Усна чи письмова форма правочинів в господарській діяльності?
Питання щодо усної чи письмової форми укладання правочинів. в українському законодавстві врегульовано Цивільним кодексом та Господарським кодексом (норми останнього варто брати до уваги лише юридичним особам та фізичним особам-підпри
Питаннящодо усної чи письмової форми укладання правочинів в українському законодавстві врегульовано Цивільнимкодексом та Господарським кодексом (норми останнього варто брати до уваги лишеюридичним особам та фізичним особам-підприємцям).
Так, на сьогоднішній день офіційним роз'ясненням щодообрання письмової чи усної форми договору є Роз'яснення Міністерства юстиціїУкраїни від 19.04.2011 року «Щодо форми правочинів».
Так, Міністерство юстиції України в даному питанні першза все пропонує згадати вимогу частини 4 статті 203 Цивільного кодексу:
«4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.»
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом - це одна із основних вимог його чинності. Якщо законом визначена конкретнаформа, в якій обов'язково має вчинятисяправочин, то її необхідно дотримуватися. У разі не дотримання цієї вимоги, настають негативні наслідки (визнання правочину нікчемним).
Відповіднодо статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовійформі. Сторони мають право обирати формуправочину, якщо інше не встановлено законом.
Законом можуть бути передбачені конкретні випадкиобов'язкової письмової форми окремих правочинів (в окремих статтях Цивільногочи Господарського кодексів), проте також існують загальні правила, яківизначають загальні ознаки, за яких правочин має укладатися виключно уписьмовій формі.
Так, стаття 208 Цивільного кодексу передбачає перелікправочинів, які належить вчиняти у письмовій формі:
1) правочини між юридичними особами;
2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів,передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;
(Ч.1. ст.206 ЦК: Усноможуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їхвчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченнюта (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержанняписьмової форми має наслідком їх недійсність)
3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять ібільше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крімправочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;
4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.
Коли договір може укладатися вусній формі? Згідно зі ст. 206 ЦК, усно можутьвчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами під час їх вчинення,за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або)державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової формимає наслідком їх недійсність.
Для прикладу застосування даної законодавчої норми можна навести ситуацію,коли одна сторона правочину продає товар в магазині, а інша сторона – отримуєтовар та сплачує за нього кошти. Такий правочин є виконаним повністю під часйого вчинення.
В усіх інших випадках суб’єктам господарювання необхідно керуватися статтею208 ЦК України і укладати договір в письмовій формі.
Щоправда, необхідно звернути увагу на ч.1 ст. 181 Господарського кодексуУкраїни, де зазначено, що
«Господарський договір за загальнимправилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами,факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщозаконом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даноговиду договорів.»
Згідно існуючої судової практики,первинні документи, які сторони правочину можуть підписати між собою напідтвердження укладання договору успрощений спосіб, повинні підтверджувати не результат виконання договору(акти приймання-передачі товарів/послуг, видаткові накладні, податкові накладні– не підходять), а повинніпідтверджувати саме домовленість сторін вчинити правочин на конкретних умовах(як приклад такого первинного документа можна навести рахунок-фактуру, але при цьому варто звернути увагу, що він має бути підписаний обома сторонами,оскільки переважна більшість господарських договорів, замість яких іпідписується такий рахунок-фактура, є двосторонніми).
Зважаючи на необхідність підписання документу на підтвердження укладанняправочину обома сторонами, доцільним буде скласти та підписати все-таки самедоговір, а не рахунок-фактуру. Доцільність виявляється в чіткому фіксуванніправ та обов'язків сторін, а також відповідальності за невиконання чи неналежневиконання домовленостей. Без договору сторони позбавлені механізму захистусвоїх прав.
Крім того, варто також звернути окрему увагу на податкові ризики длясуб’єкта господарювання у разі недотримання письмової форми правочину. Йдетьсяпро ситуацію, коли правочин в силу недодержання сторонами вимог ст. 208 ЦК(щодо письмової форми правочину) може бути визнаний недійсним (нікчемним) всудовому порядку. Після набрання законної сили таким рішенням суду сторона-покупецьповинна зменшити суму раніше задекларованого податкового кредиту, оскількивідсутні документи, що засвідчують право на формування такого податковогокредиту.
Підсумовуючи все вищенаведене варто зазначити, що для юридичної особи (чифізичної особи-підприємця) в силу вимог законодавства будь-який правочиннеобхідно укладати в письмовій формі, обираючи при цьому між спрощеною формою(ст. 181 ГК) чи повноцінним договором.
- НеБезМежне право Сергій Чаплян вчора о 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова вчора о 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко вчора о 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка вчора о 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок вчора о 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель вчора о 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 741
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 382
- Реформа "турботи" 251
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 120
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 114
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7495
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 6054
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5404
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4316
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 4054