Практика застосування податкового компромісу
17 січня 2015 року вступили в силу зміни до Податкового Кодексу щодо укладання податкового компромісу.
17 січня 2015 року вступили в силу зміни до Податкового Кодексу щодо укладання податкового компромісу. Тобто до 1 квітня суб’єкти господарювання можуть укласти з Державною фіскальною службою компроміс, за яким до бюджету сплачується лише 5% від задекларованої або оспорюваної суми. Це стосується як зобов’язань, які не були задекларовані платником податків, тобто відносно яких він ухилився від сплати, так і тих, що оспорюваються у судах. Але лише по податку на додану вартість та прибутку.
Податковий компроміс має окремий механізм щодо зобов’язань, які виникають та тих, що вже були виявлені та винесене податкове повідомлення-рішення.
Щодо першого потрібно подати уточнюючий розрахунок та очікувати рішення фіскальної служби, яка протягом 10 днів приймає рішення про проведення перевірки або застосування компромісу без проведення документальної позапланової перевірки. Перевірка може проходити лише по тим зобов’язанням, які задекларував платник податків.
Днем узгодження у такому разі вважається день отримання повідомлення контролюючого органу про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, а в разі прийняття рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки - день отримання довідки, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов’язань в уточнюючому розрахунку, або день отримання податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки.
У деяких податкових інспекціях у разі подання уточнюючої декларації запропонують провести зустріч з керівництвом районної інспекції для вирішення питання щодо проведення документальної перевірки.
У разі наявності податкового повідомлення-рішення 5% сплачується лише з суми основного боргу.
Необхідно подати заяву про намір досягнення податкового компромісу, у якій вказати номер судової справи, номер податкових повідомлень-рішень, суму донарахувань по ПДВ та прибутку, контрагента, з яким проводились операції, що викликали спір, реквізити договору та накладних. Днем узгодження платником податків податкових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до контролюючого органу. Після цього необхідно сплатити протягом 10 календарних днів 5% узгодженої суми. Сплата проводиться на ці самі рахунки, що були вказані у повідомленні-рішенні по 5% окремо по кожному повідомленню-рішенню по кожному виду податку, тобто ПДВ та прибутку. Якщо з якоїсь причини платник податків не встиг сплатити вказану суму або сплатив її не повністю, закон не забороняє подати нову заяву про намір досягнення податкового компромісу на загальну суму або по якомусь окремому повідомленню-рішенню. Лише після сплати можна отримати документи, підтверджуючі факт застосування податкового компромісу.
При цьому, якщо справа розглядається у адміністративному суді, то необхідно подати клопотання щодо перенесення розгляду справи у зв’язку з поданням заяви про намір досягнення податкового компромісу. При цьому таку ж заяву повинна подати й Фіскальна служба. У разі укладання податкового компромісу у адміністративному суді буде укладена мирова угода.
- Факапнули грант? ТОП-5 причин, чому заявка «провалилась» Олександра Смілянець вчора о 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський вчора о 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус вчора о 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський 17.10.2025 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський 17.10.2025 13:39
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук 17.10.2025 10:43
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 16.10.2025 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 16.10.2025 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 121
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 94
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 88
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету 66
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами 55
-
У Києві приватизують офіс компанії, яка проєктувала майже всі станції метро
Бізнес 8103
-
Росія програла 20-річний судовий процес проти ексакціонерів ЮКОСу: має заплатити $65 млрд
Бізнес 6762
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
5652
-
В Україну заходить новий фонд, який хоче інвестувати $500 млн. Які галузі його цікавлять
Технології 5141
-
Планета Кіно запустила онлайн-кінотеатр, а потім закрила. Що не спрацювало – пояснює співвласник
Технології 3581