1 вересня для дітей з особливими потребами
Інклюзивна форма освіти сьогодні – нові можливості чи нездійсненна мрія
Кабінет міністрів ухвалив рішення про продовження адаптивного карантину в Україні ще на один місяць – до 31 серпня 2020 року. Але точно не відомо, коли та в яких регіонах почнеться навчання, чи саме з 1 вересня. Цим питанням переймаються всі батьки дошкільнят та школярів. Але серед них є і ті, кого турбують дещо інші проблеми. Це батьки особливих дітей.
Діти з особливими потребами. Від самого народження вони відчувають на собі несприйняття світу. Мізерна забезпеченість, відсутність елементарних пристосувань соціально-побутового характеру, не адаптованість медичних і навчальних закладів. Так вже склалося, що одного разу позбавлені природою деяких звичайних людських можливостей, вони заразом все життя вимушені терпіти несприйняття оточення.
До тих пір, поки дитинка з батьками, вони захищають її від негативу. Але, рано чи пізно, діти мають стати частиною суспільства, і цей період здебільшого, починається з освітніх закладів. На даний час освіта особливих діток перебуває в стадії реформування.
Пропоную розібрати деякі аспекти цієї реформи і почнемо з визначення. Інклюзивне навчання – це система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.
А тепер про «гарантії» та «недискримінацію».
Нормативно-правова база. У 2018 році Законом України від 6 вересня 2018 року № 2541-VII внесено зміни до низки освітніх нормативно-правових актів та законів України, які по суті передбачають те, що з першого січня 2019 року діти з особливими потребами мають право на навчання у загальноосвітніх закладах, а батьки дітей з інвалідністю матимуть змогу обирати, чи віддавати дитину на навчання в загальноосвітній заклад, чи довірити її навчання і реабілітацію інтернатним закладам для дітей з особливими потребами, які в МОН поки вирішили не ліквідовувати. Реформа інклюзивної освіти досі триває.
Згідно зі статтею 20 Закону України «Про освіту» у разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків до закладу освіти інклюзивна група або клас утворюється в обов’язковому порядку незалежно від форми власності та підпорядкування.
Іншими словами всі школи та садочки відкрили свої двері особливим діткам. Прекрасні зміни й мета чудова, але що далі.
Механіка реалізації цього процесу мене приголомшила.
По-перше, кількість. Для забезпечення ефективності освітнього процесу в інклюзивних групах кількість дітей з особливими освітніми потребами має становити не більше трьох осіб, зокрема:
одна - три дитини з числа дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, із затримкою психічного розвитку, зниженим зором, слухом, легкими інтелектуальними порушеннями тощо;
не більше двох осіб з числа дітей сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення тощо;
не більше однієї дитини із складними порушеннями розвитку.
По-друге, особливі умови. Освітні заклади мають забезпечити маленькі класи, індивідуальний підхід, увагу і турботу вчителя, а також, зокрема, безперешкодний доступ до 1-го поверху, пандуси, кнопки виклику, інформаційні вказівники, ліфти та підйомники, спеціально обладнані туалетні кабіни тощо. А також наявність шкільних автобусів, відповідних фахівців з навчання, в тому числі жестовою мовою, шрифтом Брайля.
Кошти. Профінансувати це повинна місцева влада через субвенцію з держбюджету, відповідно до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, затвердженої постановою КМУ від 14.02.2017 №88.
А тепер давайте об’єктивно оцінимо ситуацію.
Для того, щоб особливі дітки комфортно інтегрували у суспільство, воно, суспільство, перш за все, має бути готовим їх прийняти. Маю на увазі політику держави на формування у людей правильних поглядів, культури сприйняття. Потрібно готувати перш за все доросле населення, бо деякі з цих дорослих, виховуючи своїх дітей, не пояснюють значення таких речей, як толерантність, допомога, недискримінація. А потім маємо булінг та інші неприємні наслідки і дивуємось, звідки. За відсутності таких соціальних заходів, маємо зворотний ефект: несприйняття, насмішки, знущання. Це реалії, які відбуваються між здоровими дітьми. А якщо до них попаде особлива дитина?
Про технічну готовність закладів говорити не доводиться. Ну які ліфти? Де пандуси? В якому стані туалети? Люди, про що ми говоримо. Нашим школам та садочкам по 40 з лишніх років, їх технічні можливості ніколи в житті цього не передбачали. Шкільні автобуси – взагалі космос. То що далі? Можемо реалізувати ці зміни?
І на останок, уявімо, що у звичайному до цього класі з’явиться три дитини із зоровими, слуховими чи психічними вадами. Хто із вчителів буде готовий з ними працювати, враховуючи і відповідну професійну підготовку і відповідний рівень зарплатні. Запитайте у керівництва звичайної загальноосвітньої школи, чи є у них фахівці по роботі з особливими дітьми, і не забудьте запитати про жестову мову і шрифт Брайля.
І ви отримаєте чітку відповідь про те, що всі ці зміни із нашими реаліями не мають нічого спільного.
А між тим, потрібно зауважити, що багато таких особливих квіточок нереально обдаровані світлі дітки і, зазвичай, їх інтелектуальним здібностям може позаздрити не один дорослий. Держава має забезпечити їм можливості розвитку, і не тільки на папері. Але в цьому питанні багато залежить і від нас самих.
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова вчора о 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець вчора о 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись Олександра Смілянець 11.10.2025 09:57
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу Вікторія Мартинюк 09.10.2025 16:58
- Як зрозуміти, чи ваш ІТ-продукт росте правильно: ключові метрики, які бачать інвестори Анна Одринська 09.10.2025 15:50
- Працюй на ОПК без військового квитка – Рада ухвалила закон про тимчасове бронювання Галина Янченко 09.10.2025 15:43
- Прозорість як капітал бізнесу: трансфертне ціноутворення та BEPS в Україні Юлія Мороз 09.10.2025 15:11
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 201
- Роздуми щодо законопроєкту № 13628 117
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 101
- Чому Україні потрібні іноземні працівники: виклики ринку праці та стратегії бізнесу 89
- Касовий метод ПДВ для енергетики продовжено до 2028 року: ключові зміни з 1 жовтня 79
-
Як зрозуміти, що час змінювати роботу – і не зробити фатальну помилку
Життя 12309
-
РФ запропонувала Сербії газовий контракт лише до кінця року. Вучич розчарований
Бізнес 6225
-
Японська розробка дозволяє керувати екскаватором за 8000 км. У Києві випробували
Бізнес 3418
-
Продавці різко підвищили ціни на генератори після відключень світла. ДПС обіцяє реагувати
Бізнес 2898
-
Як навчитися говорити "ні": чому це важко і як встановлювати особисті кордони без почуття провини
Життя 1509