Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
21.06.2017 17:44

Як зупинити показову страту історичного Києва

Голова фракції ВО "Свобода" у Київській міській раді

Безкарність та безвідповідальність дають можливість варварам знищувати історичну спадщину Києва. Учорашні події з навмисним підпалом історичної будівлі на Хрещатику стали логічним наслідком системної політики знищення історичних пам’яток заради забудови

Безкарність та безвідповідальність дають можливість варварам знищувати історичну спадщину Києва.

Учорашні події з навмисним підпалом історичної будівлі на Хрещатику стали логічним наслідком системної політики знищення історичних пам’яток заради забудови дорогоцінної землі у центрі Києва.

25 лютого 2016 року у Києві сталося подвійне вбивство. Нахабні рейдери взялися знищити історичну будівлю по вул. Богдана Хмельницького № 12-14. Під час нищення цього будинку, а інакше не можливо збудувати на місці історичного новий (тому всі будівельні рейдери діють однаково), загинули люди.

Будинок, що пережив дві світові війни, чотири окупації, бачив Українську Революцію та її очільників 1917-1921 років, не пережив періоду дикого капіталізму в Києві.

Позаминулорічна трагедія стала приводом з ініціативи фракції ВО «Свобода» у Київраді створити тимчасову контрольну комісію щодо перевірки дотримання законності при проведенні будівельних чи ремонтних робіт на об'єктах, що мають статус пам'яток архітектури, містобудування та історії місцевого значення.

Потрібно було півроку боротьби, блокування трибуни, очільників силових відомств, щоб лише 7 липня 2016 року таке очевидне рішення було ухвалене (http://kmr.gov.ua/uk/content/proekt-rishennya-kyyivskoyi-miskoyi-rady-2286)

Здавалося, що нам під силу скласти реєстр пам’яток містобудування, зупинити їхнє безкарне знищення та знайти шляхи стратегічного вирішення цієї проблеми.

Але час показав, що це не так.

Наші намагання реалізувати поставлені цілі розбилися об тотальний саботаж правоохоронців та відповідальних владців. Кожного разу, коли вони приходили на комісію чи на місце розташування пам ятки, ми чули традиційне: «ми не маємо права», «це не входить у наші повноваження», «потрібні законодавчі зміни». Комісія фактично щодня складала некрологи по пам ятках, які опинилися на межі знищення.

А цей будинок, в якому жив глава Української Держави часів Центральної Ради Михайло Грушевський на Саксаганського і будинок Директорії на бульварі Тараса Шевченка, та й, зрештою, сама Центральна Рада (нині - Будинок вчителя) опинилися на межі знищення.

Лише на офіційному обліку у Києві   1846 пам'яток архітектури, містобудування, історії місцевого значення, ще приблизно стільки ж пам’яток не мають жодного юридичного статусу.

Нав іть кричущий випадок із будинком на вулиці Богдана Хмельницького не вдалося розв’язати. Ще 25.02.2016 року слідчим відділом Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві розпочато кримінальне провадження за фактом порушення вимог законодавства та інших нормативно-правових актів про охорону праці під час виконання робіт у будинку № 12-14 на вулиці Богдана Хмельницького в місті Києві, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України. У подальшому прокуратурою міста Києва змінено підслідність у вказаному кримінальному провадження і організацію розслідування по ньому доручено слідчому управлінню Головного управління Національної поліції у місті Києві. Проте, за інформацією МВС, на теперішній час (!!!) не зібрано достатньо доказів, необхідних для повідомлення винним особам про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, однак робота по даному напрямку триває. Не притягнуті навіть цапи відбувайли, не те що замовники і організатори цього холоднокровного вбивства історичного минулого Києва.

Ось лише короткі висновки Тимчасової контрольної комісії:

Порядок укладення охоронних договорів регулюється постановою КМУ від 28.12.2001 № 1768. Відповідно до вимог чинного законодавства охоронні договори укладаються безкоштовно, Департамент культури не має права надавати платні адміністративні послуги з укладення охоронних договорів на об’єкти культурної спадщини. При цьому їх розроблення та складання потребує використання відповідних спеціальних та наукових знань фахівців у галузі охорони культурної спадщини. Для підготовки облікової, технічної та наукової документації, необхідної для укладання охоронних договорів та визначення в них заходів із збереження об’єктів культурної спадщини залучаються відповідні фахівці інших наукових організацій, які надають свої послуги на платній основі.

Серед інших, такі послуги надає комунальна установа - Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій. Фактична чисельність наукових фахівців центру, які займаються підготовкою облікової документації та документації, необхідної для укладання охоронних договорів, складає 10 осіб, що недостатньо для оперативного ведення цієї роботи.

Зменшення вартості наукових заходів, які необхідні для підготовки охоронних договорів, не надасть очікувальн их результатів, оскільки дійсні проблеми збереження об’єктів культурної спадщини залежать від сукупності інших факторів, таких як:

- охоронні договори майже не укладаються на будівлю в цілому, а лише на її окремі приміщення;

- власники (користувачі) не несуть реальної відповідальності за неукладення охоронних договорів, а також дотримання умов таких договорів.

Враховуючи низький відсоток об’єктів культурної спадщини, щодо яких укладені охоронні договори, у Департаменту та його структурних підрозділів відсутні повні дані щодо технічного обстеження пам’яток. Окрім того, Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та його структурні підрозділи не здійснюють комплексного моніторингу за виконанням будівельних, ремонтних, реставраційних та консерваційних робіт на об’єктах культурної спадщини. У свою чергу, це зумовлює неможливість юрисдикційного доведення фактів протиправних змін внутрішніх планувань пам’яток культурної спадщини, що зумовлює втрату останніми своєї історичної цінності.

Наявні ж у Департаменту матеріали в більшості неоцифровані, громіздкі та такі, що не відповідають сучасним викликам державного управління у XXI столітті.

Порядок обліку об'єктів культурної спадщини та їх занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України регулюється Законом України «Про охорону культурної спадщини», Постановою КМ України від 27.12.2001 № 1760 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»; Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 «Про затвердження Порядку обліку об'єктів культурної спадщини» та ін.

Згідно з вимогами чинного законодавства для внесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України необхідно проведення наукових досліджень, складання облікової документації та дотримання умов, передбачених Постановою КМ України від 27.12.2001 № 1760.

Питання ведення Державного реєстру нерухомих пам’яток України та Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини врегульовані на законодавчому рівні, зокрема:

- Законом України «Про охорону культурної спадщини»;

- Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»;

- Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 «Про затвердження Порядку обліку об'єктів культурної спадщини» та ін.

            На виконання вказаних нормативних документів на теперішній час Міністерством культури України забезпечено ведення Державного реєстру нерухомих пам’яток України, а Департаментом культури здійснюються заходи по веденню Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини та регулярному внесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

            Управління охорони культурної спадщини Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не здатне за нинішніх умов належним чином виконувати контрольні функції у сфері охорони культурної спадщини. Це пов’язане з малим штатом співробітників Управління та відсутністю в Управління відокремленого статусу, наявного у нього до реорганізації в грудні 2014 року. Комісією встановлено, що у складі Управління охорони культурної спадщини Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) функціонує відділ правового забезпечення Управління. Діяльність вказаного відділу вкрай важлива з мотивів контролю за дотриманням виконання норм охоронних договорів, який повинен здійснюватися в тому числі в судовому порядку. Наразі, співробітники Відділу в числі двох осіб здійснюють юридичний супровід майже 70-ти судових спорів в сфері охорони культурної спадщини.

Органи архітектурно-будівельного контролю у м. Києві не вчиняють належних дій для припинення протиправних будівельних, ремонтних, реставраційних та консерваційних робіт на об’єктах культурної спадщини. Органи архітектурно-будівельного контролю у м. Києві не мають налагоджених контактів з правоохоронними органами, органами охорони культурної спадщини. Це у свою чергу призводить до колапсу державно-управлінської діяльності у сфері охорони культурної спадщини, оскільки лише у сукупності вищезгадані органи здатні належним чином фіксувати та реагувати на факти протиправних будівельних, ремонтних, реставраційних та консерваційних робіт на об’єктах культурної спадщини.

У комісії відсутні організаційно-правові механізми реалізації завдань, покладених на неї пунктом 3 рішення Київської міської ради № 577/577 від 7 липня 2016 року «Про створення тимчасової контрольної комісії щодо перевірки дотримання законності при проведенні робіт на об’єктах, що мають статус пам’яток архітектури містобудування та історії місцевого значення та об’єктів культурної спадщини».

Впродовж своєї діяльності Комісія стикалась з безпрецедентними фактами, коли депутати-члени комісії не могли потрапити на територію об’єктів культурної спадщини, що були предметом їх перевірки.

Комісія констатує, що у органів культурної спадщини, правоохоронних органів, органів архітектурно-будівельного контролю у м. Києві питання збереження культурної спадщини у м. Києві не є пріоритетним, що і призвело до катастрофічних наслідків у вказаній сфері.

Комісія виступила й з відповідними пропозиціями:

З метою забезпечення дійових заходів щодо розробки, укладення охоронних договорів та подальшої охорони пам’яток, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади міста Києва:

1. Рекомендувати Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) спільно з Департаментом комунальної власності  міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаментом житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визначити перелік об'єктів культурної спадщини, балансоутримувачами яких є підприємства та установи комунальної форми власності, щодо яких не були укладені охоронні договори на об'єкти культурної спадщини та надати цей перелік тимчасовій комісії, профільним комісіям Київської міської ради, Київському міському голові.

2. Запропонувати виконавчому органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести зміни до штатної чисельності співробітників наукової організації -  Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій шляхом збільшення кількості інспекторів наукової організації -  Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій, який надає послуги в галузі розроблення наукової та методологічної документації з охорони  об’єктів культурної спадщини, розробляє облікову документацію на зазначені об’єкти з метою занесення їх до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини та Державного реєстру нерухомих пам’яток України, та готує необхідну документацію для укладення охоронних договорів. Для залучення до таких робіт досвідчених наукових фахівців просимо звернутись до відповідних органів з пропозиціями щодо перегляду їх умов оплати праці.

3. Рекомендувати Київському міському голові видати розпорядження згідно з яким зобов’язати балансоутримувачів пам’яток укласти охоронні договори у строк до 31 грудня 2017 року.

З метою забезпечення заходів по збереженню щойно виявлених об'єктів культурної спадщини:

4. Рекомендувати Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянути питання щодо додаткового фінансування створеного Департаменту охорони культурної спадщини, який зараз перебуває на стадії створення та підлеглої йому наукової організації - Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій з метою забезпечення заходів по складанню облікової документації на щойно виявлені об'єкти культурної спадщини, паспортизації цих об'єктів та подальшого занесення їх до Реєстру нерухомих пам'яток України.

5. Рекомендувати комунальним закладам та підприємствам, на балансі яких перебувають об'єкти культурної спадщини передбачити та закласти до кошторису цих підприємств необхідні кошти на утримання таких об'єктів, укладання охоронних договорів та інших заходів (консервація, реставрація, ремонт та ін.)

6. Рекомендувати Шевченківській, Печерській та Подільській районним адміністраціям, на території яких знаходиться основна кількість об'єктів культурної спадщини, спільно з Департаментом культури створити постійно діючі дорадчі органи для координації заходів по охороні об'єктів культурної спадщини в цих районах.

7. Рекомендувати виконавчому органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести зміни до штатної чисельності співробітників Управління охорони культурної спадщини Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) шляхом збільшення кількості співробітників Відділу правового забезпечення діяльності Управління охорони культурної спадщини Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та передбачити на це видатки у бюджеті міста Києва на 2017 рік.

8. Рекомендувати Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провести комплексні перевірки законності ведення будівельних, ремонтних, реставраційних та консерваційних робіт на об’єктах культурної спадщини, які були предметом обстеження депутатів Київської міської ради — членів тимчасової контрольної комісії та надати вказані висновки на розгляд правоохоронних органів та профільних постійних комісії Київської міської ради та залучити до таких перевірок відповідних спеціалістів Департаменту культури.

9. Рекомендувати організувати круглий стіл за участю представників Управління охорони культурної спадщини Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головного управління Національної поліції у місті Києві з метою узгодження формату проведення практичних тренінгів для співробітників Департаменту патрульної поліції задля підвищення їх кваліфікації в частині роботи з фіксації та припинення правопорушень у сфері охорони об’єктів культурної спадщини. Виокремити зі штату співробітників Департаменту патрульної поліції до десяти нарядів патрульної поліції — учасників відповідних тренінгів, здатних належним чином реагувати на правопорушення у сфері охорони об’єктів культурної спадщини.

10. Профільній постійній комісії Київської міської ради, до функціонального спрямування якої належить питання охорони культурної спадщини, здійснювати контроль за виконанням пропозицій тимчасової контрольної комісії щодо перевірки дотримання законності при проведенні робіт на об’єктах, що мають статус пам’яток архітектури містобудування та історії місцевого значення та об’єктів культурної спадщини.

На жаль, жоден з цих пунктів не реалізований і досі. А Київ перетворено на територію безкарного сафарі на історичні пам’ятки з метою збудувати на їх місці чергові кам яні хащі.

Я бачу єдиний вихід з цієї історії. Накладення мораторію на будь-яке комерційне будівництво в Києві до ухвалення на загальноміському референдумі нового Генерального плану міста. Імперативне рішення щодо неприпустимості будівництва на місці історичних пам яток будь-яких нових об’єктів. Місто має заставити власників історичних будівель забезпечити їх захист (ремонт дахів, встановлення вікон), щоб зберегти їх. Також необхідно жорстоко покарати будівельних Геростратів. Якби реальні зловмисники, що знищили будинок на вул. Богдана Хмельницького, сіли за вбивство років на 10, інші, можливо б, задумались.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]