Надзвичайний стан – коротко та по суті
Пояснення для вас та ваших близьких.
Верховна Рада України розглянула ти у терміновому порядку питання введення Надзвичайного стану(НС) на всій території України (за певними виключеннями, про що буде сказано нижче) У зв’язку з чим, як завжди, коротко та по суті, розповімо вам про що йде мова та які обмеження покладатимуться на громадян та бізнес у зв’язку з цим.
Важливо! Надзвичайний стан - це не військовий (а правльніше, воєнний) стан, який регулюється окремим законом та накладає в рази більше обмежень ніж НС.
Згідно Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» надзвичайний стан – це особливий правовий режим, який вводять по всій Україні або на її окремих територіях, для усунення надзвичайних ситуацій, що створені природним, техногенним шляхом чи самими людьми, та можуть призвести до втрат матеріальних ресурсів і серед населення.
Хто запроваджує НС?
Оголошення про НС може запропонувати лише Рада національної безпеки та оборони України (РНБО). Потім, за згодою Президента, видається відповідний указ, який має підтримати Верховна Рада України більшістю голосів.
Коли вводять НС?
НС вводиться у випадку наявності загрози для країни, її правопорядку та/або життю громадян. Приклади: техногенна катастрофа, стихійне лихо, пандемія світового масштабу, терористична атака, окупація певних територій країни, захоплення чи спроба захоплення державної влади, зміна конституційного ладу України насильницьким шляхом тощо.
На який час вводять НС?
НС в Україні може бути введено на строк не більш як 30 діб і не більш як 60 діб в окремих її місцевостях.
У разі необхідності НС може бути продовжений Президентом України, але не більш як на 30 діб. Указ Президента України про продовження дії НС у набирає чинності після його затвердження Верховною Радою України.
Що заборонено під час НС?
Важливо! Під час НС заборонено порушувати права та свободи громадян. Можливе їх обмеження, що чітко передбачено положеннями чинного законодавства України.
Під час НС не можна проводити вибори президента, парламенту та вибори до органів місцевого самоврядування.
Що дозволено державі під час НС?
Важливо! Усе, що написано нижче, є правом держави, а не обов’язком, і застосовуватись відразу – не буде. Кожен пункт буде розглядатись за необхідності і у залежності від ситуації.
Використовувати армію та поліцію для посилення безпеки;
Посилювати охорону громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
Скасовувати роботу аеропортів та перекривати дороги;
Забороняти на проведення масових заходів та мітингів;
Обмежувати рух транспортних засобів та їх огляд;
Вводити комендантську годину;
Проводити перевірку документів у громадян, огляд речей, багажу, автомобілів;
Забороняти діяльність партій, громадських організацій (лише згідно положень Конституції України);
Проводити примусове відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб;
Евакуювати населення з небезпечних місць;
Проводити тимчасове вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної та холодної зброї та боєприпасів;
Регулювати роботу цивільних теле- та радіоцентрів;
Проводити мобілізацію.
З повним переліком обмежень можна ознайомитись у ст. 16,17,18 вищезазначеного Закону.
Варто зазначити, що режим НС буде введений на всій території України, окрім Донецької та Луганської областей, так як там діє спеціальний правовий режим – проводиться Операція Об’єднаних сил(ООС), котра замінила Антитерористичну операцію(АТО) 30 квітня 2018 року.
З урахуванням вищезазначеного, наявність певних обмежень максимально дотично буде стосуватись простих громадян та бізнесу, про що вже заявили при РНБО. Тобто, влада прикладатиме максимальних зусиль, аби обмеження, котрі зазначені вище, не застосовувались на практиці. Тому, пропонуємо усім українцям зберігати спокій і слідкувати за інформаційною безпекою/гігієною – адже фейки та інформаційні атаки будуть частішати і ставатимуть більш жорсткими та масовими.
Все буде Україна!
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз вчора о 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра вчора о 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич вчора о 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер вчора о 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв вчора о 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін вчора о 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- 8 звичок бідних людей, які заважають розбагатіти Олександр Висоцький 21.05.2025 11:23
- Кому дадут отсрочку: новые правила для многодетных отцов и не только Віра Тарасенко 20.05.2025 23:41
- Gaming в Онтаріо, або як Операторам успішно отримати ліцензію Ольга Ярмолюк 20.05.2025 17:48
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська 20.05.2025 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак 20.05.2025 13:05
-
Андрій Портнов: історія, що починалась в кримінальному Луганську, а закінчилась у Мадриді
47401
-
Росія ударила по Шостці. Пояснюємо подвійну загрозу новини про "70 загиблих на полігоні"
44139
-
Трамп провалив переговори, настав час рішуче посилити тиск на Кремль
Думка 12652
-
Ціни на оренду зросли майже на 30%: де в Києві та передмісті найбільше дорожчає житло — інфографіка
Інфографіка 10569
-
У чому була головна помилка Портнова
Думка 10180