Виконання зобов'язання шляхом внесення грошових коштів, цінних паперів в депозит нотаріуса
Все що потрібно знати про виконання зобов'язання шляхом внесення грошових коштів або цінних паперів в депозит нотаріуса, нотаріальної контори або на рахунок ескроу
Інколи трапляються ситуації, коли кредитор з певних причин не може, або не бажає прийняти зобов’язання боржника. Постає логічне запитання «а що ж робити боржнику?»
Схожа проблема виникла й у мого клієнта, який зіштовхнувся з тим, що кредитор відмовився від прийняття грошових коштів, не надав розрахунковий рахунок, не відповідав на телефонні дзвінки, не дозволяв своєму представнику спілкуватись з боржником та його юристом, чим фактично позбавив боржника можливості виконати зобов’язання в добровільному порядку.
Для того, щоб швидко та в законний спосіб вирішити цю проблему ми скористались таким правовим механізмом, як внесення коштів в депозит нотаріуса.
Відповідно до ч. 1 ст. 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори або на рахунок ескроу в разі:
1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання;
2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;
3) відсутності представника недієздатного кредитора.
Дійсно, це ефективний, передбачений законодавством, спосіб за допомогою якого можна безпечно виконати рішення суду, умови договору, або будь-які інші боргові зобов’язання тощо.
Крім того, у постанові КЦС ВС від 25 листопада 2019 року у справі № 320/10363/15-ц зазначено, що при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - учасником платіжної системи документа на переказ готівки.
Отже, зобов’язання боржника вважається виконаним з моменту перерахунку коштів на депозит нотаріуса, а тому кредитор, фактично, позбавляється можливості нараховувати пеню та штрафи за можливе несвоєчасне виконання обов’язку.
Сам факт того, що боржник використовує альтернативний спосіб виконання зобов`язання за правилами ст. 537 ЦК України свідчить про те, що він вжив усіх можливих заходів для належного виконання зобов`язання.
Варто врахувати, що процедуру та алгоритм внесення коштів на депозит нотаріуса передбачено у главі 21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 № 296/5 (зі змінами) (далі – Порядок).
Хочу наголосити, що будь-які порушення Порядку можуть стати причиною для оскарження такої нотаріальної дії, та відповідно, спричинити несприятливі наслідки для боржника в контексті належності виконання зобов’язання.
Після виконання зобов’язання в порядку ст. 537 ЦК України, приватним, або державним нотаріусом видається довідка про прийняття коштів на депозитний рахунок, яка підтверджує факт виконання зобов’язання, відсутності прострочення з боку боржника тощо.
Проте, інколи виникають ситуації, коли особа, яка внесла грошові кошти або цінні папери в депозит нотаріуса потребує їх повернення.
Відповідно до пп. 10.1 п. 10 Порядку повернення грошових сум і цінних паперів особі, що внесла їх у депозит, допускається лише за згодою депонента. Вимога про повернення грошових сум і цінних паперів і згода на їх повернення повинні бути оформлені письмово.
А тому, у разі необхідності, боржник може повернути свої кошти шляхом подання відповідної заяви до нотаріуса, якщо проти цього не заперечує кредитор.
Отже, якщо кредитор відмовляється, або з певних причин не має змоги прийняти зобов’язання, то в цьому випадку виконати зобов’язання можна через депозит нотаріуса. Такі дії зі сторони боржника будуть свідчити про добросовісність намірів та убезпечать від нарахувань пені, судових процесів, примусових стягнень тощо.
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз вчора о 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов вчора о 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв 19.11.2024 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов 19.11.2024 14:12
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 107741
-
Головний прапор країни приспустили: яка причина
Життя 81815
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 20556
-
Ми втрачаємо покоління інженерів і програмістів. Як математика впливає на майбутнє України
12251
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9048