Топоніми-омоніми

Понавидумують знічев'я

Багато років їздив вулицею Щербакова у Києві і не переймався: хто такий Щербаков Олександр. Але прийшов час декомунізації. І ось, у 2016 році, вулицю перейменували на Щербаківського Данила. З Вікіпедії дізнався: Щербаков – партійний діяч часів Сталіна. У 42 роки вже був генерал-полковником, а в 43 помер від важкого алкогольного отруєння. Серце зупинилось. Узнав (також із Вікіпедії) і про Щербаківського. Він український етнограф, археолог, музейний діяч. Теж прожив недовге життя, всього 49 років. Натерпівся утисків, зокрема від колег з музею. Вчинив самогубство.

Отже, була вулиця Щербакова, стала Щербаківського. Думаю, ніхто із мешканців району Нивки особливої різниці не замітив, адже звучить подібно. Майже омоніми. Тож маємо тепер дієвий метод швидкого і безболісного для мешканців перейменування топонімів, названих на чиюсь честь: підібрати нову назву, яка б чимось нагадувала колишню!

А який метод не підлягає вдосконаленню? І не обов'язково зважати на прізвище. Можна спробувати зі співзвучними іменами.

Гадаю, такою логікою керувався автор петиції №8149 від 15 серпня 2018 р. до Київської міської ради, Овчаренко Віталій Євгенович, про перейменування площі і станції метро Льва Толстого на Левка Лук'яненка. Доводи цієї петиції розсудливими назвати не можу.

Із петицією можна ознайомитись на сайті Сервісу електронних петицій Київської міської ради. Подається вона під гаслом вшанування пам'яті Левка Лук'яненка. На думку автора, саме такі герої, як Левко Лук'яненко, найбільш актуальні для нашого часу, коли Україна обороняється від російської агресії. Автор наводить досвід США, згадує Джорджа Вашингтона, Томаса Джефферсона, портрети яких зображені на доларових банкнотах і центах, на їх честь названі числені топоніми. На переконання автора: площа в центрі столиці України має носити ім'я видатного українця, яким є Левко Лук'яненко.

Тож давайте розберемо наведені у петиції доводи. Хоча б такий: "Ім'я Льва Толстого нерозривно пов'язано з імперським міфом про єдиний народ, в який росіяни включають і українців. Найкраща ілюстрація цього – в 1991 році в Радянському Союзі була випущена ювілейна монета "500-летие единого русского государства", де на аверсі зображений письменник Лев Толстой. Також в цій серії вийшли монети з російськими правителями Петром I, Олександром І, Олександром ІІ. Творчістю Льва Толстого захоплювався Ленін, саме тому радянські ідеологи приділяли багато уваги вшануванню пам'яті Льва Толстого. Саме тому в центрі Києва і з'явилась назва Площа Льва Толстого, яка не притаманна для топоніміки столиці".

Виглядає це на кшталт зведення рахунків. У зв'язку з цим у мене постає ряд запитань. Яке відношення до згаданого міфу про єдиний народ мав Лев Толстой? Якщо письменник хоч-якесь відношення мав до цього, то доречно б було автору петиції назвати твори, у яких цей міф створений. Можливо, Толстой прославляв у своїх творах Російську імперію? Або російського царя? Ставив за приклад для інших держав суспільний лад, становище простої людини у Російській імперії? Чи, може, письменик захопливо оповідав про блага підкорення Росією кавказьких народів, свідком яких він був під час військової служби? Я таких творів Толстого не знаю. Не зустрічав такого у його щоденниках і листах. Навпаки, він критикував і висміював російських правителів і можновладців, звичаї вищого світу тогочасної Росії, що можна зустріти, зокрема, у романі "Воскресение", у повістях "Казаки", "Хаджи Мурат", оповіданні "После бала". Про свого батька Лев Толстой писав, що той "просто по чувству собственного достоинства не считал для себя возможным служить ни при конце царствования Александра І, ни при Николае". Такої ж позиції щодо влади письменик і сам притримувався. Російський цар Микола І є одним із персонажів повісті "Хаджи Мурат". Толстой глузує, коли описує думки царя про самого себе: "Но, несмотря на то, что он был уверен, что поступал так, как должно, у него оставалась какая-то неприятная отрыжка, и, чтобы заглушить это чувство, он стал думать о том, что всегда успокаивало его: о том, какой он великий человек".

Наведена автором петиції "найкраща ілюстрація" з монетою, випущеною у Радянському Союзі, викликає у мене посмішку. Що монета скаже про Льва Толстого такого, що б применшувало цінність його творів? Яке це зараз має значення? Копійчаний аргумент.

Дійсно, творчістю Толстого захоплювався Ленін. Як і багато інших відомих особистостей. Але Толстой не поділяв комуністичних ідей. Хемінгуей намагався наслідувати Толстого і дуже шкодував, що не може прочитати його твори у оригіналі. А ми, українці, можемо. Я відкрив твори Толстого з книг американського письменника Ірвіна Ялома, який часто посилається на твори Толстого. Потім знайшов англомовні форуми в Інтернеті поціновувачів творчості Толстого. З часом, заради цікавості, прочитав англійською мовою повісті "Казаки" у перекладі David McDuff (2006) і "Хаджи Мурат" у перекладі Paul Foote (2006). Знайшов кілька місць, відмінних за змістом від оригіналу. Але це ще нічого. Наскільки яскраво передані емоції та почуття персонажів російською мовою і як це буденно викладено англійською. Думаю, не треба ніяких перекладів українською мовою творів Толстого, варто читати російською. Просто читайте і насолоджуйтесь.

У петиції наведено й таке: "У Льва Толстого є країна, яка може вшанувати письменника на високому рівні, наприклад назвати його іменем площу чи станцію метро. Ця країна називається Росія. До речі, у Росії є райони і села, названі на честь Льва Толстого. Натомість немає іншої країни, крім України, яка належним чином вшанує пам'ять Левка Лук'яненка. Вільна Україна – це була мрія і життєва ціль Левка Лук'яненка, це коштувало йому третини власного життя в радянських таборах".

Льва Толстого знають і читають по всьму світу, а не лише в Росії. Невже автор петиції не розуміє, що перейменування площі і станції метро призведе до порівняння? А це не буде вшануванням пам'яті Левка Лук'яненка, а буде його применшенням. І не тому, що Левко Лук'яненко. Тому, що Лев Толстой. Постав хоч кого поряд із ним і... А не треба цих порівнять.

Площа Льва Толстого знаходиться у центрі Києва. Тут можна зустріти туристів з усіх кінців світу. Трапляються й такі, що відвідували музей Толстого у Ясній Поляні. Уявіть ситуацію, коли гід називає площу з новою назвою. Допитливий турист відразу ж запитає: "Хто це?" І яка у іноземного туриста може бути реакція на те, що раніше площа носила назву Льва Толстого?

Оздоблення станції метро "Площа Льва Толстого" білим мармуром, світильниками і бра, що нагадують підсвічники, має смислове значення. Через таке оформлення станції метро архітектори прагнули відтворити атмосферу першого балу Наташі Ростової, героїні роману Льва Толстого "Война и мир". Виходить, що після зміни назви станції метро треба ще й оформлення станції міняти? Бо якось не співвідноситься обстановка балу з радянськими таборами. Є такий проект переобладнання станції метро у автора петиції? Може й кошти вже припасені?

У Києві активно ведеться будівництво нових житлових районів. Чому б не назвати там нову вулицю іменем Левка Лук'яненка? Панове, що вам йметься у центрі міста перейменовувати? Не вшановують пам'ять одного за рахунок іншого. Перейменовують, коли хочуть стерти пам'ять про когось або про щось. А пам'ять про Льва Толстого голосуванням у міській раді не стерти.

У петиції вказано: "Попереднє обговорення показало, що ініціатива такого перейменування має широку підтримку в середовищах
- військових та добровольців;
- волонтерів та громадян, які допомагають фронту;
- громадських діячів;
- вірян українських церков;
- футбольних фанатів тощо".

То хто ті люди, які начебто підтримують петицію?

Військові і ті, хто мають відношення до фронту, які читали щоденники Толстого, можуть не розділяти ставлення письменника до військової служби. Молодий Толстой зробив такий запис 17 серпня 1852 року під час служби в армії на Кавказі: "Был на смотру. Лучшее, что я могу ожидать от службы, это то, чтобы выйти в отставку". Запис за 6 січня 1853 року: "Был дурацкий парад. Все – особенно брат – пьют, и мне это очень неприятно. Война такое насправедливое и дурное дело, что те, которые воюют, стараются заглушить в себе голос совести. Хорошо ли я делаю? Боже, настави меня и прости, ежели я делаю дурно". Де ж тут про агресію?

У вірян православних церков є, певно, підстави, аби зайвий раз не згадувати Толстого: як його за життя відлучили від церкви за антицерковні погляди, то, значить, поганець він. Регілійні люди, які читали повісті "Отец Сергий" і "Дьявол", можуть бути ображені тим, як письменик зображує боротьбу хтивості з релігійними переконаннями і перемогу врешті-решт плотського. А що, у житті такого замало? Для того і писав Толстой ці повісті, щоб показати слабкість людини. Або описання Толстим у творі "Исповедь" свого досвіду пошуку Бога, огиду від першого причастя у церкві і розчарування у церковних настановах. Це позиція, на яку має право кожна людина. І Толстой не приховував, а відкрито висловлював свої погляди.

Левко Лук'яненко як письменник, ймовірно, мав думку про значення творчості Толстого для світової літератури. Цікаво, якби Левка Лук'яненка за життя запитали про перейменування площі Льва Толстого, що б він відповів та чи погодився? Сумніваюсь. Що з цього приводу скажуть українські письменники, хто товаришував із Левком Лук'яненком? Чи цікавився автор петиції думкою дружини Левка Лук'яненка про таке вшанування пам'яті? Хто саме з громадських діячів підтримує цю петицію?

Футбольні фанати. Хм... Чи читають вони Толстого і Лук'яненка? Можуть аргументувати, як назва площі впливає на результат футбольного матчу? І як автор петиції це з'ясовував? Мабуть, на трибуні стадіону під час футбольного матчу. Перейменуємо площу, тоді й будуть міжнародні здобутки у футболі?!..

Давно я не чув анекдотів про Наташу Ростову. Зазвичай вони вульгарні. Вихованій і освіченій Наташі Ростовій протиставлявся грубий і безсоромний поручик. Гумор зводився до тупості поручика. У моді новий жанр – петиція.