Окремі питання дострокового припинення трудового договору

   Працедавець є одним з найголовніших учасників трудових правовідносин. Зазначена думка пояснюється тим, що він, уклавши з найманим працівником трудовий договір, який в свою чергу може бути строковим або безстроковим, водночас надає йому просту або кваліфіковану роботу.   

    Правовий статус, який гарантований працедавцю, є вельми багатогранним. Зокрема вказана категорія передбачає різні за своєю суттю обов’язки й права, яким в свою чергу властивий майновий або особистий немайновий характер. Наприклад, вищезазначений учасник трудових правовідносин може розірвати безстроковий трудовий договір з найманим працівником, який не зумів стати повноправним членом первинної профспілкової організації, що функціонує на підприємстві, де ним виконуються трудові обов’язки, покладені на нього. З огляду на вищесказане, виникає природне запитання: чи потрібно отримати власнику чи уповноваженому ним органу на вчинення такої правомірної дії обґрунтовану згоду від первинної профспілкової організації? 

    Правове регулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітних законів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин, безпосереднім суб’єктом яких є найманий працівник, що в свою чергу не став повноправним членом первинної профспілкової організації, яка функціонує на підприємстві, де згадана особа виконує покладені на неї трудові обов’язки, здійснюється: Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайними законами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надалі по тексту – КЗпП України). 

   Україна, в особі уповноважених нею центральних і місцевих органів влади, забезпечує якісну охорону різних за своєю юридичною суттю прав та свобод, які вітчизняним законодавством гарантовано фізичним особам, що працюють за строковим чи безстроковим трудовим договором на підприємстві, установі, організації будь-якої форми власності, а також в фізичних осіб-підприємців. Зокрема згідно з ч. 6 ст. 43 Конституції України кожному з таких працівників  гарантується належний захист від незаконного звільнення. 

    Дострокове припинення строкового або безстрокового трудового договору з найманим працівником повинне здійснюватися за відповідними правилами, які в свою чергу передбачені відповідними нормативно-правовими актами. Зокрема припинення трудових відносин з таким суб’єктом трудових відносин є можливим тільки за відповідної згоди конкретної профспілкової організації. Але не треба забувати про те, що даному правилу притаманні істотні винятки, що в свою чергу отримали своє закріплення в національному законодавстві. Наприклад, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 43¹КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника чи уповноваженого цією особою органу з працівником, що в свою чергу не вступив до первинної профспілкової організації, яка діє на підприємстві, установі або організації, де зазначений трудівник здійснює покладені на нього трудові обов’язки.