Прозорість як капітал бізнесу: трансфертне ціноутворення та BEPS в Україні
Як відповідність правилам трансфертного ціноутворення та стандартам BEPS стає цінним активом українського бізнесу, забезпечуючи прозорість і конкурентоспроможність для міжнародної інтеграції
Колись міжнародне оподаткування було схоже на гру в кішки-мишки. Компанії шукали шпарини, а уряди намагалися їх закривати, і все повторювалося по колу. Після фінансової кризи 2008 року, коли багато країн зіткнулися з бюджетним дефіцитом, а великі корпорації продовжували звітувати про рекордні прибутки в офшорних зонах, терпіння закінчилося. Тоді в центрі уваги опинилося трансфертне ціноутворення і з'явився BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) — ініціатива ОЕСР, започаткована у 2013 році, щоб протидіяти схемам, які використовують міжнародні компанії для зменшення податкових зобов’язань. Її суть проста — бізнес має платити податки там, де він реально працює. Не в юрисдикціях, де «дешевше», а там, де створює вартість та отримує прибуток.
Довгий час трансфертне ціноутворення в Україні сприймали як додаткове навантаження для бізнесу, який і так працює в умовах складного податкового законодавства. Але сьогодні це маркер зрілості бізнесу. Якщо ціни між пов’язаними структурами ринкові, логіка операцій зрозуміла, а прибуток сплачується там, де він зароблений — це не лише «чесно». Це вигідно. Бо сьогодні репутація відповідального бізнесу — не просто актив, а умова доступу до ринків, інвестицій та міжнародного співробітництва. У добу глобальної прозорості і обміну даними CRS втрата репутації обходиться бізнесу дорожче за податки.
Український бізнес довго жив у парадигмі — заплатити мінімум і не потрапити під перевірку. Але правила змінюються. Тепер держава дивиться не лише на суму сплачених податків, а на економічну сутність операцій. Чи справді компанія створює вартість в Україні? Чи не є партнери лише транзитними структурами?
Україна приєдналася до плану BEPS у 2017 році. Потім прийняла закон №466, який імплементував ключові вимоги ОЕСР: звітність у розрізі країн (CbC-reporting), контроль за контрольованими іноземними компаніями (КІК), правила щодо обмеження витрат на фінансування, вимоги до структури міжнародних груп компаній. Також, підписано багатосторонню конвенцію MLI та розпочато процес розбудови інституційної спроможності ДПС у сфері трансфертного ціноутворення.
І хоча адаптація непроста, вона неминуча. Україна інтегрується у глобальні ланцюги вартості, а це означає, що потрібно грати за глобальними правилами. Це тест не лише для бізнесу, а й для держави. Для бізнесу — на прозорість. Для держави — на послідовність та здатність застосовувати нові стандарти не вибірково, а системно. Але справжній успіх прийде тоді, коли ці норми перестануть сприйматися як «зобов’язання перед ОЕСР», а стануть частиною податкової культури.
В Україні з кожним роком все більше компаній подають звіти з трансфертного ціноутворення, декларують контрольовані іноземні компанії, розбудовують прозорі структури власності. Не тому, що бояться перевірок і штрафів, а тому, що розуміють — репутація стала капіталом на міжнародній арені.
Український бізнес дорослішає. І це — найкращий доказ того, що ми рухаємося у правильному напрямку.
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу Вікторія Мартинюк 16:58
- Як зрозуміти, чи ваш ІТ-продукт росте правильно: ключові метрики, які бачать інвестори Анна Одринська 15:50
- Працюй на ОПК без військового квитка – Рада ухвалила закон про тимчасове бронювання Галина Янченко 15:43
- Прозорість як капітал бізнесу: трансфертне ціноутворення та BEPS в Україні Юлія Мороз 15:11
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні Олександр Рось 12:49
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора Ольга Рубітель вчора о 23:05
- Іноземці в Україні під правовим захистом: запуск Дипломатично-правового хабу Олексій Шевчук вчора о 17:31
- ШІ на службі у бізнесу та війни: як технології змінюють правила гри Антон Мирончук вчора о 16:04
- Емоції в медіації або коли підручник у відпустці Олена Можайкіна вчора о 15:02
- Як оскаржити детальний план території: ключові підстави, судова практика та наслідки Павло Васильєв вчора о 13:58
- Роздуми щодо законопроєкту № 13628 Олег Пендзин 07.10.2025 22:14
- Чому Україні потрібні іноземні працівники: виклики ринку праці та стратегії бізнесу Дмитро Карпенко 07.10.2025 15:55
- Механізм компенсацій за агресію рф: як працюватиме Міжнародна комісія претензій Олексій Шевчук 07.10.2025 15:23
- Не tech, а touch: як корпоративна культура підвищує ефективність бізнесу Сергій Шевчук 07.10.2025 12:43
- Як форензик-аудит допомагає зміцнити бізнес: 5 ключових результатів розслідувань Артем Ковбель 07.10.2025 02:56
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання 317
- Кримінальний процес. Як захиститись, коли судовий експерт помиляється 122
- Інструменти підтримки команди: корпоративна культура під час кризи 102
- Роздуми щодо законопроєкту № 13628 91
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 79
-
Польські таксисти оголосили акцію протесту: вимоги стосуються іноземців
Бізнес 20986
-
Незалежність України – випадкова? Клімкін питає Плохія: прем'єра нового формату LIGA.net
10782
-
Лауреат Нобелівської премії, який "насолоджувався життям", дізнався про нагороду через 20 годин
Життя 7522
-
Міста під водою. Чому після Одеси підтоплення в Києві – лише питання часу
3909
-
В Узбекистані вирішили замінити штучним інтелектом 2000 чиновників
Бізнес 3271