Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
12.08.2016 00:33

Рівень домагань або чому НАБУ, САП, ГПУ варто потренуватися на кошках

Політичний консультант, аналітик

Безумовно, треба завжди ставити перед собою амбітні завдання, але перед тим як претендувати на звання чемпіона світу з боксу в абсолютній категорії було б непогано для початку виграти бодай першість мікрорайону.

Майже десять років тому, працюючи над своєю книгою «Drang nach Osten . Короткий нарис історії філософії Сходу в анекдотах. Українсько-психоаналітичний контекст» я дійшов несподіваного для себе висновку: значна частина соціально-політичних та соціально-економічних проблем нинішньої України має винятково психологічний характер. Отже, високопрофесійні психологи, психотерапевти, а в особливо складних випадках - навіть психіатри, працюючи з людьми, у яких в дитинстві не було велосипедів, натомість тепер є «Майбахи», можуть бути кориснішими, ніж всілякі економісти, юристи, політологи.

Між іншим, моя здогадка виявилася запізнілою і не оригінальною. Задовго до мене батько аналітичної психології Карл Юнг стверджував, що будь-яка соціальна трансформація мусить починатися з трансформації особистості. Інший провідний мислитель минулого ХХ століття Еріх Фромм, у свою чергу, ввівши у науковий обіг поняття «соціального характеру», також чимало зробив для того, аби перекинути місток між психологією та соціологією, економікою, політикою.

Безумовно, не варто впадати у редукціонізм та зводити всю потворність соціально-економічних та соціально-політичних реалій нинішньої України винятково до травмованої психіки психопатів, які дорвалися до влади. Наразі, йдеться лише про те, щоб за допомогою явищ психічних пояснити окремі дії «господарів життя».

Наприклад, у психології є таке поняття як «рівень домагань», яке відображає і характеризує прагнення людини досягнути мету такого рівня складності, який особистість вважає собі по силах. Люди, які мають реалістичний рівень домагань, що відповідає їхнім реальним можливостям, відрізняють настирливістю, наполегливістю, впевненістю і більшою продуктивністю у процесі досягнення мети. На відміну від людей, рівень домагань яких не співмірний здібностям та наявним можливостям. Розрив між рівнем домагань та наявними у особистості здібностями і можливостями веде до того, що вона починає неправильно себе оцінювати, а її поведінка стає неадекватною.

Американські вчені Д.Макклеланд та Д.Аткінсон розробили цілу теорію мотивації досягнення успів, відповідно до якої люди поділяються на тих, хто орієнтований на досягнення успіху, і тих, хто націлений на уникнення невдачі. Перші, зазвичай, мають значно адекватніший рівень домагань Інші, зазвичай, ставлять перед собою або надто легкі цілі, які можна досягнути без особливих зусиль, або навпаки – надто складні і практично недосяжні, страхуючись таким чином від критики у разі провалу, мовляв це ж відпочатку було неможливим.

З огляду на цю теорію, є всі підстави припускати, що керівники ГПУ, НАБУ, САП як і більшість вітчизняних "державотворців" належать до другого типу. Замість того, щоб набувати досвіду і як то кажуть набивати руку, притягаючи до відповідальності корупціонерів та злочинців, які бодай ймовірно перебувають у зоні досяжності, вони раз замахуються на «велику рибу», притому, що стороннім спостерігачам цілком очевидно: сітка, якою намагаються витягнути з води акул корупції, надто слабка.

Безумовно, треба завжди ставити перед собою амбітні завдання, але перед тим як претендувати на звання чемпіона світу з боксу в абсолютній категорії було б непогано виграти бодай першість мікрорайону.

Прекрасно, що незламні українські комісари Катані кидають виклик Януковичу та його найближчому оточенню, яке спокійно собі живе поза зоною досяжності наших правоохоронців і навіть міжнародної Феміди. Але що заважає «потренуватися на кошках» - особах, які значно досяжніші? 

Фракція «Партії Регіонів», яка була становим хребтом «злочинного режиму» нараховувала у найкращі роки біля двохсот депутатів парламенту. І більшість з них мала власні бізнес-структури, які процвітали швидше за все завдяки «політичному даху». Вони вигравали тендери, повертали ПДВ і займалися безліччю інших оборуток. Значна частина з них, так само як і багато бізнес-структур навіть утікачів до Москви, і досі «працюють» в Україні, збагачуючи власників.

А тепер просте питання: що заважає розслідувати діяльність таких одіозних бізнесменів-політиків як наприклад Василь Горбаль, який відомий не лише тим, що певний час очолював міський осередок ПР у Києві та «губернаторствував» у Львові, але й тим, що фігурував у кількох випадках скандальних фінансових оборудок та «загадкових» банкрутств, які розорили вкладників, але мабуть збагатили «успішного банкіра». ТОВ «Новітні газові технології», ВАТ КБ «Іпобанк», АБ «Укргазбанк», ТОВ «Українська інвестиційно-інжинірингова кампанія» - ось побіжний перелік місць де Василь Горбаль продемонстрував свій фінансовий геній. Може і дає йому право тепер виступати у якості експерта. Хоча як на мене з огляду на фінансові досягнення структур до яких цей геній був причетний на думку спадає герой кінокомедії "Гарячі голови" - Адмірал Бенсон, який здійснив десятки бойових вильотів, але жодного разу не посадив літак на базі, бо повітряного аса постійно збивали, що, правда, не завадило лузеру стати адміралом...

І відповідь на зазначене вище просте питання є. Набагато цікавіше кидати рукавичку абсолютним чемпіонам у важкій вазі, які можуть навіть не здогадуватися про існування зухвальця, ніж взяти участь у першості мікрорайону і опинитися в нокауті вже в першому раунді.

На жаль, подобається це комусь чи ні, але все це воїнство борців проти корупції з відгодованими пиками як Ситник чи Холодницький; без юридичної освіти як Єгорушка Соболєв чи Йобокоп Луценко; без досвіду роботи у правоохоронних органах та реальної боротьби проти корупції і злочинності як більшість «громадських активістів», які мозолять очі в ефірах пафосною, але відірваною від реальності життя маячнею, - всі вони наразі не конкурентоспроможні у порівнянні із тими хто сколотив собі статики на протизаконних оборудках і сьогодні може дозволити собі фінансувати передвиборчі кампанії «непідкупних революціонерів», лобіювати призначення на посади «незалежних борців проти корупції» та оплачувати ефірний час для «експертів» з «громадського сектору», які з «мафією» стикалися хіба що у підлітковому віці, коли дрібна гопота віджимала у них мобіли. 

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи