Що чекає українські школи у Польщі в новому навчальному році
Польща була єдиною та останньою країною ЄС, яка не зобов’язувала переселенців іти у місцеві школи. В українців був вибір і можливість навчатися в українській школі. Тепер цього вибору не буде?
З 1 вересня 2024 року всі українські діти, які зараз через війну перебувають у Польщі, будуть зобов’язані піти до місцевих шкіл. Відповідний законопроєкт готує Міністерство національної освіти Польщі й він вже на завершальному етапі.
Підставою для внесення такого законопроєкту стало те, кілька десятків, а може і сотень тисяч українських дітей перебувають поза будь-якою освітньою системою, а отже не отримують шкільної освіти взагалі (не беремо до уваги навчання в школі онлайн, де діти отримують тест раз на семестр — оце і все навчання). Додатково понад 50-60 тис. українських учнів не охоплені польською освітою — за підрахунками Міносвіти Польщі, а неурядові організації навіть повідомляють про число у кілька разів більше.
Мотиви уряду Польщі — надати всім дітям шкільного віку якісну освіту — зрозумілі. Але є одне але. Бо обов’язок відвідувати місцеві (тобто польські) школи автоматично означає, що функціонування українських шкіл на території Польщі та підтримання таким чином зв'язку дітей з Батьківщиною втрачає актуальність.
Чому втрачає? Бо навчання тільки в українській офлайн школі не буде підставою для отримання виплат за програмами «800+» і «Добрий старт» (виплата на збори дитини до школи у вересні), на які розраховують більшість українських біженців. По суті, такі виплати отримуватимуть тільки ті, хто живе в Польщі з дитиною, яка навчається у місцевих школах чи відвідує місцеві заклади дошкільної освіти.
Українські школи в Польщі
Українських шкіл в Польщі доволі багато: це три «Перші українські школи» від фундації «Незламна Україна» у Варшаві, Кракові й Вроцлаві, «Школа "Материнка"» у Варшаві й Катовіце та Гданську; Варшавська українська школа (SzkoUA); PUSH School фундації «ОЦ «Діти України» у Варшаві; освітні центри фундації «Центр розвитку та допомоги», «Разом», є багато суботніх шкіл.
Навчання у таких школах здебільшого платне. І навчаються у них ті, хто обирає українську освітню систему свідомо. Мінусами для навчання у польських школах зазвичай є те, що “тягнути” навчальну програму на 100% польською мовою здатні не всі діти. Інтеграційні класи скорочуються або закриваються. Діти стикаються з булінгом або психологічним тиском. Крім того, сама програма й підходи польської освіти — інші. Іноді різниця між класами дорівнює одному втраченому року навчання, що катастрофічно для дітей випускних класів.
Більшість батьків хотіли б, щоб їхні діти вивчали українську мову, літературу та історію. Це важливо для них. Але у закладах освіти Польщі українознавчих предметів немає. Кілька разів представники MEiN говорили про необхідність запровадження таких уроків, але далі розмов діло не пішло.
Вибір без вибору
Польща була єдиною та останньою країною ЄС, яка не зобов’язувала переселенців іти у місцеві школи. В українців був вибір. Тепер цього вибору не буде?
Якщо спиратися на ту інформацію щодо законопроєкту, яка відома на цю мить, то зрозуміло, що школа повинна бути внесена в реєстри польської системи освіти: https://sio.gov.pl/sio та https://rspo.gov.pl/. Очевидно, що до цього всі українські школи в Польщі були частиною освітньої системи України, а не Республіки Польща.
І тут виникає основна перешкода.
Адже для того, щоб стати частиною польської системи освіти є тільки два виходи: або внести свої дані до реєстру освітніх закладів згідно з відповідним законом, або співпрацювати з польськими школами. Перший варіант — це отримання польської ліцензії, що дуже складно навіть в Україні, не кажучи вже про Республіку Польща. Окрім того, Польща не видає одну загальну ліцензію на школу, доведеться отримувати окремі ліцензії спершу на початкову школу і потім на ліцей (середню та старшу школи). Якщо до 1 вересня отримати ліцензію не вдається, наступне вікно з’явиться аж у 2025 році, тобто тільки напередодні навчального року. Другий варіант — більш реальний, слід підписати Меморандуми про співпрацю з діючими польськими школами та через них — зареєструвати всіх дітей у польській системі. Така школа стає підзвітною одразу обом міністерствам освіти — українському і польському, а це подвійне навантаження.
Якщо жодне з двох рішень реалізувати не вдасться, українській школі на території Польщі доведеться… закриватися.
На жаль, але простої реєстрації фундації чи громадської спілки на території Польщі — недостатньо. Форма “освітнього центру” не стане частиною офіційної польської освітньої системи.
У новому навчальному році 2024-2025 року всім українським школам, які діють в Польщі, слід підготуватися й почати шукати варіанти. Новий навчальний рік не за горами.
- Репродуктивні права людини: судова практика Верховного Суду Леся Дубчак вчора о 16:18
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі Михайло Стрельніков вчора о 12:09
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках Ігор Шевцов вчора о 09:16
- Кризові комунікації: як слова можуть врятувати репутацію і бізнес Олександр Скнар 18.09.2025 16:18
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера Ольга Духневич 18.09.2025 10:50
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков 17.09.2025 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький 17.09.2025 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів 136
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках 127
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 121
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі 120
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера 76
-
Розробник ракети "Фламінго" працює над новою системою ППО. Бліцінтерв'ю із CTO Fire Point
Технології 11808
-
Кохання без статусу – як зрозуміти, що ви застрягли в ситуативних стосунках
Життя 10959
-
Кабмін схвалив введення базової соціальної допомоги замість чинних держвиплат
Фінанси 10139
-
Компанія Fire Point збільшила виробництво ракет "Фламінго"
Технології 9602
-
DJI анонсувала мініатюрний дрон Mini 5 Pro з портретним режимом і вертикальним фільмуванням
Технології 8057