Практика застосування податкового компромісу
17 січня 2015 року вступили в силу зміни до Податкового Кодексу щодо укладання податкового компромісу.
17 січня 2015 року вступили в силу зміни до Податкового Кодексу щодо укладання податкового компромісу. Тобто до 1 квітня суб’єкти господарювання можуть укласти з Державною фіскальною службою компроміс, за яким до бюджету сплачується лише 5% від задекларованої або оспорюваної суми. Це стосується як зобов’язань, які не були задекларовані платником податків, тобто відносно яких він ухилився від сплати, так і тих, що оспорюваються у судах. Але лише по податку на додану вартість та прибутку.
Податковий компроміс має окремий механізм щодо зобов’язань, які виникають та тих, що вже були виявлені та винесене податкове повідомлення-рішення.
Щодо першого потрібно подати уточнюючий розрахунок та очікувати рішення фіскальної служби, яка протягом 10 днів приймає рішення про проведення перевірки або застосування компромісу без проведення документальної позапланової перевірки. Перевірка може проходити лише по тим зобов’язанням, які задекларував платник податків.
Днем узгодження у такому разі вважається день отримання повідомлення контролюючого органу про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, а в разі прийняття рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки - день отримання довідки, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов’язань в уточнюючому розрахунку, або день отримання податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки.
У деяких податкових інспекціях у разі подання уточнюючої декларації запропонують провести зустріч з керівництвом районної інспекції для вирішення питання щодо проведення документальної перевірки.
У разі наявності податкового повідомлення-рішення 5% сплачується лише з суми основного боргу.
Необхідно подати заяву про намір досягнення податкового компромісу, у якій вказати номер судової справи, номер податкових повідомлень-рішень, суму донарахувань по ПДВ та прибутку, контрагента, з яким проводились операції, що викликали спір, реквізити договору та накладних. Днем узгодження платником податків податкових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до контролюючого органу. Після цього необхідно сплатити протягом 10 календарних днів 5% узгодженої суми. Сплата проводиться на ці самі рахунки, що були вказані у повідомленні-рішенні по 5% окремо по кожному повідомленню-рішенню по кожному виду податку, тобто ПДВ та прибутку. Якщо з якоїсь причини платник податків не встиг сплатити вказану суму або сплатив її не повністю, закон не забороняє подати нову заяву про намір досягнення податкового компромісу на загальну суму або по якомусь окремому повідомленню-рішенню. Лише після сплати можна отримати документи, підтверджуючі факт застосування податкового компромісу.
При цьому, якщо справа розглядається у адміністративному суді, то необхідно подати клопотання щодо перенесення розгляду справи у зв’язку з поданням заяви про намір досягнення податкового компромісу. При цьому таку ж заяву повинна подати й Фіскальна служба. У разі укладання податкового компромісу у адміністративному суді буде укладена мирова угода.
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський вчора о 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова вчора о 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова вчора о 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 167
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 50
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 13332
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 6550
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4919
-
Перший випадок зворотної релокації: у Чернігові запустили фабрику, привезену з Польщі
Бізнес 4877
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4834