Виконання зобов'язання шляхом внесення грошових коштів, цінних паперів в депозит нотаріуса
Все що потрібно знати про виконання зобов'язання шляхом внесення грошових коштів або цінних паперів в депозит нотаріуса, нотаріальної контори або на рахунок ескроу
Інколи трапляються ситуації, коли кредитор з певних причин не може, або не бажає прийняти зобов’язання боржника. Постає логічне запитання «а що ж робити боржнику?»
Схожа проблема виникла й у мого клієнта, який зіштовхнувся з тим, що кредитор відмовився від прийняття грошових коштів, не надав розрахунковий рахунок, не відповідав на телефонні дзвінки, не дозволяв своєму представнику спілкуватись з боржником та його юристом, чим фактично позбавив боржника можливості виконати зобов’язання в добровільному порядку.
Для того, щоб швидко та в законний спосіб вирішити цю проблему ми скористались таким правовим механізмом, як внесення коштів в депозит нотаріуса.
Відповідно до ч. 1 ст. 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори або на рахунок ескроу в разі:
1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання;
2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;
3) відсутності представника недієздатного кредитора.
Дійсно, це ефективний, передбачений законодавством, спосіб за допомогою якого можна безпечно виконати рішення суду, умови договору, або будь-які інші боргові зобов’язання тощо.
Крім того, у постанові КЦС ВС від 25 листопада 2019 року у справі № 320/10363/15-ц зазначено, що при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - учасником платіжної системи документа на переказ готівки.
Отже, зобов’язання боржника вважається виконаним з моменту перерахунку коштів на депозит нотаріуса, а тому кредитор, фактично, позбавляється можливості нараховувати пеню та штрафи за можливе несвоєчасне виконання обов’язку.
Сам факт того, що боржник використовує альтернативний спосіб виконання зобов`язання за правилами ст. 537 ЦК України свідчить про те, що він вжив усіх можливих заходів для належного виконання зобов`язання.
Варто врахувати, що процедуру та алгоритм внесення коштів на депозит нотаріуса передбачено у главі 21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 № 296/5 (зі змінами) (далі – Порядок).
Хочу наголосити, що будь-які порушення Порядку можуть стати причиною для оскарження такої нотаріальної дії, та відповідно, спричинити несприятливі наслідки для боржника в контексті належності виконання зобов’язання.
Після виконання зобов’язання в порядку ст. 537 ЦК України, приватним, або державним нотаріусом видається довідка про прийняття коштів на депозитний рахунок, яка підтверджує факт виконання зобов’язання, відсутності прострочення з боку боржника тощо.
Проте, інколи виникають ситуації, коли особа, яка внесла грошові кошти або цінні папери в депозит нотаріуса потребує їх повернення.
Відповідно до пп. 10.1 п. 10 Порядку повернення грошових сум і цінних паперів особі, що внесла їх у депозит, допускається лише за згодою депонента. Вимога про повернення грошових сум і цінних паперів і згода на їх повернення повинні бути оформлені письмово.
А тому, у разі необхідності, боржник може повернути свої кошти шляхом подання відповідної заяви до нотаріуса, якщо проти цього не заперечує кредитор.
Отже, якщо кредитор відмовляється, або з певних причин не має змоги прийняти зобов’язання, то в цьому випадку виконати зобов’язання можна через депозит нотаріуса. Такі дії зі сторони боржника будуть свідчити про добросовісність намірів та убезпечать від нарахувань пені, судових процесів, примусових стягнень тощо.
- МСЕК отменили, действует ли инвалидность Віра Тарасенко вчора о 22:00
- Хватит быть нытиками и хлюпиками Володимир Гломозда вчора о 15:29
- Тримати зв’язок: як підтримати людей на тимчасово окупованій території Нісар Ахмад 15.02.2025 20:10
- Сильные должны править миром. Точка Володимир Гломозда 15.02.2025 15:45
- "Зачистка" від Банкової Євген Магда 14.02.2025 22:02
- П’ять уроків енергетичного переходу до 2025 року Ксенія Оринчак 14.02.2025 16:22
- Ми у вільному падінні в провалля Володимир Горковенко 14.02.2025 13:43
- Джаз проти тривог: чому "Чикаго" резонує з Україною Ірина Голіздра 14.02.2025 06:59
- Перемовини з терористом: юридичний та етичний вимір Дмитро Зенкін 13.02.2025 17:00
- 14 лютого – День книгодарування: подаруйте книжки своїм бібліотекам Віктор Круглов 13.02.2025 12:28
- Искусство заключать сделки... с дьяволом Володимир Стус 13.02.2025 02:55
- "No clear vision, no future". Без чёткого видения – у Украины нет будущего Вільям Задорський 12.02.2025 15:21
- Податки для українських біженців у Європі: реальність, ризики та можливості Дмитро Зенкін 11.02.2025 17:48
- Інвестиції в українську нерухомість: можливості та виклики Сергій Дзіс 11.02.2025 17:35
- Відшкодування шкоди від терористичних актів: чи реально отримати компенсацію від держави? Світлана Приймак 11.02.2025 15:34
-
День бабака і безнадії. Як переселенці вже десять років живуть у модульному містечку в Кривому Розі
2234
-
Завод із виробництва боєприпасів Rheinmetall в Україні почне працювати у 2026 році
Бізнес 1891
-
Перший центр повернення для українських біженців відкриють у Берліні: підписано документ
Бізнес 1500
-
Чи працює інтервальне голодування: розповідаємо про одну з найпопулярніших нині дієт — 5:2
Життя 871
-
Тіна Кароль, SadSvit, Ницо Потворно: сім музичних новинок тижня
Життя 850