Законом, Цивільний кодекс України буде доповнено окремою главою 15¹ «Віртуальні активи»).

Однак, віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно, товари, роботи, послуги.

Як можна буде монетизувати віртуальні активи?

Право власності на віртуальний актив набувається за фактом його створення або після укладання договору та засвідчується володінням ключа (набір технічних засобів, що надають змогу контролювати віртуальний актив).

Закон визначає таке поняття, як забезпечений віртуальний актив - актив, що посвідчує майнові права. Тобто, забезпечений віртуальний актив підкріплений майновими правами на реальні активи.

Законом дозволяється розпоряджатися забезпеченим віртуальним активом, тобто, розпоряджатися майновим правом на об'єкт забезпечення. 

Наприклад, якщо ви маєте віртуальний актив, який забезпечений правом вимагати чітко визначений будинок, то ви маєте право вимагати цей будинок у власника.

Процедура, за якою це буде відбуватися, в Законі чітко не вказана. Для того, щоб вказана норма працювала, необхідно прийняти підзаконні нормативні акти, в яких буде описано чіткий процес реалізації забезпечених віртуальних активів.

Однак, виникає складність, оскільки операції з віртуальними активами матимуть три регулятори: 

1) Національний банк України - для віртуальних активів, забезпечених валютними цінностями, тобто, національною, іноземною валютою чи металами (ЗВА(ВЦ);

2) Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку - для віртуальних активів, забезпечених цінним папером або деривативним фінансовим інструментом ЗВА(ФІ);

3) Міністерство цифрової трансформації України - для інших віртуальних активів. 

Кожен з цих регуляторів повинен мати відповідний підрозділ, який здійснюватиме нагляд за ринком віртуальних актів, розроблятиме ліцензійні умови та визначати інші питання.

Так як цей процес може затягнутися у часі, то ймовірно, що на біржах, де зараз відбуваються операції з криптовалютою, нічого не зміниться, і учасники ринку так і не матимуть реального юридичного захисту, як про це писали в пояснювальній записці до законопроекту.

Яка роль Національного банку України в обігу віртуальних активів?

Закон передбачає можливість обігу фінансових віртуальних активів, а саме:

1. Віртуальних активів, забезпечених валютними цінностями, тобто, національною, іноземною валютою чи металами (ЗВА(ВЦ);

2. Віртуальних активів, забезпечених цінним папером або деривативним фінансовим інструментом ЗВА(ФІ).

Порядок роботи з такими віртуальними активами будуть визначати у своїх нормативних актах Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

До прийняття Закону популярною була думка про те, що віртуальний актив - це валюта на рівні з національною, тому її випуск та обіг повністю контролюватиметься Національним банком України.

Але, це не так. Нацбанк буде одним із регуляторів і лише по віртуальним активам, які будуть забезпечені валютними цінностями, оскільки валюта і валютні операції - це сфера регулювання саме Національного банку України. 

Віртуальні активи і фінмоніторинг 

Згідно з вимогами Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»постачальники послуг, що пов'язані з обігом віртуальних активів, відносяться до суб'єктів первинного фінансового моніторингу.

Отже, підприємці, які надаватимуть послуги, пов'язані з обігом віртуальних активів (обмін, переказ, посередництво тощо), повинні будуть слідкувати, чи не відмивають їх клієнти злочинні кошти за допомогою операцій з віртуальними активами.

Йдеться про обов'язок виявляти, фіксувати та повідомляти Державну службу фінансового моніторингу про порогові фінансові операції (ті, які перевищують суму 400 тис. грн.) та підозрілі фінансові операції.

Також, підприємці зобов'язані будуть мати працівника, відповідального за здійснення фінансового моніторингу. Щодо кожного клієнта мати ідентифікаційні документи та підтверджувати те, що ці документи належать саме цьому клієнту. Заморожувати активи клієнта, якщо виникне підозра, що вони використовуються для фінансування тероризму або розповсюдженням зброї масового знищення та іншим чином взаємодіяти з регуляторними органами.

За недотримання таких вимог передбачені штрафи від 170 тис. грн. до 1,7 млн. грн. Тому, що власникам віртуальних активів не вдасться залишитися непоміченим зі сторони регуляторних та правоохоронних органів, оскільки разом з сумою фінансової операції аналізуються і дані про її учасників. 

Скільки податків необхідно сплатити за дохід від віртуальних активів?

Станом на сьогодні, зареєстрований законопроект № 2461 від 15.11.2019 про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо оподаткування операцій з криптоактивами. Цей законопроект був наданий Верховній Раді для ознайомлення ще у листопаді 2019 року.

У законопроекті пропонується оподатковувати:

1) Для юридичних осіб - податком на прибуток (18 %) - прибуток від операцій з криптоактивами, який визначається як позитивна різниця між доходом та витратами, пов'язаними з придбанням та/або створенням криптоактивів. 

2) Для фізичних осіб - податком на доходи фізичних осіб (5 %) - інвестиційний прибуток від продажу криптоактивів.

Державна податкова служба України зі своєї сторони надала індивідуальну податкову консультацію, в якій вказала, що відображення в податковій декларації наявності у платника податків криптовалюти в крипто-гаманці чинним законодавством не передбачено. Водночас, при отриманні доходів від операцій з криптовалютою зазначені доходи відображаються у розділі ІІ податкової декларації. 

Тобто, за позицією податкової служби «якщо ви не відобразите в податковій декларації дохід від криптовалюти, то нічого страшного, але, якщо плануєте сплатити податок, то, будь ласка, розраховуйте ПДФО 18 % та військовий збір 1,5 %».