Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
23.02.2018 16:17

Новий Перелік держав відп. до пп. 39.2.1.2 ПКУ: як із ним працювати

Юрист Юридической компании «Дешунин и партнёры»

Постановою КМУ від 27.12.2017 № 1045 затверджено нову редакцію Переліку держав (територій) відповідно до пп. 39.2.1.2 ПК України (далі – Перелік). У зв’язку із цим акцентуємо увагу на питаннях, які можуть виникнути у платників податків, що співпрацюють із

Постановою КМУ від 27.12.2017 № 1045 затверджено нову редакцію Переліку держав (територій) відповідно до пп. 39.2.1.2 ПК України (далі – Перелік).

У порівнянні із Переліком у попередній редакції, тепер:

·         до нього додатково включено 22 держави (території) - Республіка Бурунді, Гваделупа, Республіка Гватемала, Грузія, Республіка Джібуті, Співдружність Домініки, Домініканська Республіка, Республіка Естонія, Ісламська Республіка Іран, Республіка Куба, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Латвійська Республіка, Ліванська Республіка, Республіка Маврикій, Республіка Мальта, Королівство Марокко, Князівство Монако, Об'єднані Арабські Емірати, Пуерто-Ріко, Незалежна держава Самоа, Республіка Сінгапур, Угорщина;

·         виключено Французьку Гвіану та Королівство Лесото.

 

У зв язку із цим акцентуємо увагу на питаннях, які можуть виникнути у платників податків, що співпрацюють із контрагентами, зареєстрованими у державах, що включені до оновленого Переліку.

 

Співпраця із контрагентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до Переліку, актуалізує для платника податків наступні питання (які ми і деталізуємо в даному матеріалі):

·         дотримання правил трансфертного ціноутворення відповідно до ст. 39 ПК України (якщо операції є контрольованими);

·         застосування податкових різниць відповідно до п. 140.5 ст. 140 ПК України (якщо операції не є контрольованими).

 

1. Щодо дотримання правил трансфертного ціноутворення

 

1.1. Контрольовані операції

 

Згідно з підпунктом 39.1.1 ст. 39 ПК України, платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки».

Відповідно до пп. 39.1.2 ст. 39 ПК України, обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, що відповідає принципу «витягнутої руки», якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов’язаними особами у співставних неконтрольованих операціях.

Підпунктом 39.1.3 ст. 39 ПК України визначено: якщо умови в одній чи більше контрольованих операціях не відповідають принципу «витягнутої руки», прибуток, який був би нарахований платнику податків в умовах контрольованої операції, що відповідає зазначеному принципу, включається до оподатковуваного прибутку платника податку.

 

Відповідно до пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПК України, контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій) , затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав.

Підпункт 39.2.1.7 ст. 39 ПК України визначає, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1  - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

·         річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

·         обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом , визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

 

Таким чином, правила трансфертного ціноутворення застосовуються лише щодо  контрольованих операцій. Платник податків, що здійснює контрольовані операції, має підтвердити, що умови контрольованих операцій відповідають умовам зіставних операцій, а отже платник податків правильно визначив свої податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств.

Контрольованими операціями, зокрема, є операції, що здійснюються із контрагентом-резидентом держави (території) із Переліку.

При цьому операції із таким контрагентом будуть визнаватися контрольованими лише за умови одночасного дотримання вищевказаних «фінансових» критеріїв – щодо річного доходу платника податків та обсягу операцій із контрагентом за відповідний звітний рік.

Тобто за умови дотримання лише одного з вищевказаних «фінансових» критеріїв - операції із контрагентом-резидентом держави (території) із Переліку, не будуть визнаватися контрольованими.

 

1.2. Звітність щодо контрольованих операцій

 

Стаття 39 ПК України покладає на платників податків, що здійснюють контрольовані операції, зокрема, обов’язок готувати та подавати до податкового органу звітність щодо контрольованих операцій – 1) Звіт про контрольовані операції та 2) документацію з трансфертного ціноутворення.

 

Щодо звіту про контрольовані операції.

Відповідно до пп. 39.4.1 ст. 39 ПК України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.

Підпункт 39.4.2 ст. 39 ПК України визначає, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

Форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) затверджена Наказом Міністерства фінансів України № 8 від 18.01.2016[1].

 

Щодо документації з трансфертного ціноутворення.

Згідно з пп. 39.4.3 ст. 39 ПК України, платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період.

Спеціальної форми Документації з трансфертного ціноутворення (далі – Документація) законодавством не передбачено.

Підпунктом 39.4.6 ст. 39 ПК України визначено, що Документація може представляти собою сукупність документів або єдиний документ (у довільній формі). При цьому вказаний підпункт ПК України закріплює перелік інформації, що має бути розкрита у Документації.

Якщо узагальнити, то в Документації необхідно розкрити інформацію про:

·         сторін контрольованих операцій, їх стратегію діяльності, організаційну та управлінську структуру;

·         ринок, на якому здійснюють діяльність сторони контрольованих операцій;

·         умови контрольованих операцій, чинники, що впливають на формування цін у контрольованих операціях, здійснені розрахунки за операціями;

·         функції, що виконуються сторонами під час здійснення контрольованих операцій;

·         ризики, які приймають на себе сторони під час здійснення контрольованих операцій;

·         активи, які використовуються сторонами під час здійснення контрольованих операцій;

·         процедуру та результат обрання методу трансфертного ціноутворення;

·         процедуру та результат обрання зіставних операцій або осіб;

·         процедуру та результат застосування обраного методу трансфертного ціноутворення.

 

Відповідно до пп. 39.4.4 ст. 39 ПК України, Документація подається на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, протягом 30 календарних днів з дня отримання такого запиту

Згідно з пп. 39.4.5 ст. 39 ПК України, запит надсилається не раніше 1 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено.

 

Таким чином, якщо платник податків співпрацює із контрагентом, який зареєстрований у державі (на території), що включена до Переліку, і вказані операції є контрольованими (з огляду на обсяг річного доходу платника податків та з огляду на обсяг операцій), платник податків щодо таких операцій повинен виконувати вищевказані вимоги з трансфертного ціноутворення.

  2. Щодо застосування податкових різниць відповідно до п. 140.5 ст. 140 ПК України

 

Відповідно до пп. 140.5.4 ст. 140 ПК України, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних, зокрема, у:

·         нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), зазначених у  підпункті 39.2.1.2  підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

 

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», встановленого статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки».

 

Таким чином, якщо платник податків співпрацює із контрагентом, який зареєстрований у державі (на території), що включена до Переліку держав, проте вказані операції не є контрольованими (з огляду на обсяг річного доходу платника податків або з огляду на обсяг операцій), платник податків щодо таких операцій має застосувати податкові різниці відповідно до пп. 140.5.4 ПК України.

Вказані податкові різниці не застосовуються, якщо платник податків підтвердить, що операції з вказаним контрагентом відповідають принципу «витягнутої руки».

Фактично вказане підтвердження здійснюється шляхом підготовки Документації з трансфертного ціноутворення.

При чому в даному випадку законодавство не встановлює строку надання Документації податковому органу. На практиці ж Документація надається податковому органу під час проведення податкової перевірки правильності сплати податку на прибуток підприємств.

 

3. Щодо співпраці з резидентами держав (територій), що включені до оновленого Переліку

 

Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39   Податкового кодексу України, починаючи із запровадження в Україні механізму трансфертного ціноутворення, змінювався чотири рази. А саме:

1)      Перелік, затверджений Розпорядженням КМУ від 25.12.2013 № 1042-р;

2)      Перелік, затверджений Розпорядженням КМУ від 14.05.2015 № 449-р;

3)      Перелік, затверджений Розпорядженням КМУ від 16.09.2015 № 977-р;

4)      Перелік, затверджений Постановою КМУ від 27.12.2017 № 1045.

До останньої редакції Переліку включено додатково 22 держави (території). 

 

З якого звітного року операції з контрагентом-резидентом вказаних 22 держав (територій) визнаватимуться контрольованими?

Згідно з пп. 39.2.1.2 ст. 39 ПК України, операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з 1 січня звітного року, наступного за календарним роком, у якому держави (території) було включено до такого переліку.

Відповідно до п. 3 Постанови КМУ від 27.12.2017 № 1045 , ця постанова набирає чинності з 1 січня 2018 року.

З огляду на дату прийняття Постанови (27.12.2017) та дату набрання її чинності (01.01.2018) виникає питання – з якого звітного року будуть визнаватися контрольованими операції з контрагентами-резидентами держав, включених до Переліку: з 2018 року чи з 2019 року.

Податковий кодекс України не містить на це питання прямої відповіді.

Офіційні роз яснення податкового органу на даний час також відсутні.

На нашу думку, операції з контрагентами-резидентами держав, включених до Переліку, що набрав чинності з 01.01.2018 року, мають визнаватися контрольованими з 01.01.2019 (2018 – рік, у якому державу включено до Переліку; 2019 – рік, наступний за роком, у якому державу було включено до Переліку).

Проте не виключаємо, що контролюючий орган займе іншу позицію, враховуючи фіскальний характер його діяльності.

 

З якого звітного року періоду застосувувати податкові різниці?

Підпункт 140.5.4 ст. 140 ПК України при визначенні обов’язку збільшення фінансового результату у випадку придбання товарів (робіт, послуг) у нерезидентів, зареєстрованих у державах з Переліку, не прив’язує час виникнення даного обов’язку з пп. 39.2.1.2 ст. 39 ПК України.

Тобто незалежно від того, чи виконані умови строку, з якого операції з контрагентом-нерезидентом визначаються контрольованими (1 січня року наступного за роком включення держави до Переліку), податкові різниці відповідно до 140.5.4 ст. 140 ПК України підлягають застосуванню.

Таким чином, платники податків у разі придбання у 2018 році товарів, робіт, послуг у резидентів держав з Переліку (у резидентів 22 держав, додатково включених до Переліку), мають:

·         щодо таких операцій або застосувати податкові різниці відповідно до пп. 140.5.4 ст. 140 ПК України;

·         або підтвердити витрати, здійснені за такими операціями, відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту,  - та не застосовувати вищевказані податкові різниці.

 

 

Матеріал підготували: 

аудитор, адвокат Сергій Лисиця

адвокат Тетяна Старцева



[1]   Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0187-16

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net