Окремі питання статусу позивача в адміністративному процесі

   Одними з основних учасників адміністративно-процесуальних відносин є позивач, що в свою чергу володіє різними за своєю сутністю можливостями. Чи дозволено вказаній особі в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити чи зменшити розмір позовних вимог? 

    Правове регулювання вищенаведеного питання відбувається за допомогою відповідних нормативно-правових актів. Зокрема юридична регламентація різних за своїм юридичним змістом прав та свобод, гарантованих позивачеві, здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) а також іншими законами (Кодексом адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (надалі по тексту - КАСУ), Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII (надалі по тексту - Закон України «Про судоустрій і статус суддів»)). 

    Постсоціалістична Україна, трансформуючись в демократичну державу, водночас в особі уповноважених нею державних органів та посадових осіб зобов’язана забезпечити якісну та своєчасну охорону різних можливостей, які в свою чергу гарантовані її вмілому, чесному та працьовитому народу. Зокрема у відповідності до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини та громадянина захищаються судом. 

    Подібна за своєю суттю норма отримала своє закріплення в інших законах. Зокрема згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом, утвореним законом. 

    Чіткий і недвозначний зміст згаданих норм в частині всебічного з’ясування переліку прав, які гарантовані позивачу, отримав відповідну конкретизацію в іншому нормативно-правовому акті. Як це розуміти? 

    Перелік безпосередніх суб’єктів адміністративно-процесуальних відносин є різноманітним. Зокрема ч. 1 ст. 47 КАСУ охоплює юридичну норму про те, що однією з осіб, яка бере участь в адміністративній справі, є позивач. 

    Даному суб’єкту адміністративного процесу чинне законодавство гарантує різні за своєю юридичною сутністю майнові або особисті немайнові права. Наприклад, у відповідності до правової норми, закріпленої ч. 1 ст. 51 КАСУ, позивач може в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог. 

    Таким чином, позивачу, який бере участь в адміністративному процесі, чинним законодавством гарантовано різні за своєю юридичною суттю права. Наприклад, ч. 1 ст. 51 КАСУ закріплює в собі безпосередню вказівку про те, що позивачеві в будь-який час до закінчення судового розгляду дозволено збільшити чи зменшити розмір позовних вимог.