Скільки коштує некараність податкових і митних злочинів?

Наприкінці 2011 року Верховна Рада Україниприйняла революційні зміни до Кримінального кодексу України:

1.      Декриміналізованоухилення від митного контролю та сплати митних платежів.

2.      Введеноштраф замість позбавлення волі за ухилення від сплати податків і загальнообов’язковихзборів.

Автори таких змін посилалися нанеобхідність розв’язати руки бізнесу від податкового зашморгу. І розв’язали!Тільки, на мою думку, бізнесу специфічному, в народі званому «вертикально інтегрованіконвертаційні структури».

В Європі та США, до яких ми ніби топрагнемо, обов’язок платити податки – основний обов’язок громадянина.Відповідно, забезпечення податкової дисципліни – одна з найважливіших сфердержавної політики, реалізація якої має забезпечуватися в тому числі,кримінально-правовими засобами.

Натомість Україна – єдина в Європідержава, де за ухилення від сплати податків не передбачено позбавлення волі.Куди йдемо?

Ухилення від сплати податків і іншихдержавних зборів (соціальних, митних) у цивілізованому світі – один з найтяжчихзлочинів. Воно й не дивно. Адже систематичне ухилення від сплати податків,по-перше, поєднано як правило з складною та наперед запланованою злочинноюдіяльністю. І, по-друге, тягне за собою низку інших особливо тяжких злочинів:легалізацію доходів, хабарництво, розвиток кримінального сектору поєднаного здержавним апаратом тощо.

Замість державної фінансової системи,кошти на податкові зборі течуть до керівників конвертаційних структур вищогорівня у формі відсотків за «оготівкування»!

Наголошу, некараність і декриміналізаціяподаткових і митних злочинів не має нічого спільного з полегшенням веденнябізнесу. Адже для бізнесу необхідний стабільний і зрозумілий податковий закон іадекватні ставки податків і зборів. І тоді чесна компанія не буде злочинноухилятися від сплати податків не на гривну, не на мільйон. Декриміналізація тутні до чого.

А у нас навпаки: декриміналізація податковихзлочинів поєднується, наприклад, із щоквартальною зміною форми податковихдекларацій, шаленою кількістю податків і зборів тощо.

Насправді безкарність податковихзлочинів – створення конвертаційних центрів на рівні державної політики. Аджелюди, які заробляють на конвертаційних центрах мільярди, навряд чи будутьбоятися 300 тисяч гривен штрафу за податковий злочин.

Теж саме стосується й декриміналізації «загальної»контрабанди. Адже тепер навіть ведення оперативно-розшукових заходів щодоухилення від сплати митних платежів і переміщення товарів через державнийкордон поза митним контролем законом не передбачено. І як тоді мають виявлятисяконтрабандні товари?

Зловживання у сфері розслідування податковихі митних злочинів потрібно бороти в інші способи. Наприклад, обранням відносноосіб, підозрюваних у податкових злочинах запобіжного заходу, не пов’язаного зобмеженням волі. Адже ніхто не пропонує декриміналізувати привласненняввіреного майна або шахрайство, хоча за цими статтями (190 і 191 КК України)правоохоронці допускають навіть більше зловживань, ніж при розслідуванніподаткових злочинів.

Якщо нова влада дійсно прагне боротися зроботою конвертаційних центрів і контрабандних каналів, корупцією та тіньовоюекономікою на найвищому рівні – немає іншої альтернативи, крім поверненняреальної кримінальної відповідальності (позбавлення волі) за ухилення відсплати податків і митних платежів!