Попередні цифри Книжкової палати з випуску книжок цього року відносно 2021 року фіксують падіння за назвами на 47%, а за накладами - на 56% на початок грудня. І це у порівнянні з ковідним роком.
За інформацією МКІП 350 бібліотек розбомблено.Всі бібліотеки, які були на окупованих територіях розграбовані.
Тільки в мережі "Книголенд" спалено та постраждало 6 книгарень. Книгарні на Сході та Півдні країни, де найбільше вони потрібні, закриваються через високу оренду та збитковість. Навіть під час війни відкриваються нові книгарні й про це гучно говорять. Про що ж воліють мовчати, що на одну відкриту книгарню - чотири-п’ять закритих.
Більшість бібліотек прибрали російськомовні видання, чому ми не можемо не радіти! Проте, відтепер вони залишилися з порожніми полицями. Деякі бібліотеки не дозволяють читати поза їх межами з-за великого попиту на обмежену кількість книжок.
Зараз на полицях не вистачає 10-12 млн примірників сучасних видань. Навіть у книгозбірнях військових шпиталей Києва більшість книжок російською. І саме до видавців звертаються очільники лікарень про благодійне постачання книжок.
Книжка здорожчала приблизно вдвічі через підвищення ціни та дефіцит паперу, ускладнення логістики, зростання вартості поліграфічних послуг.
Про позитивне із застереженнями.
✅ Українські бібліотеки відчули шалений попит на українських авторів. Але коштів на закупівлю книжок немає. Видавництва не в змозі за власний кошт наповнити полиці.
✅ Більшість видавництв працюють! Працюють дистанційно, попри ракетні постріли та повітряні тривоги, попри відключення світла. Але видавничі команди не можуть у повному складі безпечно зустрітися в одному місті, бо всі розкидані Україною та світом.
✅ Виходять нові видання. Але більшість макетів було підготовлено у довоєнний час. Найскладнішим очікується 2023-й рік і не тільки через блекаути, а через нестачу кадрів (волонтерство, захист країни у лавах ЗСУ, виїзд за кордон через небезпеку життю тощо)
✅ Українські бібліотеки відчули шалений попит на українських авторів. Але коштів на закупівлю книжок немає. Видавництва не в змозі за власний кошт наповнити полиці.
✅ Підвищився попит на українську книжку за кордоном через величезну кількість біженців з України. У багатьох бібліотеках та книгарнях Польщі, Німеччини (саме в цих країнах найбільше наших громадян) з’явилися полички з українськими виданнями. Але книжок недостатньо. Більшість книжок постачалися українськими видавництвами безкоштовно у перші місяці війни. Не налагоджена системна закупівлі книжок в бібліотеках. Немає великих дистрибуторів, які спеціалізуються на українській книжці. Зазвичай українське видання може стояти поруч з російськими книжками антиукраїнського змісту. Навіть звернення до бібліотек не допомагає - демократія та свобода слова без рішення суду не дозволять прибрати українофобні видання.
✅ Збільшився попит на купівлю ліцензій на видання українських авторів. Але за кордоном мало знають українських письменників і потрібно продумувати спеціальні кроки для просування української літератури за кордоном (участь у книжкових виставках, підтримка перекладів на мови ЄС, формування каталогів на електронні та паперові видання).
✅ Прийнятий закон про підтримку книгарень та сертифікати, але фінансування через зрозумілі причини в бюджет на 2023 рік не закладено.
✅ У продажу все менше книжок російською, багато хто принципово не купляє російською. Книжкові осередки також відмовляються від продажів книжок російського виробництва. Але санкційний закон про заборону книжок російських видавництв досі не підписаний Президентом.
✅ Багато закордонних благодійників пропонують постачати українські книжки для бібліотек. Але просять у видавництв права безкоштовно, друкують цифровим друком. Це підтримує біженців, але вбиває наші видавництва. Корисніше було б закуповувати вже видані книжки в Україні.
Висновки.
1. Всі розуміють про необхідність захисту інформаційного простору України та підтримки книговидавничої індустрії.
2. Рятувальною законодавчою ініціативою мало б бути скасування податку на прибуток та введення нульової ставки ПДВ на всьому ланцюжку від виробництва вітчизняного паперу, підготовку видань, друку та продажу книжок.
Це рішення не виглядає популістським на фоні того, що гральний бізнес з обігом до 10 млрд може платити всього 2% з обороту.
3. Має бути прийнята стратегія підтримки читання. Стратегія була розроблена ще за ковідних часів і з невеликими доопрацюваннями може стати стратегічним документом для відновлення галузі.
4. У план відновлення України, який фінансується ЄС, обов’язково має бути внесене захищене фінансування програми поповнення бібліотечних фондів та підтримки книгарень.
5. Відразу після Перемоги продовжити дію Є-підтримки, яка допоможе швидко відновити книжкову галузь.
Головне, що наразі всі зрозуміли: українська - мова Перемоги!
Вірю, що креативна видавнича галузь має та може стати драйвером післявоєнної розбудови й процвітання України.
