В даній статті встановлюється правомірність залучення працедавцем вагітних жінок до роботи, яка виконується у вихідні дні.
В окремих випадкахнайманих робітників залучають до робіт у вихідні дні. Чи поширюється данеправило на вагітних жінок?
Правове регулювання вищевказаного питання відбувається за допомогоюрізноманітних законів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин,функціонуючих з приводу відповідних робіт, які виконуються у вихідні дні, здійснюється:Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року№ 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайнимизаконами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надаліпо тексту – КЗпП України)).
Внепростій системі об’єктивних явищ трудові правовідносини посідають помітнемісце. Зокрема дані стосунки функціонують в цілісному середовищі, де правовінорми, ґрунтуючись на загальновизнаних моральних імперативах, в той же часповинні підлягати загальнообов’язковому та вмілому виконанню особами, кожній зяких гарантовано відповідний юридичний статус.
Працедавець є одним з найголовніших учасників трудових правовідносин. Зазначенадумка пояснюється тим, що у відповідності до трудового договору вказана особанадає безпечну роботу різним особам, які прагнуть працювати задля істотногозміцнення міжнародного авторитету своєї правової Вітчизни, та значногопокращення матеріального добробуту її згуртованого народу.
Правовий статус, який гарантований працедавцю, є вельми багатогранним. Зокрема відповідно до ч. 1 ст. 71 КЗпП України дана особаможе застосувати відповідні роботи, виконувані у вихідні дні, тільки увиняткових випадках, що в свою чергу визначені національним законодавством.
Алене треба забувати про те, що даному правилу властиві істотні винятки,невичерпний перелік яких охоплено окремими нормативно-правові актами. Даномусудженню притаманне своє обгрунтовуюче пояснення.
Ефективна діяльність вітчизняних органів державної влади спрямовується націлеспрямоване утвердження різних за своєю суттю людських цінностей. Допереліку останніх, належать: сім’я, дитинство, материнство й батьківство, прощо передбачено ч. 3 ст. 51 Конституції України.
Чіткийта недвозначний зміст вказаної норми в частині суб’єктного складу найманихпрацівників, яких заборонено залучати до робіт у вихідні дні, має відповідніроз’яснення в іншому законі. Як це розуміти?
Національним законодавством передбачено безпосередні вказівки про те, щоокремих працівників працедавець не може залучати до зазначених робіт. Зокрема відповіднодо ч. 1 ст. 176 КЗпП України, одними з таких трудівників є вагітні жінки.
Таким чином, національне законодавство забороняє працедавцевівчиняти відповідні діяння, які за своєю сутністю є аморальними і/абопротиправними. Наприклад, зазначеній особі не дозволено застосувати роботи увихідні дні до окремих працівників, одними з яких є вагітні жінки.
