Як вийти на міжнародний ринок без податкових ризиків: поради для експортерів

Міжнародна торгівля відкриває нові можливості, але має безліч юридичних нюансів

Вихід на міжнародний ринок вимагає ретельної підготовки, юридичного та бухгалтерського супроводу, а також професійного підходу до логістики. Саме непередбачені податкові наслідки або помилки у ЗЕД-контрактах часто стримують підприємців.

Податкове резидентство: що треба знати

Податкове резидентство визначає, де саме ви сплачуєте податки. Якщо підприємство є податковим резидентом України - воно зобов’язане декларувати доходи отримані як в Україні, так і за її межами та сплачувати з них податки. Нерезиденти ж сплачують в Україні податки лише з доходів, отриманих в Україні.

Неправильне визначення податкового резидентства може обернутися для бізнесу:

• подвійним оподаткуванням;
• штрафами від контролюючих органів;
• проблемами з відкриттям рахунків у банках;
• блокуванням операцій у платіжних системах.

Водночас конвенції та міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою, дозволяють уникати подвійного оподаткування. Якщо ваш бізнес має підрозділ або компанію за кордоном, важливо переконатися, що між Україною та країною-партнером діє конвенція про уникнення подвійного оподаткування - тоді ви зможете зарахувати сплачені за кордоном податки в рахунок українських податкових зобов’язань.

Як експортеру не втратити статус єдинника?

Підприємець на спрощеній системі оподаткування може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, але лише в межах зареєстрованих КВЕД (види економічної діяльності). ФОП на ІІ групі має право займатися лише гуртовою торгівлею. ФОП ІІІ групи має дещо ширші можливості - експорт товарів та послуг.

При постачанні товарів за кордон необхідна реєстрація у митній службі, а для експорту послуг - достатньо правильно оформленого інвойсу або договору-оферти. Усі документи мають бути двомовними (українська + англійська мови) і містити ключові реквізити: сторони угоди, суму, валюту, умови оплати, банківські реквізити, опис товарів та послуг.

Важливо: валютна виручка від зовнішньоекономічної діяльності має надійти протягом 180 днів, інакше застосовується штраф - 0,3% за кожен день прострочення, але не більше суми контракту.

Щоб не втратити статус платника єдиного податку, експортер повинен:

• не перевищувати встановленого ліміту доходів;
• уникати розрахунків у негрошовій формі (бартер, взаємозалік);
• не здійснювати діяльність, заборонену для спрощеної системи;
• не перевищувати встановленого числа найманих працівників;
• не вести діяльність, не зазначену в реєстрі платників ЄП;
• слідкувати за відсутністю податкового боргу.

Коли варто відкривати компанію за кордоном

Реєстрація бізнесу за кордоном є доцільною, коли ви вже маєте свій продукт та готові його презентувати на іноземних ринках. Це не просто модний тренд, а інструмент фінансової гнучкості, який надає змогу отримувати платежі без валютних обмежень, співпрацювати з клієнтами з усього світу, легше відкривати рахунки у банках, користуватися платіжними сервісами (Revolut, Wise, Payoneer), а також покращити репутацію бренду серед європейських партнерів.

Але потрібно пам’ятати: відкриття бізнесу за кордоном - це не лише нові можливості, але й відповідальність. В Україні діє законодавство про контрольовані іноземні компанії (КІК), яке зобов'язує громадян України, які володіють іноземною компанією, повідомляти Державну податкову службу про створення чи набуття контролю над КІК протягом 60 днів, щорічно подавати звіт про діяльність КІК разом із декларацією про доходи, а також сплачувати податки з прибутку КІК, якщо він не звільнений від оподаткування за міжнародними угодами.

Як побудувати ефективну міжнародну структуру

Законні податкові моделі в ЄС базуються на принципі «substance over form» - тобто бізнес повинен мати реальну присутність в країні, де він зареєстрований. Це означає - власний офіс, наявність працівників, місцеві контракти, банківські рахунки. ЄС активно бореться з фіктивними «shell-компаніями» і непрозорими офшорами, тому безпечна оптимізація — це лише та, що відображає справжню економічну діяльність.

Найпоширеніші організаційні форми бізнесу за кордоном - це LLC (аналог українського ТОВ) та SP/IE (аналог ФОП). Індивідуальне підприємництво підходить для фрілансу, малого бізнесу або стартапів, які працюють у сфері послуг. Ця організаційна форма дозволяє швидко стартувати і передбачає спрощене адміністрування.

Водночас LLC - більше підходить для середнього та великого бізнесу, який планує масштабування, залучення інвестицій або укладання великих контрактів з іноземними партнерами. Вона забезпечує вищий рівень юридичного захисту, проте потребує детального фінансового обліку, звітності та чітких процедур виведення прибутку. LLC також є більш затратною, адже потребує юридичної адреси, бухгалтерського супроводу, обслуговування рахунків, витрат на аудит тощо.

Якщо говорити про юрисдикції, то, наприклад, для ІТ-компаній оптимальними є Естонія, Кіпр або США (Делавер). Для виробництва — Угорщина, Польща, Німеччина. Для e-commerce — Велика Британія, Литва, Естонія, Кіпр. Для креативних індустрій — Німеччина чи Нідерланди.

Вибір податкової моделі завжди починається з питання: «Яким я бачу свій бізнес сьогодні - і яким хочу бачити його завтра?»

Міфи та страхи щодо податків в експорті

Міф 1. «Легальний експорт = високі податки»

Насправді експорт — це одна з небагатьох сфер, де держава надає податкові пільги: нульова ставка ПДВ, звільнення від вивізного мита для окремих видів товарів, доступ до грантових та інвестиційних програм. Податкове навантаження зменшується через використання міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування або пільгових режимів у країнах-партнерах.

Таким чином, легальний експорт — це не про «високі податки», а про ефективне планування та правильну структуру бізнесу, що дозволяє працювати прозоро і з мінімальним фіскальним навантаженням.

Міф 2. «Податкова обов’язково знайде помилку».

В реальності контролюючі органи не мають на меті «знайти помилку». Їх алгоритми працюють за системою ризик-орієнтованого підходу. Тобто перевіряють не всіх, а тих, у кого є ознаки ризику: відсутність документів, неподання звітності, невиправлені попередні порушення законодавства.

Висновок: не бійтеся податків — бійтеся їх не розуміти

Податки - це не покарання, а мова, якою держава спілкується з бізнесом. І як у будь-якій мові, головне - розуміти правила, щоб не втрачати сенс. Більшість страхів підприємців народжується не з податкового тиску, а з нестачі знань і системності. Той, хто розуміє логіку контролюючих органів, може планувати свої дії, а не реагувати на ризики постфактум. Замість того щоб боятись перевірок — варто побудувати процеси так, щоб перевірки не були загрозою.