Українська Воднева стратегія - 2050: виклики на шляху до енергетичної незалежності
Українська влада має докладати постійних зусиль для створення умов, які допоможуть бізнесу та громадському сектору розвивати водневу енергетику
Україна опинилася на роздоріжжі, обираючи майбутнє своєї енергетики, коли воднева стратегія постає як одна з ключових можливостей для забезпечення довгострокової енергетичної безпеки та незалежності. У розпал війни країна стикається з численними викликами, які ускладнюють розвиток цього сектору. Однак, як показує європейський досвід, особливо Німеччини, вирішення цих питань може відкрити нові перспективи для держави, бізнесу та суспільства.
Регуляторна невизначеність: базис інвестиційного застою
В умовах воєнного часу Україна не змогла забезпечити стабільної законодавчої бази для розвитку водневих технологій. Без чітких регуляторних норм та стандартів галузь водневої енергетики стає полем ризиків для інвесторів. Регуляторна невизначеність уповільнює залучення приватних інвестицій, а також ускладнює довгострокове планування.
Європейський досвід демонструє важливість стабільного регуляторного середовища. Німеччина є яскравим прикладом країни, яка завдяки чітким державним правилам та планам зробила водневу стратегію частиною свого енергетичного майбутнього. Чіткі стандарти, зокрема в питаннях зберігання, транспортування та використання водню, створюють необхідні умови для інвестицій. Німецька влада забезпечує прозорість та передбачуваність, що сприяє розвитку приватно-державного партнерства в цьому напрямі. Для України ця стратегія могла б стати прикладом, як в умовах регуляторної визначеності інноваційні проєкти отримують імпульс до розвитку навіть у кризові часи.
Відсутність довгострокових державних стратегій: ризики відставання
Воєнний час зазвичай вимагає швидких рішень, однак воднева економіка потребує стратегічного планування на десятиріччя вперед. На відміну від багатьох європейських країн, Україна не має чіткої та деталізованої стратегії розвитку водневої енергетики, що виходить за межі короткострокових кризових заходів. Останні місяці свідчать про відтермінування затвердження Водневої стратегії України на період до 2050 року, яка за планом пріоритетних дій Уряду на 2024 рік повинна була бути затверджена до кінця другого кварталу цього року. Саме тому відсутність комплексної політики може відтермінувати прогрес у секторі, де країна має значний потенціал.
Ключовий урок, який варто взяти з ЄС, зокрема з німецького досвіду, — це важливість довгострокового бачення. У 2020 році Німеччина ухвалила Національну водневу стратегію, яка включає конкретні цілі до 2030 року. Країна зосереджена на розвитку інфраструктури для виробництва та використання зеленого водню, його інтеграції в промисловість та транспорт. Подібні плани для України могли б не лише допомогти побудувати міцну енергетичну базу, але й сприяти зменшенню залежності від імпортних енергоресурсів.
Десинхронізація з законодавством ЄС: бар'єр для інтеграції
Воднева енергетика — це не лише інноваційний сектор, а й вагомий інструмент для поглиблення співпраці України з Європейським Союзом. Однак в умовах війни Україна відстає у гармонізації свого законодавства з європейськими стандартами. Це є серйозною перешкодою для бізнесу, оскільки компанії, які планують працювати на європейському ринку, стикаються з труднощами в адаптації до різних регуляторних вимог. Така десинхронізованість також ускладнює транскордонні проєкти, перешкоджає залученню європейських інвестицій та обмежує фінансову підтримку.
Німеччина, як частина ЄС, успішно інтегрує водневі технології у свої економічні плани та співпрацює з іншими державами-членами. Їх приклад показує, як інтеграція з європейським ринком водневих технологій може стати потужним стимулом для інновацій і розвитку інфраструктури. Для України важливо не лише синхронізувати свої закони з європейськими, а й брати активну участь у формуванні спільних ініціатив та проєктів, аби забезпечити довгострокову підтримку з боку ЄС.
Висновки: влада як ключ до успіху
Роль держави у створенні водневої економіки є визначальною. Українська влада має докладати постійних зусиль для створення умов, які допоможуть бізнесу та громадському сектору розвивати водневу енергетику. Приклад Німеччини показує, що державне стратегічне бачення, стабільне законодавче середовище та синхронізація з європейськими стандартами — це ключові елементи успіху.
Війна змінює пріоритети, однак саме зараз є час для формування нових економічних підвалин, які забезпечать Україні незалежність у майбутньому. Водень може стати тим рушієм, який виведе країну на новий рівень енергетичної безпеки, але лише за умови, що держава, бізнес і громадянське суспільство працюватимуть в унісон.
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 149
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 96
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 91
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 24193
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 17848
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
14020
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 7019
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 6016