БЕБ, I did it again
Політична гра навколо Бюро економічної безпеки триває не в інтересах України
Не вперше торкаюся проблеми функціонування БЕБ – Бюро економічної безпеки. На мій погляд, перетворення податкової міліції часів Януковича на правоохоронний орган європейського ґатунку застрягло на півдорозі.
8 квітня відбувся черговий сеанс імітації бурхливої діяльності навколо БЕБ: через завершення терміну повноважень у т.в.о. директора БЕБ Сергія Перхуна, Кабінет Міністрів призначив…. Правильно – нового т.в.о. директора Максима Кутергу.
Реальне перезавантаження Бюро економічної безпеки БЕБ – один із маркерів для продовження фінансування України. Ухвалення нового закону про перезавантаження стало однією з умов для України у програмі розширеного фінансування МВФ. До цієї реформи прив'язана підтримка ЄС. Хоча термін проведення конкурсу затягнувся через проблеми з фінансуванням, але зараз він перебуває на фінішній прямій. МВФ продовжив маяк завершення конкурсу до кінця липня 2025 року.
Західні партнери прямим текстом вимагають від України посилення контролю за комплаєнсом та виявленням тяжких фінансово-економічних злочинів. Відзначу, що на думку експертів, новий закон про БЕБ стврює надійні механізми прозорості, підзвітності та сумлінності. Завдяки його ухваленню БЕБ має зосередитися на тяжких економічних та фінансових злочинах та разом із Державною податковою службою ефективно протидіяти порушенням у податковій та митній сферах. Поки це існує лише на папері, у реальності ситуація не настільки райдужна.
Амбітні цілі, узгоджені із західними партнерами, перед БЕБ ставилися давно. Воно мало стати кардинально новим, чистим органом, метою якого є захист української економіки. Проте окремим нашим чиновникам ця ситуація видалася малоперспективною. Для них, звісно. Тому БЕБ підпало під неофіційний вплив радника Офісу президента Андрія Гмиріна, потім – Олега Татарова. Наприклад, першого заступника голови Бюро Віталія Гагача, депутата парламенту, перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк називав кумом Татарова.
Також розслідувачі з «Межі» встановили, що вже колишній очільник БЕБ Сергій Перхун потрапив до БЕБ у 2023 році завдяки Віталію Гагачу (який був безпосереднім керівником Перхуна в Донецькій обласній прокуратурі).
Зараз однією з ключових фігур у Бюро є Олександр Ткачук, який раніше також працював під керівництвом Гагача. Це – керівник детективів БЕБ, скандальний силовик, який влітку 2024 року потрапив у ДТП, внаслідок якої водійка іншої машини – молода жінка, втратила ноги. Ткачук досі не поніс відповідальності, що дозволяє медіа говорити про кругову поруку правоохоронців. Державне Бюро розслідувань, яке займається цією справою, та прокуратура досі не висунули Ткачуку звинувачень, хоча минуло вже 9 місяців. Можна знайти чимало інформації про розкішний спосіб життя Ткачука, елітну нерухомість та поїздки за кордон на відпочинок під час війни.
Очевидно, що очищення БЕБ від корумпованих співробітників має стати пріоритетом у роботі нового директора. Ухвалений парламентом закон про БЕБ посилює вимоги до конкурсної комісії щодо відбору кандидатів на посаду керівника БЕБ, надаючи право вирішального голосу незалежним експертам з міжнародним досвідом. Незалежні експерти також відіграватимуть важливу роль як у процесі атестації існуючого персоналу в оцінці його чеснот та професійної компетенції, так і у роботі кадрових комісій при відборі нового персоналу.
Наразі конкурсна комісія обирає із 30 кандидатів. Вибирати є з кого, адже потенціал БЕБ як правоохоронного органу потужний, фронт робіт значний. Після призначення новий керівник БЕБ затвердить процедури атестації та сформує атестаційну комісію для атестації керівників підрозділів та територіальних управлінь та їхніх заступників.
На порядку денному насправді просте питання: чи зможе новий директор очистити Бюро від впливу Татарова та його скандальних протеже? Від відповіді на нього залежить чи з'явиться в Україні новий, справді незалежний правоохоронний орган, здатний забезпечити внутрішнім та зовнішнім інвесторам законність та рівні правила гри. Успішний перезапуск Бюро стане одним із ключових маркерів для економічної підтримки України вже зараз, а після завершення бойових дій – для формування інвестиційного клімату.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв вчора о 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський вчора о 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький вчора о 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак вчора о 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 181
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 174
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 120
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10647
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6038
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5622
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3531
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3128