Практичне значення підпризначення відказоодержувача

   Відомо, що заповідач володіє різними майновими і немайновими правами. Зокрема він може встановити в своєму заповіті різні вказівки, однією з яких є так зване «підпризначення відказоодержувача». Виникає природне запитання - яке практичне значення притаманне такому розпорядженню?

  На моє глибоке переконання, «підпризначення відказоодержувача» сприяє максимальній реалізації дії принципу свободи заповіту. Зазначену точку зору я спробую підтвердити за допомогою таких доводів.  

    Якщо основний відказоодержувача з відповідних причин не прийме блага, які охоплені заповідальним відказом, то настануть певні юридичні наслідки. Зокрема заповіт в частині вищевказаного розпорядження не буде виконаний. Вказане судження пояснюється тим, що, окремі особи не зможуть отримати від спадкоємців за заповітом зазначену вигоду власність або в користування. Однак невідкладне вчинення заповідачем певних правомірних дій може стати

значимою перепоною ймовірній появі вищевказаного факту. Що це означає? Така особа володіє юридичною можливістю підпризначити в своєму заповіті учасника цивільних правовідносин, що замість вказаного відказоодержувача, який вмер чи був визнаний судом померлим до моменту відкриття спадщини, не прийняв заповідальний відказ або взагалі відмовився від його прийняття; вчинив супроти заповідача і/чи інших суб’єктів цивільно-правових відносин, дії, яким в свою чергу властивий протиправний і/або аморальний характер, може отримати у власність чи в користування вигоду, що є тільки майновою, а саме рухоме або нерухоме майно, майнові права та інші блага.