Популістські законопроекти з захисту боржників несуть в собі загрозу для всього фінансово-банківського сектору країни
19 березня Верховна Рада проголосувала низку законопроектів присвячених реструктуризації валютних кредитів (№ 4475) та захисту «споживачів валютних кредитів» (№ 4398). Мова йде про кредити, які банки свого часу видавали громадянам, що «не мали, на мають та не будуть мати у майбутньому регулярного доходу в іноземній валюті».
Мене найбільш зацікавив законопроект № 4475. Головних цілей у нього дві:
1) відновлення платоспроможності боржників-позичальників, які своєчасно не здійснювали платежі за своїм кредитом;
2) захист боржників від зловживань з боку кредитодавців.
З цього відразу зрозуміло, що закон буде мати популістський характер. Щоб переконатися в цьому, подивимося, що конкретно він пропонує:
• визначити загальні умови реструктуризації боргу;
• здійснити обов’язкову реструктуризацію боргу, на підставі даного закону, а не договору про реструктуризацію з кредитодавцем;
• за наслідками реструктуризації усі грошові зобов’язання перераховуються у гривні за офіційним курсом НБУ на день реструктуризації;
• неустойки (штрафи, пені) списуються. Якщо частка неустойки вже сплачена боржником раніше, до проведення реструктуризації, то вона зараховується як погашення кредиту та відсотків по ньому;
• відсоткова ставка за кредитом до реструктуризації переглядається на наступну: половина розміру українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізичних осіб у відповідній іноземній валюті. Для періодів, коли такого індексу не було (до 2011 року) – половина облікової ставки Національного банку України;
• після реструктуризації встановлюється ставка за користування кредитом у розмірі українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізичних осіб у гривні;
• після реструктуризації кредитодавцю протягом трьох років заборонять примусово звертати стягнення на житлову нерухомість боржника для забезпечення виконання простроченого зобов’язання;
• заборонити кредитодавцю оформлювати іпотечне житло у свою власність або продавати його на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Тепер коротко розглянемо законопроект № 4398. Серед іншого, він пропонує вилучити зі складу ліквідаційної маси житло, яке є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, якщо воно не перевищує 60 кв.м, або 13,65 кв.м на кожного члена його сім'ї для квартири, або 120 кв.м для житлового будинку. Якщо доходи боржника, який мешкає у такому житлі, недостатні для виконання умов реструктуризації, то він, за рішенням господарського суду, може виплачувати мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації.
Не встигли законопроекти прийняти, як експертне середовище відразу підняло хвилю обурення з приводу таких перспектив. Зокрема, член Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна, вже заявила, що популістський характер законопроекту № 4475 містить у собі чималу небезпеку для фінансової системи країни. Перегляд відсоткової ставки може спровокувати небезпеку «обвалення банківської системи країни в зв'язку з тим, що станом на сьогодні, ставки за валютними депозитами дуже низькі. Крім того, громадяни вже виплатили частину сум за кредитами. І в результаті, виходячи зі сказаного, банки ще будуть зобов'язані доплатити позичальникам»!
З критикою виступили Європейська Бізнес Асоціація, Незалежна асоціація банків України, Союз українських підприємців, Форум провідних міжнародних фінансових установ і Американська торгова палата в Україні. Вони написали лист до президента України Володимира Зеленського, голови Верховної Ради Дмитра Разумкова і голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева.
Серед іншого, в ньому зазначено, що «Замість спрямування коштів на фінансування державних програм, банки будуть змушені вливати вільні кошти в капітал, щоб подолати/компенсувати негативні наслідки ухвалення законопроекту. Ця законодавча ініціатива суттєво погіршує правове становище кредиторів у відносинах з боржниками, збільшує кредитні ризики та ризики втрати кредиторами активів».
Вони також прогнозують негативні наслідки для державного бюджету. Оскільки «запропонований у проекті перерахунок раніше сплачених боржником сум по кредиту вимагатиме проведення погашень боргів за рахунок витрат кредитора. Це призведе до зменшення фінансового результату до оподаткування кредитора та до несплати до бюджету податку на прибуток кредитора у розмірі 18% від суми погашення і від курсової різниці. За даними Національного банку, в 2020 році 74 платоспроможні банки забезпечили надходження до державного бюджету понад 7,09 мільярда гривень податку на прибуток банківських організацій, що складає майже 7% усіх надходжень до держбюджету від сплати податку на прибуток підприємств».
Звісно, питання боргів по валютним кредитам вирішувати потрібно. Проте не через призму примітивного популізму. Погоджусь з експертами, що прямим наслідком прийняття подібних законів, стане підрив банківської та фінансово-кредитної систем України. Бо в черговий раз у нас знехтують інтересами кредитодавців, на користь тих, хто не платить борги.
Кредитодавці взагалі опиняються у дуже невигідній ситуації. Вони позбавляються всіх механізмів примусу непорядного боржника сплачувати свій борг. І якщо боржник, після реструктуризації, так і продовжить не сплачувати по кредиту, то кредитор виявиться безсилим захистити свої інтереси. А така вірогідність більш ніж реальна, враховуючи, що чимало з дебіторів уже стали «професійними неплатниками». Які просто чекають, коли популісти приймуть якийсь закон, що спише чи істотно скоротить їхній борг.
Особливого удару отримають банки. Прогнозую, що не всі з них зможуть витримати гру за новими правилами. И в перспективі деякі банки можуть дійти до банкрутства.
Лишається лише погодитись з авторами вже цитованого колективного листа, що «подібні ініціативи створюють небезпечний для суспільства законодавчий прецедент, який негативно впливає на свідомість позичальників, котрі готові сумлінно виконувати зобов’язання щодо сплати кредитів за кредитними договорами, і можуть спричинити масове неповернення кредитів та зловживання позичальниками своїми правами».
Українські законотворці досі не можуть усвідомити, що популізм ніколи ні до чого доброго не приводить. Добре, що фахівці вже б’ють на сполох. Сподіваюся, що законопроекти будуть дороблятися, з урахуванням інтересів усіх сторін, а не тільки боржників. Інакше наслідки можуть стати фатальними.
