Чи можна проводити "здорові" закупівлі ліків?

«А ми так завжди робили», «А що потрібно змінювати?», «А нам і так підходить».

Коли доводиться спілкуватись з представниками медичних замовників, то можна вже відповідати на свої запитання самій, тому що відповіді медичних установ ідентичні.
Але, чому так важко змінювати застарілі підходи, які, як показує практика, є дискримінаційними, обмежують конкуренцію?

Чому не пропрацювати над одним примірником тендерної документації, змінити її, щоб «йти в ногу з часом», бути прогресивним?

Чому потрібно дочекатись звернення регіонального координатора на порушення або потенційного учасника своєї закупівлі для того, аби внести зміни до документації?

Чому навіть надані для замовників (всіх замовників звертаю увагу) рекомендації від МОЗ та МЕРТ (які є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель відповідно), що засновувалися саме на практиці Антимонопольного комітету України щодо закупівлі лікарських засобів – для вас не обов’язкові до виконання, тому що носять рекомендаційний характер?

Як в тому анекдоті «Вам нужны шашечки или вам нужно ехать?».

Чому принципи здійснення закупівель, про які я постійно згадую і в своєму блозі, і в листах-запитах до медзамовників, в тому числі, максимальної економії та ефективності губляться за отим самим поглядом на закупівлі «А ми так завжди робили; а нам і так підходить».

Ви – розпорядники бюджетних коштів, отже, маєте максимально ефективно та недискримінаційно здійснювати закупівлі!

Знаю, що мої блоги дійсно читають медзамовники, отже, хочу можливо випередити свої листи до вас і сподіваюсь, що вами почнуть проводитись реально «здорові» закупівлі ліків. Тому що на запити внести зміни до документації швидко та продуктивно відреагували вже Львівська обласна психіатрична лікарня, Пологовий будинок" Чернігівської міської ради, Військовий госпіталь Національної гвардії України, Стрийська центральна районна лікарня, Київська міська клінічна лікарня № 8, Бородянська центральна районна лікарня, Київський обласний клінічний онкологічгний диспансер, Золочівська ЦРЛ, Львівський обласний центр превенції та терапії узалежнень, Київська обласна клінічна лікарня №2, Київський геріатричний пансіонат, Старосамбірська ЦРЛ, Обухівська центральна районна лікарня, ТМО Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, Київська міська клінічна лікарня № 18, Білоцерківська міська лікарня №2, Сокальська центральна районна лікарня.

Отже, список чималий. Дякую за швидке реагування. Проте, сподіваюсь, що закупівельне середовище можна наблизити до максимально ефективного та недискримінаційного, викресливши застарілі схеми.

За результатом моніторингу закупівель замовників міста Києва та Київської області, Вінницької області, міста Львова та Львівської області основними порадами для здійснення «здорових» закупівель вбачаю наступні.

1. Не вимагайте гарантійний лист виробника (авторизаційний лист), представника виробника, дилера, дистриб’ютора.

Гарантійні листи я називаю нічим іншим як «зло» в закупівлях, адже він нічого не гарантує, а корупційні ризики створює.

Навіть в рекомендаціях МОЗ та МЕРТ замовникам не рекомендовано висувати таку вимоги, оскільки це не гарантує своєчасного постачання лікарських засобів.

Багато з медзамовників трактують цю рекомендацію з прив’язкою до строків, нібито про строки ми не вказуємо, отже вимога гарантійного листа сама по собі  не є дискримінацією (в рекомендаціях вказано - замовникам не рекомендується висувати вимогу гарантійного листа виробника про можливість поставки лікарського засобу у визначені строки, оскільки це не гарантує своєчасного постачання лікарських засобів).

Але, замовники, в тому числі на мої запити, вказують, що саме цей гарантійний лист є гарантією належного виконання постачальником своїх зобов’язань з поставки товару. Таким чином ви нібито уникаєте можливості постачання фальсифікованих, неякісних  товарів.

Але ж ні! Гарантійний лист виробника навіть без прив’язки до строків постачання абсолютно не гарантує вам якість, своєчасність та належне виконання зобов’язань.
Краще захистіть себе вимогою про забезпечення пропозиції та виконання договору, а також передбачайте в договорі санкції за його невиконання.

2. Наркотики, наркозні препарати, ексклюзивні, звичайні препарати – це окремі лоти. Одна МНН від 50 000 грн – це окремий лот.

Включення до одного лоту декількох видів, найменувань лікарських засобів може поставити під загрозу проведення закупівлі та в подальшому спричинити проблему із забезпеченням лікарськими засобами.
Відокремлюйте наркотики від інших звичайних лікарських засобів, рахуйте вартість окремої частини предмета закупівлі (лота) від 50 000 грн Якщо закуповуєте комбінований лікарський засіб, вказуйте декілька МНН в межах одного лоту.

3. Строк поставки не має обмежувати конкуренцію.

По-перше, плануйте закупівлі завчасно. Розумію, що повторювати це необов’язково, але кожна сторона в закупівлі має дотримуватись добросовісної поведінки і не варто перекладати втрачені строки на учасника-постачальника.

По-друге, дві години, доба, дві доби на поставку необхідних вам медикаментів це дискримінаційна вимога, це нереально для учасника, який не знаходиться в територіальній доступності до вашої установи, враховуйте знову ж таки надані рекомендації МОЗ та МЕРТ та не обмежуйте завідомо конкуренцію такою вимогою.

Врахуйте затрати постачальника на транспортування, митницю, зберігання, а також термін, упродовж якого медпрепарат має бути використаний. Мінімум п’ять днів – на поставку – це прийнятний учасниками ринку розумний строк.

4. І, наостанок, зверну увагу на вимоги до постачальника.

Не вимагайте значну кількість договорів – навіщо вам по 2-3 договори за кожний рік з трьох років, що вимагаються?

Не вимагайте договори за 2015-2016 роки, коли ми вже живемо в 2019 році.

Не вимагайте досвід роботи з визначеними замовниками (комунальними або медичним закладами).

Коли вимагаєте підтвердження щодо наявності приміщення, транспорту, обладнання у власності або оренді, врахуйте можливість наявності у учасників договорів з надання транспортних послуг та послуг зберігання тощо.

Отже, «здорові» закупівлі можна проводити, почувши потенційних учасників своїх закупівель та викресливши дискримінаційну поведінку зі свого життя.

Свідоме протягування необхідних постачальників рано чи пізно закінчиться «Здорові» закупівлі сприятимуть максимальній економії та ефективності.

 

Я Руденко Тетяна, Координатор центру реагування на порушення у закупівлях в місті Києві та Київської області, місті Львові та Львівській області. Цей блог створено для поширення інформації про виявлені порушення замовників і учасників процедур закупівель сфери охорони здоров’я регіону.

Дослідження проводиться у рамках проекту «Медичні закупівлі місцевого рівня – контроль та реагування», який здійснюється за підтримки ГО «Інститут аналітики адвокації» та МФ «Відродження».