Аналіз законопроєкту 3711-1 фракції "Голос"
Про переваги альтернативного законопроєкту 3711-1.
16 липня Верховна Рада України обиратиме серед трьох законопроектів про судову реформу. Услід за проєктом закону 3711, ініційованим Володимиром Зеленським, до порядку денного рекомендували включити і альтернативні законопроекти 3711-1 від фракції “Голос” і 3711-2 нардепа від фракції “Слуга народу” Демченка. Перший з них, у свою чергу, на відміну від президентського 3771, про який можна прочитати тут, та його проекції 3711-2, дійсно має шанс зрушити судову реформу з місця.
То що ж позитивного в альтернативному законопроекті 3711-1?
Законодавча підтримка діяльності Громадської ради доброчесності (далі – ГРД).
Так, законопроект 3711-1 пропонує наділити ГРД правом подавати дисциплінарні скарги щодо суддів і можливістю ініціювати моніторинг способу життя судді.
Проєкт також передбачає, що поріг необхідних голосів членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів для подолання негативного висновку ГРД (це дозволяє призначати суддю всупереч рішенню Громадської ради доброчесності) зросте з одинадцяти до п’ятнадцяти.
Крім цього, передбачено, що організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Громадської ради доброчесності здійснюватиме секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (наразі законодавство не передбачає фінансову чи будь-яку іншу підтримку ГРД).
Пропонується добір на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради правосуддя через конкурс, який затверджує спеціальна Конкурсна комісія.
Конкурсна комісія, яка проводитиме конкурс, складатиметься з трьох суддів або суддів у відставці, обраних Радою суддів, та трьох міжнародних експертів. Їх запропонують донори, які надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сферах верховенства права та запобігання і протидії корупції.
Примітно, що, на відміну від президентського проєкту, у питанні добору членів Конкурсної комісії 3711-1 відводить Вищій раді правосуддя другорядну роль: склад Комісії має затвердити голова Вищої ради правосуддя.
У тексті законопроекту не згадується й Уповноважений Верховної ради України з прав людини, який у судовій реформі від Президента грає аж ніяк не другорядну роль. Так, у законопроекті 3771 Омбудсмен може пропонувати кандидатів до складу Конкурсної комісії у разі, якщо у визначений проєктом закону строк не було пропозицій від основних суб’єктів формування складу Комісії.
Безперечно позитивним моментом є незалежність Конкурсної комісії від Вищої ради правосуддя та номінальна роль останньої у конкурсі до Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Додаткова стадія процедури відбору членів Вищої ради правосуддя.
У законопроекті передбачена перевірка на доброчесність як кандидатів до Вищої ради правосуддя, так і чинних членів.
Кандидатів, що не пройшли перевірку, Комісія не рекомендуватиме до призначення, а щодо чинних членів – у разі їхньої невідповідності вимогам доброчесності, Конкурсна комісія може внести подання про звільнення.
Таке нововведення дозволить очистити Вищу раду правосуддя від недоброчесних членів іа не допустить до призначення на посаду недоброчесних кандидатів. А з цим у Вищої ради правосуддя є проблеми.
Функціонування служби інспекторів як автономного допоміжного органу у складі секретаріату Вищої ради правосуддя.
У складі секретаріату Вищої ради правосуддя пропонують створити службу інспекторів, які мають проводити попередню перевірку дисциплінарних скарг на відповідність вимогам закону та за необхідності можуть збирати додаткові матеріали для висновку щодо підстав дисциплінарної відповідальності.
Висновки
Сьогодні Парламент у першому читанні обиратиме серед трьох законопроектів, лише один з яких здатен розблокувати судову реформу та при цьому відповідає вимогам МВФ у частині реформи правосуддя. Саме таким проєктом можна назвати 3711-1, який, попри все, Комітет з правової політики не рекомендував до першого читання.
Залишається сподіватися на підтримку 3711-1 з боку народних депутатів і стежити за рухом законопроекту в парламенті.
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 22562
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 10906
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 10668
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
4902
-
Україна відбудувала останній з трьох мостів через Десну, які були зруйновані у 2022: фото
Бізнес 4329