Тарифи стоять, а платіжки ростуть - так буває?
Виявляється - буває. У платіжках за лютий деякі споживачі помітили, що опалення в їхніх будинках знову подорожчало. Не у всіх, а лише в окремих багатоповерхівках.
Як правило, у більш нових, де є квартири з лічильниками тепла і без. Причому для однакових за площею помешкань платіжки прийшли і на 500, і на 2 тис. гривень. Чому так?
Починаю розбиратися, адже тариф на опалення, наприклад, в Києві від комунального постачальника «Київтеплоенерго» зріс з 1 січня 2019 року на 22%, а не в рази. Тому відчутний вплив на платіжки проявився ще на початку лютого, коли платили за січень. І ця «радість» тоді зачепила всіх споживачів, не тільки обраних. Таким чином, зміну тарифу на тепло, як причину, відкидаю.
Шукаю далі. Бо дехто з експертів припускав, що постачальники вже почали застосовувати нову Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг. І, як водиться, на початку щось наплутали з формулами. На свою користь, звісно.
Але ж 11 лютого Мінрегіон опублікував лист-роз’яснення щодо застосування Методики. У ньому досить заплутаною бюрократичною мовою написано, що новий принцип розподілу комунальних послуг всередині будинку може застосовуватися тільки з 1 травня 2019 року. І навіть для цього споживачу і постачальнику потрібно укласти новий договір, де вказати іншу назву послуги – «постачання теплової енергії». А якщо ви пролонгуєте договір з послугою «централізоване опалення», то методику не застосуєш. Отож поки що, резюмувало міністерство, живемо по старому закону «Про житлово-комунальні послуги» 2004 року народження.
Виходить, що «провини» нової методики у зависоких платіжках на опалення немає: наказ про її затвердження набрав чинності, але сам механізм не працює.
Гаразд. Не працює нове, тоді відкриваю старі Правила надання послуг, шукаю розрахунки за тепло. Пункт 12 пояснює, що з будинковим лічильником тепла нарахування відбувають так: від показників будинкового приладу обліку віднімають суми показників мешканців з лічильниками, витрати виконавця (ніхто не знає, що це таке), показники лічильників орендарів і власників громадських приміщень, а залишок від різниці ділиться на опалювальну площу тих квартир, в яких не має лічильників.
А що з місцями загального користування (МЗК), і хто за них платить? Ось тут і знайшлася проблемка. 13 років діяв наказ Мінрегіону №359 про методику розрахунку кількості тепла, спожитого для МЗК. І якось дуже непомітно втратив чинність з 25 січня 2019 року. Якраз у той день, коли набрала чинності нова Методика розподілу компослуг, котра ще до 1 травня не буде діяти.
Тобто, розродившись новим документом, Мінрегіон скасував супутні старі, і цим спричинив «прогалину» на кілька місяців. Вийшло так, що з 25 січня до 1 травня розраховувати плату за опалення за МЗК для споживачів, які встановили квартирні лічильники, неможливо. Користуючись цими «ляпами», надавачі послуг без пояснень нарахували різницю на тих, в кого лічильників немає.
Так і вийшло, що одні мешканці платять виключно за спожите в їхній квартирі, а інші – і за свою квартиру, і пропорційно за всі МЗК у будинку. Цим і пояснюється такий перекіс у платіжках. Але ж споживачі потрапили у цю ситуацію випадково, їх просто зробили крайніми! Адже постачальнику послуги легше розкидати плату на своїх, ніж починати довгу і малоперспективну переписку з міністерством. Коли там ще посадовці прочитають і дадуть раду? А за спожите тепло має хтось платити тут і зараз.
Звичайно, за місяць до кінця опалювального сезону робити ставку на квартирний лічильник не варто. Але ставити його однозначно потрібно з прицілом на наступний період. Адже з 1 травня Методика розподілу компослуг таки запрацює. І якщо споживач переукладе новий договір з надавачем послуг, то надалі відбуватиметься справедливий розподіл вартості опалення МЗК.
Проте це не означає, що Мінрегіон не має виправляти своїх помилок. У будь-якому разі користувачам потрібен чіткий принцип нарахування плати за МЗК. Тому що навіть після 1 травня ситуація не вичерпається. Будуть випадки, коли старі договори пролонгуються. Люди просто не звернуть на це уваги. І знову здивуються таким різним платіжкам не тільки у квітні, а й у листопаді.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87047
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11243
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5712
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5411