Петиції та ініціативи: чому громадяни не використовують своє право на громучасть

В Україні наразі існують інструменти, завдяки яким громадяни можуть брати безпосередню участь у житті держави. Чому на практиці це не завжди працює – давайте розбиратися.

Одним із механізмів реалізації права на участь у місцевому самоврядуванні, згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є місцева ініціатива. Відповідно до ст. 9 вищезгаданого Закону члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.

Місцева ініціатива – оптимальний варіант, коли тема хвилює і ту частину населення, яка активна, однак, не інтернетизована. Тому питання житлово-комунальної тематики легко збирають десятки підписів пенсіонерів, людей старшого і похилого віку, які не підтримали б аналогічних е-петицій.

Давайте спробуємо більш детально розібратися, що таке місцева ініціатива, яким чином і куди її можна подати. Місцева ініціатива - це письмова пропозиція про розгляд органами місцевої влади будь-якого питання, віднесеного до відання органів місцевого самоврядування. Ініціювати внесення місцевої ініціативи та брати участь у її підтримці можуть члени територіальної громади шляхом реєстрації повідомлення про початок збору підписів на підтримку місцевої ініціативи у системі електронного документообігу.

Далі ініціатива має бути направлена у вигляді письмової пропозиції на розгляд постійної комісії обласної або місцевої ради, до предмету відання якої відноситься порушене у місцевій ініціативі питання. Строк розгляду постійною комісію місцевої ініціативи не повинен перевищувати 30 робочих днів.

Також у контексті місцевого самоврядування можна розглядати такий інструмент, як петиції. Українське законодавство визначає електронну петицію як колективне звернення в електронній формі до суб’єкту владних повноважень у вигляді тексту скарги (протесту) та/або пропозиції. Суб’єкт владних повноважень має на електронну петицію публічно оголосити свою позицію стосовно згоди чи незгоди по суті петиції, інформувати про аргументи у разі незгоди та організувати спільну з авторами та їх прихильниками роботу з розроблення та втілення плану реалізації петиції у разі згоди.

Електронна петиція подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 Закону України «Про звернення громадян».

Задля визначення рівня імплементації інструментів громадського контролю та участі громадян в прийняті рішень, з урахуванням придатності їх використання, експерти Центру «Ейдос» ще в 2015 році розробили Методологію «Прозорі ради», аби допомогти місцевим радам унормувати свої документи, привести їх у порядок, відповідно до законодавства, створити нові, більш зручні інструменти для громадськості, журналістів та інших органів місцевого самоврядування та підвищити рівень імплементації законодавчих норм.

Зокрема, у 2018 році було проаналізовано роботу органів місцевого самоврядування (міських та обласних рад), а саме: Івано-Франківської, Полтавської, Рівненської та Чернігівської.

Під час аналізу були виявлені конкретні проблеми з імплементацією інструментів громадського контролю та участі громадян в процесі прийняття рішень.

В ході дослідження було перевірено дієвість закону «Про доступ до публічної інформації».

Після проведення дослідження, було підготовано пропозиції та розпочато роботу в регіонах щодо імплементації рекомендацій.

Таким чином, була посилена адвокаційна кампанія на місцях та визначено рівень імплементації інструментів громадського контролю та участі громадян в прийняті рішень з урахуванням придатності їх використання пересічним громадянином.

В ході аналізу доступності механізму подання та розгляду місцевої ініціативи було з’ясовано, що ініціативи є, але громадяни не звертаються, тому, бракує обізнаності щодо можливості подання ініціатив на розгляд – інформація про це відсутня на сайті.

Так, в Івано-Франківській, Полтавській, Рівненській, та Чернігівській обласних радах рівень імплементації подання та розгляду громадських ініціатив дорівнює нульовому показнику. Схожа ситуація прослідковується й щодо доступності механізму подання та розгляду електронної петиції: в Івано-Франківській, Полтавській та Рівненській ОДА – нульовий показник, і лише в Чернігівській області громадяни активно використовують надану їм законодавством можливість.

При цьому, і механізм подання та розгляду місцевої ініціативи, і електронної петиції у всіх вищезазначених областях закріплено на рівні НПА. Наприклад, в Регламенті  Івано-Франківської обласної ради сьомого демократичного скликання закріплено можливість створення електронної петиції та збору підписів на її підтримку. Вона має набрати 1 тис. 500 голосів на свою підтримку. Проте, цей показник є доволі високим і несе ризики блокування реалізації громадянами свого права. Незважаючи на законодавче закріплення, технічно на сайті петицію подати неможливо. Таким чином, доступність механізму було оцінено у 33,3% зі 100%. Порядок оформлення, оприлюднення та розгляду електронних петицій визначено також і в «Положенні Івано-Франківської міської ради про електронні петиції». На офіційному сайті є згадка про електронні петиції. На відміну від обласної ради, петиція на сайті міськради має набрати 250 голосів на свою підтримку. Процедура реєстрації для участі в голосуванні та для створення власної петиції - не ускладнена. Є можливість ознайомитися з петиціями, які набрали необхідну кількість голосів для розгляду. Однак, немає можливості підписатися на розсилку новин. Крім того, з 52 підтриманих петицій, всі 52 розглядались радою. Доступність механізму було оцінено у 100%.

У Рівненській обласній раді можливість подання електронної петиції також прописано на рівні НПА. Однак, на офіційному сайті немає можливості ознайомитися з петиціями, які набрали необхідну кількість голосів для розгляду, а також немає можливості підписатися на новини. Крім того, жодна петиція не була підтримана необхідною кількістю голосів (прим. у Регламенті визначено, що петиція має набрати 1000 голосів на свою підтримку). На рівні НПА у Рівненській міській раді теж закріплено і подання петиції, і місцевої ініціативи. Кількість підписів, необхідних для підтримання ініціативи – 5000, що значно ускладнює процес проходження відповідного подання. Окрім того, на офіційному сайті відсутня систематизована інформація про процедуру подачі місцевої ініціативи мешканцями. Щодо петицій, то з 78 підтриманих петицій, лише 1 розглядались радою, однак, на решту 77 є офіційні відповіді, з якими можна ознайомитись у відповідному розділі.

Окрім того, в ході аналізу були зафіксовані низькі показники звітування депутатів ради перед членами територіальної громади: Івано-Франківська облрада – 16,7%, Івано-Франківська міськрада – 50%, Полтавська облрада – 16,7%, міськрада – 33,3%, Рівненська облрада – 50,0, Рівненська міськрада – 66,7%, Чернігівська облрада – 66,7%, міськрада – 50,0%.

І, головне - існує проблема з недостатнім інформуванням громадян щодо процедури подачі електронної петиції та місцевої ініціативи, хоча на рівні НПА це закріплено у відповідних положеннях. Таким чином, громадськість просто не знає, як це можна зробити і не використовує в повній мірі своє право на грамадську участь у житті країни.