Усунення простою рухомого складу, як підстава роботи у вихідні дні

      Вітчизняне законодавство гарантує працедавцю різні за своєю суттю права. Виникає природне запитання: чи може вказаний учасник трудових відносин залучити працівників до робіт, які здійснюються у вихідні дні, для виконання невідкладних навантажувально-розвантажувальних робіт заради усунення простою рухомого складу в пунктах відправлення і призначення?  

  

    Правове регулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітних законів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин, функціонуючих з приводу робіт понад встановлену тривалість робочого часу, здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайними законами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпП України)).  

  

     Трудове законодавство, охоплюючи різні за своєю суттю юридичні норми, гарантує найманим працівникам правовий статус, що, будучи багатогранним, закріплює структурні елементи, одними з яких є соціально-економічні права. Вищезгадані суб’єкти трудових відносин, реалізовуючи вказані можливості, водночас забезпечують високий рівень духовного й матеріального добробуту  своїх дружніх та порядних родин. 

     

        Одним з найвизначніших соціально-економічних прав є право на працю. Така можливість передбачена відповідними нормативно-правовими актами, зокрема ч. 1 ст. 43 Конституції України та ч. 1 ст. 2 КЗпП України.  

  

    Чіткий та недвозначний зміст вищезазначеної норми в частині з’ясування юридичних фактів, за неодмінної наявності яких працедавець може залучати найманих працівників до робіт, що в свою чергу виконуються у вихідні дні, конкретизують інші положення чинного законодавства. Що це означає?   

  

     Одним з найвизначніших суб’єктів трудових правовідносин є працедавець. Зазначений учасник трудових правовідносин використовує найману працю, яка, будучи виконана вмілими особами, працюючих за трудовим договором, водночас приносить істотну користь не лише незалежній та правовій Україні, а й її нескоримому і трудолюбивому народу.  

  

       Чинне законодавство гарантує працедавцеві різні за своєю сутністю права, яким в свою чергу властивий майновий або особистий немайновий характер. Зокрема згідно з п. 4 ч. 2 ст. 71 КЗпП України вказана особа може залучати окремих працівників до роботи у вихідні дні, в певних виняткових випадках, наприклад, для виконання невідкладних навантажувально-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усуненню простою рухомого складу чи скупчення вантажів у відповідних пунктах відправлення і призначення. 

  

         Таким чином, вітчизняне законодавство дозволяє працедавцю вчиняти дії, які в свою чергу не суперечать юридичним нормам і моральним імперативам. Наприклад, вищезазначений учасник трудових правовідносин може залучати окремих працівників до роботи, здійснюваної у вихідні дні, для виконання невідкладних навантажувально-розвантажувальних робіт з метою усунення простою рухомого складу у відповідних пунктах відправлення і призначення, про що закріплено п. 4 ч. 2 ст. 71 КЗпП України.