Проект створення сфери аквакультури на території України
Українська аквакультура готова до виробництва значних обсягів продукції.
Сьогодні у світі налічується більше 800 млн. людей, які страждають від хронічного недоїдання, і, як очікується, до 2050 року чисельність населення зросте ще на 2 млрд, більшість з яких будуть проживати переважно в містах. Перед нами постає колосальна проблема — як нагодувати планету і при цьому зберегти її природні ресурси для майбутніх поколінь. Україна як країна з надзвичайним потенціалом в аграрній сфері, має зайняти лідируючу позицію в сфері забезпечення світу продуктами харчування, та особливо продуктами аквакультури.
Міністерство охорони здоров'я рекомендує споживати 20 кілограмів рибної продукції на душу населення. А ми споживаємо лише 14, з яких українського виробництва — тільки два. Як відомо, порція риби вагою 150 грамм здатна забезпечити 2/3 денної потреби людини в білках, тому враховуючи більшу доступність цього продукту за рахунок меншої вартості, продукція галузі аквакультури стає стратегічною в питання забезпечення збалансованого раціону харчування для громадян України та світу.
Ще 20 років тому Український риболовецький флот був одним з найбільших та найсучасніших серед країн СНД. Та це не вплинуло на наявні природні ресурси, а саме водойми, та інфраструктуру яка збереглася ще з часів СРСР. На сьогодні Україна вже імпортує близько 75% рибної продукції, і враховуючи незначне зростання в обсязі вилову та неефективне використання наявних ресурсів, ця цифра буде тільки зростати.
Наша держава має найбільшу в Європі площу внутрішніх водойм. Понад 1 мільйон 100 тисяч гектарів водного дзеркала створюють унікальні можливості як для штучного вирощування риби (аквакультури), так і для промислу дикорослих видів. Маємо Азовське та Чорне моря, вихід у Світовий океан - все це величезний потенціал, Тобто, Українська аквакультура готова до виробництва значних обсягів продукції, питання постає тільки в початковому фінансуванні такого виробництва. Але про що може йти мова, коли протягом двох десятиліть рибогосподарський комплекс немає законів, які стали б фундаментом для розвитку цієї галузі.
Проект створення сучасної сфери аквакультури передбачає засновування підприємства по виробництву готової продукції з риби та морепродуктів (креветки, молюски) закритого циклу, тобто процес виробництва контролюється з моменту замовлення мальків до моменту поставок готової продукції. Це надасть змогу максимально контролювати як якість продукції, так і ефективність використання ресурсів.
Етапи реалізації проекту складаються з 3-х пунктів. Перший етап(2 місяці) включає в себе розміщення замовлення на мальків (товстолоб, короп, карась, білий амур) на науково-виробничих базах Херсонської та Миколаївської областей; вкладання договорів оренди із власниками ставків (як державними так і приватними) загальною площею 25 000 Га.; відновлення базової інфраструктури (в разі необхідності) на орендованих ставках; вкладання договорів на поставку комбікормів (заводи Херсонської та Одеської областей). Наступний етап(12 місяців) вміщує зариблення мальків на орендованих ставках та контроль за зростанням, харчуванням й станом мальків. Завданням останнього етапу(6 місяців) є оренда виробничих потужностей (Крабові палички, рибні напівфабрикати (котлети, палички), заморожені креветки та молюски.); вилов риби по графіку виробництва; реалізація продукції через національні роздрібні мережі, та відправка продукції на експорт.
Усі розуміють, що проблеми є і будуть. Але маючи підтримку держави та реальну програму дій, ми зможемо вивести рибну галузь у лідери аграрного комплексу. Враховуючи зростаючу тенденцію споживання риби та рибних продуктів як в Україні, так і в світі, можна зробити висновок, що попит на цю продукцію завжди зберігається на достатньо високому рівні. Виробництво такої продукції саме в Україні, не тільки надасть змогу зменшити кількість імпортованої сировини, а також збільшить рівень продовольчої безпеки та відновить підприємства аквакультури в країні.
- Грантові заявки ОМС: чому класичний NGO-підхід не працює для громад? Олександра Смілянець 12:55
- Декалог перемоги і миру: що треба пам'ятати Анастасія Розлуцька 10:12
- Про пристрасть депутатів до повторення старих помилок Олег Пендзин 09:20
- Спалах з Півночі Євген Магда 09:07
- Мотивація без натхнення: що працює, "коли немає сил хотіти" Тетяна Кравченюк вчора о 17:19
- "Корисна дура" чи свідома роль? Георгій Тука вчора о 15:35
- Дострокове зняття догани з працівника Альона Прасол вчора о 14:53
- Виселення за борги: міфи, реальні загрози для боржника Павло Васильєв вчора о 12:58
- Чому стримується залучення коштів у сферу водопостачання та водовідведення? Дмитро Новицький вчора о 11:40
- Світло укранського бізнесу, що навчилося не гаснути Олег Вишняков вчора о 10:49
- Від балансу до гармонії: як інтегрувати роботу і життя без вигорання Олександр Скнар вчора о 09:35
- Скрегіт зубів: чому тепер це називають національною проблемою та як з ним боротись Анастасія Опанасюк вчора о 09:33
- Зимовий імпорт електроенергії та його вплив на фінансову стійкість бізнесу Ростислав Никітенко 15.12.2025 20:55
- Секс під час війни: чому мозок "вимикає" бажання – і як повернути близькість без тиску Юлія Буневич 15.12.2025 17:42
- Ukrainians as the Antibodies of the World’s Immunity Олександр Черних 15.12.2025 11:27
- Як Уряд тихо вимкнув Prozorro, щоб віддати порт Чорноморськ "своїм" на 40 років 3235
- Вигоряння через фінансовий хаос: як цьому запобігти за допомогою здобуття фінансових знань 563
- Нова політика зайнятості для України: між втратами та шансами на відродження 329
- Зупинення провадження до рішення КСУ 261
- Бронювання у 2025 році: як бізнесу підтвердити "критичність" і зберегти працівників 177
-
Сонце в капсулі: як пити вітамін D, з чим поєднувати, коли він працює гірше та до чого тут магній
Життя 5386
-
Швеція підтвердила: Росія почала забезпечувати військовий захист "тіньовому флоту"
Бізнес 4103
-
Як журналістка Світлана Мусійко заснувала ІТ-платформу, не знаючи коду
Технології 2494
-
"Дуже раді за них". У Вірменії відповіли на заяву росіян про готовність прокласти "маршрут Трампа"
Бізнес 2017
-
Польща планує скасувати особливий статус українців у 2026 році: розроблено законопроєкт
Бізнес 1759
