Проект створення сфери аквакультури на території України
Українська аквакультура готова до виробництва значних обсягів продукції.
Сьогодні у світі налічується більше 800 млн. людей, які страждають від хронічного недоїдання, і, як очікується, до 2050 року чисельність населення зросте ще на 2 млрд, більшість з яких будуть проживати переважно в містах. Перед нами постає колосальна проблема — як нагодувати планету і при цьому зберегти її природні ресурси для майбутніх поколінь. Україна як країна з надзвичайним потенціалом в аграрній сфері, має зайняти лідируючу позицію в сфері забезпечення світу продуктами харчування, та особливо продуктами аквакультури.
Міністерство охорони здоров'я рекомендує споживати 20 кілограмів рибної продукції на душу населення. А ми споживаємо лише 14, з яких українського виробництва — тільки два. Як відомо, порція риби вагою 150 грамм здатна забезпечити 2/3 денної потреби людини в білках, тому враховуючи більшу доступність цього продукту за рахунок меншої вартості, продукція галузі аквакультури стає стратегічною в питання забезпечення збалансованого раціону харчування для громадян України та світу.
Ще 20 років тому Український риболовецький флот був одним з найбільших та найсучасніших серед країн СНД. Та це не вплинуло на наявні природні ресурси, а саме водойми, та інфраструктуру яка збереглася ще з часів СРСР. На сьогодні Україна вже імпортує близько 75% рибної продукції, і враховуючи незначне зростання в обсязі вилову та неефективне використання наявних ресурсів, ця цифра буде тільки зростати.
Наша держава має найбільшу в Європі площу внутрішніх водойм. Понад 1 мільйон 100 тисяч гектарів водного дзеркала створюють унікальні можливості як для штучного вирощування риби (аквакультури), так і для промислу дикорослих видів. Маємо Азовське та Чорне моря, вихід у Світовий океан - все це величезний потенціал, Тобто, Українська аквакультура готова до виробництва значних обсягів продукції, питання постає тільки в початковому фінансуванні такого виробництва. Але про що може йти мова, коли протягом двох десятиліть рибогосподарський комплекс немає законів, які стали б фундаментом для розвитку цієї галузі.
Проект створення сучасної сфери аквакультури передбачає засновування підприємства по виробництву готової продукції з риби та морепродуктів (креветки, молюски) закритого циклу, тобто процес виробництва контролюється з моменту замовлення мальків до моменту поставок готової продукції. Це надасть змогу максимально контролювати як якість продукції, так і ефективність використання ресурсів.
Етапи реалізації проекту складаються з 3-х пунктів. Перший етап(2 місяці) включає в себе розміщення замовлення на мальків (товстолоб, короп, карась, білий амур) на науково-виробничих базах Херсонської та Миколаївської областей; вкладання договорів оренди із власниками ставків (як державними так і приватними) загальною площею 25 000 Га.; відновлення базової інфраструктури (в разі необхідності) на орендованих ставках; вкладання договорів на поставку комбікормів (заводи Херсонської та Одеської областей). Наступний етап(12 місяців) вміщує зариблення мальків на орендованих ставках та контроль за зростанням, харчуванням й станом мальків. Завданням останнього етапу(6 місяців) є оренда виробничих потужностей (Крабові палички, рибні напівфабрикати (котлети, палички), заморожені креветки та молюски.); вилов риби по графіку виробництва; реалізація продукції через національні роздрібні мережі, та відправка продукції на експорт.
Усі розуміють, що проблеми є і будуть. Але маючи підтримку держави та реальну програму дій, ми зможемо вивести рибну галузь у лідери аграрного комплексу. Враховуючи зростаючу тенденцію споживання риби та рибних продуктів як в Україні, так і в світі, можна зробити висновок, що попит на цю продукцію завжди зберігається на достатньо високому рівні. Виробництво такої продукції саме в Україні, не тільки надасть змогу зменшити кількість імпортованої сировини, а також збільшить рівень продовольчої безпеки та відновить підприємства аквакультури в країні.
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус вчора о 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький вчора о 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак вчора о 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус вчора о 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський вчора о 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок вчора о 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Державний аграрний реєстр: як працює онлайн-платформа для підтримки фермерів Олександр Мінкін 12.09.2025 16:27
- Створення Спільноти публічних закупівельників: крок до європейських стандартів Євген Якубовський 12.09.2025 15:10
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 383
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 335
- Дипломатія кадрових помилок 315
- Санкції та профіцит нафти. Що чекати українським аграріям від цін на ДП? 251
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 139
-
Колишній голова КМДА отримав підозру за рішення повністю зупинити метро у 2014 році
Бізнес 35389
-
Регулятор назвав топ скарг на мобільний зв'язок: зняли кошти, не перенесли залишок
Бізнес 7121
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 5821
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 3894
-
Порт індійської Adani не взяв на розвантаження танкер з російською нафтою – Reuters
Бізнес 3814