Польща була єдиною та останньою країною ЄС, яка не зобов’язувала переселенців іти у місцеві школи. В українців був вибір і можливість навчатися в українській школі. Тепер цього вибору не буде?
З 1 вересня 2024 року всі українські діти, які зараз через війну перебувають у Польщі, будуть зобов’язані піти до місцевих шкіл. Відповідний законопроєкт готує Міністерство національної освіти Польщі й він вже на завершальному етапі.
Підставою для внесення такого законопроєкту стало те, кілька десятків, а може і сотень тисяч українських дітей перебувають поза будь-якою освітньою системою, а отже не отримують шкільної освіти взагалі (не беремо до уваги навчання в школі онлайн, де діти отримують тест раз на семестр — оце і все навчання). Додатково понад 50-60 тис. українських учнів не охоплені польською освітою — за підрахунками Міносвіти Польщі, а неурядові організації навіть повідомляють про число у кілька разів більше.
Мотиви уряду Польщі — надати всім дітям шкільного віку якісну освіту — зрозумілі. Але є одне але. Бо обов’язок відвідувати місцеві (тобто польські) школи автоматично означає, що функціонування українських шкіл на території Польщі та підтримання таким чином зв'язку дітей з Батьківщиною втрачає актуальність.
Чому втрачає? Бо навчання тільки в українській офлайн школі не буде підставою для отримання виплат за програмами «800+» і «Добрий старт» (виплата на збори дитини до школи у вересні), на які розраховують більшість українських біженців. По суті, такі виплати отримуватимуть тільки ті, хто живе в Польщі з дитиною, яка навчається у місцевих школах чи відвідує місцеві заклади дошкільної освіти.
Українські школи в Польщі
Українських шкіл в Польщі доволі багато: це три «Перші українські школи» від фундації «Незламна Україна» у Варшаві, Кракові й Вроцлаві, «Школа "Материнка"» у Варшаві й Катовіце та Гданську; Варшавська українська школа (SzkoUA); PUSH School фундації «ОЦ «Діти України» у Варшаві; освітні центри фундації «Центр розвитку та допомоги», «Разом», є багато суботніх шкіл.
Навчання у таких школах здебільшого платне. І навчаються у них ті, хто обирає українську освітню систему свідомо. Мінусами для навчання у польських школах зазвичай є те, що “тягнути” навчальну програму на 100% польською мовою здатні не всі діти. Інтеграційні класи скорочуються або закриваються. Діти стикаються з булінгом або психологічним тиском. Крім того, сама програма й підходи польської освіти — інші. Іноді різниця між класами дорівнює одному втраченому року навчання, що катастрофічно для дітей випускних класів.
Більшість батьків хотіли б, щоб їхні діти вивчали українську мову, літературу та історію. Це важливо для них. Але у закладах освіти Польщі українознавчих предметів немає. Кілька разів представники MEiN говорили про необхідність запровадження таких уроків, але далі розмов діло не пішло.
Вибір без вибору
Польща була єдиною та останньою країною ЄС, яка не зобов’язувала переселенців іти у місцеві школи. В українців був вибір. Тепер цього вибору не буде?
Якщо спиратися на ту інформацію щодо законопроєкту, яка відома на цю мить, то зрозуміло, що школа повинна бути внесена в реєстри польської системи освіти: https://sio.gov.pl/sio та https://rspo.gov.pl/. Очевидно, що до цього всі українські школи в Польщі були частиною освітньої системи України, а не Республіки Польща.
І тут виникає основна перешкода.
Адже для того, щоб стати частиною польської системи освіти є тільки два виходи: або внести свої дані до реєстру освітніх закладів згідно з відповідним законом, або співпрацювати з польськими школами. Перший варіант — це отримання польської ліцензії, що дуже складно навіть в Україні, не кажучи вже про Республіку Польща. Окрім того, Польща не видає одну загальну ліцензію на школу, доведеться отримувати окремі ліцензії спершу на початкову школу і потім на ліцей (середню та старшу школи). Якщо до 1 вересня отримати ліцензію не вдається, наступне вікно з’явиться аж у 2025 році, тобто тільки напередодні навчального року. Другий варіант — більш реальний, слід підписати Меморандуми про співпрацю з діючими польськими школами та через них — зареєструвати всіх дітей у польській системі. Така школа стає підзвітною одразу обом міністерствам освіти — українському і польському, а це подвійне навантаження.
Якщо жодне з двох рішень реалізувати не вдасться, українській школі на території Польщі доведеться… закриватися.
На жаль, але простої реєстрації фундації чи громадської спілки на території Польщі — недостатньо. Форма “освітнього центру” не стане частиною офіційної польської освітньої системи.
У новому навчальному році 2024-2025 року всім українським школам, які діють в Польщі, слід підготуватися й почати шукати варіанти. Новий навчальний рік не за горами.
