Україна може створити власну велику мовну модель, яка мислитиме українською, відображатиме національні цінності й стане основою незалежної цифрової екосистеми
Українська національна велика мовна модель: шанс для цифрового суверенітету чи нова загроза для довіри?
Поки світові компанії наввипередки змагаються у швидкості створення штучного інтелекту, Україна робить перші кроки у напрямі власної великої мовної моделі (LLM) - системи, здатної розуміти і генерувати тексти українською мовою.На перший погляд, це - історичний крок. Утім, щоб цей крок не став пасткою, потрібно чесно поговорити про національну відповідальність, юридичні ризики та етичні стандарти.
Українська LLM це не просто технологічний проєкт. Це цифровий код нації, який має навчитися мислити і відчувати українською. Як і кожен інтелект, вона засвоює світ через тексти, якими її “годують”. Тому якість датасетів - це не лише питання точності перекладу, а питання моральної та культурної безпеки.
Якщо модель тренується на сирих, русифікованих або упереджених текстах - вона не просто відтворює ці викривлення, а програмує їх у свідомість майбутніх користувачів. Отже, створення української LLM - це насамперед акт державного самозахисту від культурної окупації.
Хто контролює “розум”, що говоритиме від імені України?
Сьогодні ініціатива створення LLM в Україні виглядає переважно адміністративно: формується команда при Міністерстві цифрової трансформації, обговорюються напрямки - технології, лінгвістика, етика, право. Однак критично важливо, щоб цей процес був відкритим, конкурентним і прозорим.
Будь-яка спроба звести його до “внутрішнього клубу своїх” не просто дискредитує ідею, а й створює загрозу довіри до національного штучного інтелекту. Бо якщо перші рішення ухвалюватимуться непрозоро, то хто гарантує, що й сама модель не відтворюватиме ті самі “вибіркові алгоритми”?
Право на алгоритмічну справедливість
Як юристка, я бачу у цьому проєкті не лише технологічну, а юридичну революцію. Українська LLM має не лише знати українське право - вона повинна діяти в його дусі. Це означає дотримання принципів верховенства права, недискримінації, пропорційності, прозорості та права людини на пояснення рішень штучного інтелекту.
Тож без чіткої етико-правової рамки будь-яка “національна модель” може перетворитися на національну проблему.
Синергія людини і ШІ - нова модель відповідального розвитку
Штучний інтелект не має душі, але може навчитися поважати гідність людини, якщо його створюють ті, хто цю гідність відстоює. Саме така співпраця - етична синергія людини і ШІ - є запорукою того, що технологія служитиме не владі, а суспільству. Модель, навчена чесністю, не стане інструментом маніпуляції.
Україна має шанс показати, що інтелект - навіть штучний - може бути патріотичним, етичним і правовим.
Етико-правова рамка для української великої мовної моделі: основи довіри та національної безпеки
Навіщо Україні потрібна власна рамка етичного й правового регулювання ШІ
Коли держава створює власну велику мовну модель, вона фактично формує новий цифровий суб’єкт, який впливатиме на мислення, рішення і навіть поведінку громадян. Цей суб’єкт має бути підконтрольним не адміністрації, а суспільству, і діяти у межах права, моралі та національних інтересів.
Європейський акт про штучний інтелект (EU AI Act) закладає орієнтири, але Україна має створити свою національну етико-правову рамку, що враховуватиме:
воєнний контекст і ризики інформаційних диверсій;
гібридну війну, зокрема у кібер- та когнітивному просторі;
потребу у зміцненні національної ідентичності через мову й інформаційний простір.
Основні принципи української LLM
Принцип правди - заборона створення чи поширення хибної інформації; пріоритет достовірності над політичною доцільністю.
Принцип людяності - штучний інтелект має служити людині, а не заміщати її волю.
Принцип прозорості - усі моделі, що створюються за державної участі, повинні мати відкриту документацію архітектури, джерел даних та механізмів навчання.
Принцип культурної цілісності - українська LLM має відтворювати україноцентричний погляд на світ, з повагою до різноманітності, але без підміни понять “толерантності” на “втрату національного обличчя”.
Принцип підзвітності - розробники, адміністратори та державні замовники мають нести юридичну відповідальність за зловживання чи маніпуляції алгоритмами.
Етична синергія людини і ШІ
Українська LLM повинна бути не копією закордонних систем, а прикладом етичної співпраці людини і технології. Модель не має “думати замість”, а повинна мислити разом із людиною, підсилюючи її, а не керуючи нею.Це вимагає формування нового типу взаємодії: “відповідальне партнерство”, де ШІ - інструмент, а не володар.
Таке партнерство потребує не лише технічних правил, а й коду довіри, де центральне місце займають:
повага до приватності й гідності людини;
недопущення маніпуляції свідомістю;
гарантія пояснюваності кожного результату, який впливає на права чи безпеку людини.
Інституційна структура нагляду
Україна має створити Національну раду з етики та права у сфері ШІ, до складу якої входять незалежні юристи, науковці, інженери, фахівці з нацбезпеки, філологи, психологи, а також представники громадянського суспільства. Її функції:
затвердження стандартів даних та принципів їх очищення;
аудит мовних моделей на предмет упереджень, дезінформації чи дискримінації;
моніторинг державних закупівель і міжнародного співробітництва у сфері ШІ;
щорічний звіт перед суспільством.
Шлях вперед
Українська велика мовна модель не повинна бути лише програмним кодом - вона має стати кодексом національної совісті у цифровій формі. Коли українці спілкуватимуться зі штучним інтелектом, вони мають чути інтонацію людяності, чесності, свободи і гідності, а не бездушний переклад чужих алгоритмів.
Саме так формується справжній цифровий суверенітет - не через контроль, а через довіру. І тільки довіра зробить український ШІ не черговою технологією, а частиною культурної еволюції народу.
Висновок
Українська LLM може стати гордістю нації - або черговою імітацією. Все залежить від того, хто і навіщо її створює. Шлях до справжнього цифрового суверенітету починається не з коду, а з чесності - інтелектуальної, етичної, державної.
Україна заслуговує на власний ШІ, який говорить українською і мислить у дусі українських цінностей - тобто відображає наш світогляд, нашу культуру, нашу гідність. А це можливо лише тоді, коли за клавіатурою - вільна, освічена, принципова людина.
