Незрозуміла позиція МЗС України у інформаційній війні у Європі!
Хочу одразу зазначити: цей текст емоційний. Але важко реагувати спокійно, коли бачиш, як дії окремих представників МЗС фактично грають на користь російській інформаційній війні.
Якби мені хтось сказав, що на четвертому році масштабної інформаційної війни Росії проти України у Європі українське МЗС перешкоджатиме демонстрації виставки про злочинів Росії, я б не повірив. На жаль, саме це сталося з нашим Фондом «Музей Перемоги над Деспотизмом».
Виставку ми створили наприкінці 2022 року спільно з Офісом Президента України, коли ідея створення Міжнародного трибуналу тільки починала набирати обертів. За три роки її було представлено у Жешуві, Вроцлаві, Любліні та Варшаві.
У Варшаві виставку прийняв Музей Незалежності Польщі, який навіть створив чудовий каталог «Трибунал для Росії». Відкриття відбулося за участі Першого секретаря Посольства України у Польщі Лариси Сидоренко.
Цей проєкт став дієвим інструментом протидії російській пропаганді у Європі, допомагаючи нагадувати європейцям, що злочини Росії — не випадковість, а системна політика насильства, яка триває століттями.
Як ми отримали опір
Наприкінці жовтня 2025 року ми мали дуже конструктивну зустріч із т.в.о. Генерального консула у Вроцлаві Діаною Івановою. Було погоджено провести виставку «Трибунал для Росії» у приміщенні Генерального консульства, а також розробити план подальших показів у музеях Польщі у 2025–2026 роках.
02 листопада ми доставили виставку у Генконсульство. Відкриття призначили на 12 листопада. Інформацію про захід розмістили на офіційній сторінці консульства у Facebook, і вона одразу отримала позитивну реакцію.
Але вже за кілька годин пост зник, а нас поінформували, що проведення виставки “переносять на весну 2026 року”, бо нібито «зараз не на часі».
З контексту розмови стало очевидно, що це рішення не на рівні Вроцлава — а результат тиску «згори». Тобто хтось із керівництва МЗС фактично заблокував українську інформаційну ініціативу в Польщі.
Чому це небезпечно
Ми воюємо не лише на полі бою, але й в інформаційній війні, де від рішень дипломатичних установ залежить, як Європа сприймає події в Україні.
Коли українські митці, історики, волонтери створюють інструменти культурної дипломатії, будь-яке блокування таких ініціатив — це удар по репутації України.
Якщо держава зараз не може сама організовувати масштабну інформаційну кампанію, то принаймні не повинна перешкоджати тим, хто це робить від щирого серця і в інтересах країни.
Ми продовжимо
Ми не відмовимося від нашої мети — показати Європі правду про злочини Росії. Ми вдячні всім українським дипломатам, які нас підтримують — зокрема Олегу Куцю, Генеральному консулу України у Любліні, за його відкритість і розуміння місії нашої роботи.
Україна зараз знаходиться у вирішальний момент — коли створення Міжнародного Трибуналу для Росії виходить на фінальну фазу. І будь-яка інформаційна активність, що підтримує цю тему, має бути не обмежена, а посилена.
Тож хочеться звернутися до керівництва МЗС: Не зупиняйте тих, хто допомагає Україні перемагати — не лише зброєю, але й правдою.
